Путіну загрожує ультиматум від України, червоні лінії остаточно перекреслені

Операція в Курській області стала серйозним важелем впливу України на Росію, Москві може бути запропоновано "жест доброї волі".

Президент Володимир Зеленський нещодавно заявив, що у вересні він хотів би надати план перемоги України президенту США Джо Байдену, а також обом кандидатам на посту глави американської держави – демократці Камалі Гарріс та республіканцю Дональду Трампу. Український гарант сказав, що в плані є питання стосовно операції ЗСУ на Курщині, стратегічного місця України у світовій безпеці, примусу Росії дипломатією до миру та економічний аспект.

На мою думку, план складатиметься як мінімум з двох ключових частин.

Перша – задача, мета якої полягає в отриманні Україною допомоги, на яку вона розраховує. Запит на підтримку може залежати від того, чи піде Росія на перемовини. Якщо Москва не піде на перемовини, тоді Київ вимагатиме зберігання військової допомоги на цьогорічному рівні, або її збільшення. І крок, який передбачає презентацію плану як Гарріс, так і Трампу, є цілком логічним, тому що формат і умови перемовин із Росією залежатимуть від того, хто саме з цих двох кандидатів у підсумку здобуде перемогу на виборах.

Друга частина – політико-дипломатичні аспекти. Маю на увазі бачення Україною шляху завершення війни, формату перемовин і ролі Сполучених Штатів. Мені здається, що питання ролі Штатів у перемовинах – найскладніший момент, який наразі за певними пунктами узгоджується з адміністрацією Байдена. Київ та Вашингтон намагаються знайти точки дотику.

І тут єдина наша проблема полягає у тому, що ми не знаємо, якої позиції щодо російсько-української війни дотримуватиметься Трамп. Якщо Гарріс, ймовірно, успадкує політику Байдена, то курс Трампа наразі важко зрозуміти. Можливо, план, про який казав Зеленський, орієнтований саме на те, щоб спробувати з'ясувати, яку роль у майбутньому відіграватиме США щодо Росії, у тому числі у межах примусу Москви до перемовин.

Крім того, в плані, який Київ планує передати Вашингтону, може бути і пункт щодо надання Україні дозволу на використання американської зброї по території Російської Федерації.

Також слід звернути увагу і на пункт, який стосується ситуації в Курській області. Ця подія для нас важлива з декількох причин.

В першу чергу, операція ЗСУ на Курщині стала, мабуть, остаточним нівелюванням будь-яких так званих червоних ліній, про які так полюбляють розповідати представники Російської Федерації.

До того ж це потужний сигнал від України державам-партнерам РФ на противагу заявам Путіна, який казав їм, що він буцімто контролює ситуацію у війні і протягом мінімум півроку доведе її до логічного з точки зору Кремля завершення та перемоги.

Ба більше, це сигнал нашим партнерам про те, що Росія не така вже й сильна, а чутки про її могутність, м'яко кажучи, перебільшені.

Операція у Курській області важлива ще й тим, що в України з'являється інструмент торгів з Росією – демонстрація, що війна може тривати набагато довше і не за таким сценарієм, якого хоче Москва. І тут Україна може запропонувати "жест доброї волі": вихід із підконтрольних районів на Курщині в обмін на згоду Росії почати справедливі перемовини і виконання взятих на себе зобов'язань.

Ми не знаємо, як надалі розгортатимуться події, але бойовими діями на Курщині Україна дійсно отримала дуже важливий інструмент, який вже використовується проти Росії. Це дієвий важіль впливу, що помічають і наші партнери. Імовірно, США помічають менше, але, можливо, після візиту нашої делегації до Вашингтону, американці це усвідомлять.

Наразі не можна передбачити, як на план України відреагують Байден, Гарріс чи Трамп. Думаю, що перемовини з адміністрацією Байдена щодо презентації цього плану вже ведуться. Так чи інакше, він завчасно буде погоджений із Білим домом. Не можна просто приїхати до Вашингтону і самостійно презентувати план, так дипломатія не працює.

Таким чином, у Байдена особливих питань щодо плану України не буде. Гадаю, що схожої позиції притримуватиметься і команда Гарріс. А от у команди Трампа виникнуть питання. Втім, цього не варто побоюватися – план треба демонструвати у публічній площині і чекати на реакцію Трампа. Він каже, що припинить війну, так от Україна і покаже свій мирний план.

І тут Трамп опиниться на роздоріжжі. План закінчення війни повинен відповідати міжнародним договорам, і Трампу доведеться це визнати. Але якщо він цього не визнає, то матиме ризик отримати удар по своєму іміджу і шансах на перемогу в президентських виборах.

Ігор Рейтерович, політолог, політичний консультант, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку, спеціально для Главреда