Новий навчальний рік. Чому школярі досі говорять російською?

Результати дослідження Державної служби якості освіти, опубліковані на третьому році великої війни, засмутили мовних активістів та патріотів: діти в Україні стали менше спілкуватися державною під час навчання та у побуті.

Зокрема, зменшилася частка старшокласників (на 17%), батьків (на 11%) і вчителів (на 8%), які вважають рідною мовою українську. Масштаби відкату величезні, якщо врахувати, що минулого року, на піку національного піднесення, спровокованого спротивом російським окупантам, рідною українську називали 91%, 93% і 94% відповідно опитаних.

Напередодні початку нового навчального року «Главком» разом з експертами розбирався, які висновки треба зробити з цієї соціології і як зупинити тривожний тренд, який фіксується в українській школі.

Чому школярі менше розмовляють українською

Мовна активістка, дитяча письменниця Лариса Ніцой у коментарі «Главкому» назвала три ключові причини, через які погіршилась статистика використання школярами державної мови.

«По-перше, влада не дає людям зрозуміти, що українська мова є важливою. На телебаченні транслювався Арестович з його розмовами російською мовою – принаймні, допоки він не став вигнанцем. Натомість, ЗМІ привселюдно піддали остракізму професора, яка виступала за українську мову, Ірину Фаріон (Фаріон мала власну професійну думку стосовно вживання фемінітивів і завжди наголошувала, що вона – саме професор, не професорка, як того вимагає новий правопис – «Главком»). А суспільство дуже тонко ловить ці сигнали», – підкреслює Ніцой.

Друга причина – це помилка, яка, на думку Ніцой, закладена у законодавстві.

«І у законі про освіту, і в законі про мову – у частині про мову освіти – була закладена міна уповільненої дії. Ця міна – українська мова лише на уроках української», – підкреслює мовна активістка.

За її словами, у законі не йдеться про те, що українська має використовуватися поза межами шкільного закладу, на території школи, під час екскурсій, походів у музеї, у театри. Ніцой каже, що особисто наголошувала на необхідності такої правки.

«Я особисто мала розмову з Лілею Гриневич (ексміністерка освіти України – «Главком») на цю тему. Вона сказала, достатньо, що в статті про мову є мова освіти: про те, що у державних і комунальних закладах, навчання відбувається державною мовою. На мою думку, у такому варіанті українській мові в освітньому процесі відвели роль декорації. Витягли декорацію, відтарабанили матеріал українською мовою і заховали декорацію. А як же мова дружби, мова неформального спілкування, мова розваг – коли діти знаходяться на території школи», – пояснює проблему Ніцой.

Експертка також нагадала про інцидент, який стався 26 травня на Рівненщині: діти на території школи зібралися і слухали московський реп, ще з негативним змістом щодо поліції.

«Піднялося величезне обурення, мовляв, як ці діти могли. А от законних підстав для будь-яких закидів до дітей немає. У підсумку їх звинуватили у хуліганстві, але лише через тезу про поліцейських-негідників. Не на мовній підставі», – підкреслила Ніцой.

Третя причина мовного відкату криється у виписаній у законодавстві функції школи.

«Команда Порошенка повністю змінила закон про освіту: навчально-виховний процес замінили освітнім процесом. Тобто тепер у школі освітяни надають освітні послуги. До прикладу, як сфера комунальних послуг, сфера обслуговування у магазині. Тепер педагоги просто вчать дітей, один плюс один дорівнює два. І Гриневич, і мовний омбудсмен казали мені про те, що виховувати дітей мають батьки. А якщо батьків не навчили бути відповідальними громадянами?» – пояснює Ніцой.

Мовна активістка навела приклад Квебека – канадського франкомовного регіону. За її словами, там дослідники дійшли висновку: для того, щоб дитина говорила французькою, треба, щоб у неї було франкомовними:

• оточення;
• родина;
• публічний простір;
• освіта.

«У нас немає можливості дітям з російською перейти на українську мову. Бо якщо перекласти цей досвід на Україну, то побачимо, що у нас для російськомовних дітей, щоб вони могли перейти на українську, працює тільки один з цих факторів – освіта. А три інші відсутні, бо оточення російське, батьки говорять російською, а публічний простір досі не змінений. А одного фактора мало – треба, щоби працювали мінімум три з них», – підсумувала Ніцой.

У свою чергу уповноважений з питань захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що великої мовної проблеми немає.

«Закон про забезпечення функціонування української мови як державної ухвалений п’ять років тому, є, на мою думку, одним із найуспішніших прикладів нормативно-правових актів незалежної України», – підкреслив він у коментарі «Главкому».

Чому ж тоді результати дослідження такі невтішні? У Креміня є пояснення.

«Третій рік поспіль разом з державною Службою якості освіти ми проводимо таке дослідження. Перші дослідження ми проводили наприкінці 2021-22 років. Тоді методика досліджень була недосконала, тому що ми опитували усіх охочих. А у цьому році, у 2024 році ми опитали більше мешканців різних міст, обласних центрів і змогли покрити всю територію України», – зазначає він.

Крім того, мовний омбудсмен нагадав, що у 2022 році понад пів мільйона школярів навчалися російською мовою: у Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій областях.

«Зараз такого немає. Тобто це означає, що за ці роки пів мільйона і частина з них брали участь в опитуванні, перейшли на українську мову навчання, але все ще продовжують спілкуватись зі своїми однолітками поза навчальний час недержавною мовою», – додав він.

У тому ж, що у школах не спілкуються українською мовою у позанавчальний час, Кремінь винуватить чиновників на місцях.

«Ми висловлювали у 2022-23 роках рекомендації стосовно того, щоб місцева влада, заклади освіти посилили контроль за застосуванням державної мови і створили кращі можливості для розвитку української мови. Це не було виконано. Ми будемо тиснути на Міністерство освіти, на обласні адміністрації, щоб з 1 вересня збільшити присутність української і у навчальний період і позанавчальний час», – пообіцяв «Главкому» Тарас Кремінь.

Що має змінитися у новому навчальному році

Колишній освітній омбудсмен Сергій Горбачов вважає: треба зобов'язати вчителів розмовляти тільки українською мовою не лише на уроках, а на перервах, позакласних заходах.

Нардеп фракції «Голос», секретар Комітету парламенту з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа обіцяє «Главкому» у вересні подати законопроєкт про підвищення відповідальності за створення україномовного середовища.

«Практика таких країн чи регіонів, в яких була загроза мові, наприклад, у канадському Квебеці або у бельгійській Фландрії, свідчить про необхідність саме чіткого законодавчого регулювання. Бо освітній процес – це не тільки уроки, а й перерви, перебування на шкільному подвір’ї, на майданчику. І вчителі мають послуговуватися державною мовою», – каже Піпа.

Нардепка пропонує запровадити вимірювання мовленнєвих компетенцій. Іншими словами – «діагностику»: наскільки добре дитина може спілкуватися у садочку, у школі. Нардепка підкреслює: за кордоном такі вимірювання є поширеними: в Естонії Бельгії, США, Німеччині.

Крім того, Піпа запропонувала нестандартне рішення щодо популяризації державної мови серед підлітків.

«Це питання у тому числі і контенту, якого вони споживають: і тік-токи, і меми, і музика. Що важливо: український контент нині є, його багато, він гарний, але він часто високоінтелектуальний. Насправді нам потрібно мати також контент українською, який не є високоінтелектуальним. І от якраз в оцих напрямках нам би треба було, щоб була робота як Міністерства освіти, так і Державної служби якості освіти», – пояснила вона.

Нардепка наголошує: важливо пояснювати підліткам, що українську мову треба ототожнювати із захистом від країни-агресора.

«Важливо, аби ми чули від президента про важливість української мови, про цінність, про те, що мова напряму пов'язана з українською ідентичністю, а українська ідентичність – із захистом і свободою, відповідно популярність української мови серед підлітків точно не зменшувалася б», – зазначила вона.

Необхідно мотивувати говорити українською мовою не лише дітей, а і їхніх батьків.

«Нам треба доносити, що говорити українською у сім'ї – вигідно, це полегшить життя у майбутньому. Бо діти, які говорять змалечку українською, при вступі до школи краще читають, краще розуміють матеріал, відчувають себе з першого класу переможцями. Відповідно, україномовним дітям вчитися легше, ніж російськомовним», – каже парламентарка.

«Їм легше скласти ЗНО за російськомовних однолітків, обрати кращий університет і мати потім кращу роботу і заробітну плату», – підкреслює Піпа.

Лауреат премії Global Teacher Award-2021, вчитель року Олександр Жук також вважає, що акцент треба робити на спілкування з дітьми українською мовою і на перервах, і поза межами навчального закладу. Причому вчителям варто у першу чергу самим повністю перейти на державну.

«Використання української мови вчителями має бути повсякденним і повсюдним, аби діти не наслідували практики переходу вчителів за межами закладу на російську. Це дуже впливає, і це треба звертати увагу. Звичайно, знову ж такий ніхто не зможе змусити вчителів спілкуватися за межами закладу українською. Але якщо ми хочемо думати про виховання майбутнього покоління, то треба на це зважати».

Наталія Сокирчук, «Главком»