Тріумф "друзів Путіна" у Німеччині, Patriot від Румунії, НАТО не збиватиме ракети: новини дня

Черговий масований удар Росії по Україні.

Україна закликає США дати дозвіл і зброю для оборонних ударів у відповідь вглиб РФ.

Румунія продовжує просувати процес передачі Україні системи Patriot, а Франція обіцяє допомогти з укриттями в школах.

Ну а Росія готується продовжувати свій терор.

І у цьому їй, очевидно, продовжить допомагати Іран.

Сьогодні Україну вперше на посаді відвідав новий прем’єр Нідерландів.

Українська сторона поінформувала його щодо західних деталей, які досі знаходять в російських ракетах, і попросила посилити санкції.

Звісно, сторони говорили не тільки про це.

Ще одна велика тема дня – результати виборів у двох східних землях Німеччини.

Прем’єр Чехії висловив стурбованість здобутками ультраправої партії.

Ну а президент Португалії попередив про "глибоку кризу", яку переживають європейські політичні системи.

Про все важливе і цікаве за понеділок, 2 вересня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

НАТО не збиватиме ракети.

Польську авіацію та літаки союзників знову піднімали в повітря сьогодні рано вранці для забезпечення безпеки польського повітряного простору після того, як Росія розпочала масовані удари по Україні.

Кілька гучних вибухів пролунало сьогодні вранці в Києві, який атакувала Росія крилатими і балістичними ракетами.

Уламки від збитих ракет впали в кількох районах.

Є повідомлення про пожежі.

У Норвегії заявили про пошкодження в Україні офісу церковної допомоги країни.

Посол США засудила чергову повітряну атаку РФ перед першим днем навчального року.

Глава МЗС Дмитро Кулеба після ранкової атаки РФ повторно закликав західних партнерів зняти обмеження на удари по військових цілях в глибині російської території.

Президент Володимир Зеленський зауважує, що потрібен не лише дозвіл, а й відповідна зброя.

Тим часом, у Польщі понад 150 солдатів продовжують шукати уламки ймовірного "Шахеда", який міг залетіти на польську територію під час масованої атаки Росії по Україні 26 серпня.

Більшість поляків за те, щоб військові збивали російські ракети чи дрони над Польщею.

А міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що Польща повинна збивати російські ракети ще над Україною.

"Особисто я вважаю, що коли ворожі ракети прямують до нашого повітряного простору, це буде законною самообороною (збити їх), тому що як тільки вони перетнуть наш повітряний простір, ризик того, що хтось буде поранений уламками, є значним", – сказав Сікорський.

У НАТО застерегли, що такі дії можуть мати наслідки для всього Альянсу.

Згодом у МЗС Польщі назвали заяву Сікорського про збиття ракет над Україною його особистою думкою.

Ну а Румунія продовжує просувати процес передачі Україні системи Patriot.

Сьогодні уряд країни схвалив законопроєкт про передачу американського зенітно-ракетного комплексу.

Після "ракетного вітання" РФ з навчальним роком Франція обіцяє допомогу на нові укриття у школах.

Ну а Росія готується продовжити бомбардування України.

І у цьому їм, очевидно, Іран.

Як пише Bloomberg, у Європі очікують, що Іран уперше передасть Росії балістичні ракети.

Більш того, дослідники зі США виявили місце розгортання "невразливої" ядерної ракети РФ.

Західні деталі в ракетах РФ.

Сьогодні новий прем’єр Нідерландів Дік Схооф вперше до України і відвідав Запоріжжя.

Про візит нідерландського прем’єра раніше не повідомлялось – імовірно, з міркувань безпеки.

Президент України Володимир Зеленський розповів, що Схоофу передали інформацію про вироблені у ЄС та США компоненти, які продовжують виявляти у випущених по Україні російських ракетах, попри західні санкції.

Зеленський повідомив, що попросив, щоб Нідерланди працювали з іншими партнерами для того, щоб санкції проти РФ "були справді ефективними, щоб вони стовідсотково працювали проти цієї війни".

А ще український президент запросив Нідерланди взяти патронат над Запоріжжям.

Зокрема, Естонія зосередила підтримку на Житомирській області, Латвія – Чернігівській області, Литва допомагала з відбудовою півночі Київської області, Данія - Миколаївської.

Крім того, Зеленський обговорив зі Схоофом можливість інвестицій в українську далекобійну зброю.

"У нас в державі на сьогодні грошей не вистачає для масового виробництва.

Тобто, ми виробляємо вже дуже велику кількість далекобійних дронів.

А для того, щоб випереджати Росію – треба більше, треба швидше", – додав президент.

Нідерландський прем’єр, у свою чергу, оголосив пакет допомоги на понад 200 млн євро.

Дік Схооф уточнив, що пакет буде спрямований насамперед на захист та ремонт енергетичної інфраструктури, а також передбачає додаткове фінансування гуманітарної допомоги.

Тріумф ультраправих у Німеччині.

Ультраправі виграли свої перші земельні вибори у Тюрингії, у Саксонії вони другі після Християнсько-демократичного союзу.

В Тюрингії, за попередніми даними виборчої комісії, "Альтернатива для Німеччини" здобула 32,8% голосів і вперше в історії перемогла на земельних виборах.

Її найближчий суперник – ХДС – набрав лише 23,6%.

У Саксонії незначну перевагу здобув ХДС з 31,9%, а "АдН" друга – з 30,6%.

Більш того, земельна виборча комісія німецької Саксонії скоригувала неправильний розподіл місць у місцевому парламенті за результатами виборів, через що ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АдН) втратила право блокування деяких рішень.

Ця партія отримала не 41, а 40 місць у земельному парламенті Саксонії.

Лише з 41 місцем вони отримали б блокуючу меншість.

І хоча "Альтернатива для Німеччини" досягла найкращого результату в історії в німецькій землі Тюрингія, лідер і топкандидат партії в цій землі Бйорн Гьоке програв вибори у своєму окрузі.

Після оприлюднення результатів співголова ультраправої "АдН" Тіно Хрупалла посилив тиск на інші партії з метою зміни політики.

"У нас є чіткий мандат на управління в Тюрингії", – сказав він.

Головною вимогою "АдН" є зміна імміграційної політики.

Партія провела кампанію із закликом до масової депортації біженців з Німеччини.

До речі, німецька влада, здається, визнає міграційні проблеми і робить кроки у цьому напрямку.

Так, 30 серпня Німеччина вперше за час, коли влада в Афганістані повернулася до "Талібану", депортувала туди злочинців-громадян Афганістану.

Крім того, Австрія слідом за Німеччиною почне депортувати афганців з кримінальним минулим.

Однак, всі партії виключили будь-яку пряму співпрацю з ультраправими з "Альтернативи для Німеччини".

"Альтернатива для Німеччини" в Тюрингії віднесена до категорії правоекстремістських партій і перебуває під наглядом спецслужб.

Канцлер Олаф Шольц назвав результати виборів в землях Саксонія і Тюрингія "гіркими" і закликав партії створювати альянси без "АдН".

Берлін запевняє в підтримці Києва після здобутків ультраправих у Саксонії та Тюрингії.

Співголова "Альтернативи для Німеччини" Аліса Вайдель закликає до нових федеральних виборів та відставки канцлера Олафа Шольца від Соціал-демократичної партії.

Ультраліві "друзі Путіна" в Німеччині.

У Тюрингії і Саксонії ультралівий і проросійський "Альянс Сари Вагенкнехт" (BSW) посів третє місце.

Співлідерка партії Аміра Мохамед Алі заявила, що такі питання, як відмова від розміщення американських ракет у Німеччині або дипломатія у війні в Україні, є важливими для її партії.

Вона заявила, що BSW є принципово відкритою до коаліції з Християнсько-демократичним союзом.

"Є паралелі, але є і суттєві відмінності", – сказала Мохамед Алі щодо ХДС.

Прем'єр Саксонії Міхаель Кречмер допустив можливість коаліції з партією "подруги Путіна" Вагенкнехт.

"Я хочу служити цій землі, я хочу дати цій землі стабільний уряд", – підкреслив Кречмер, який має хороші шанси залишитися прем'єр-міністром своєї землі.

Однак шлях до цього буде нелегким і може означати місяці переговорів з потенційними партнерами по коаліції, пише ntv.

Щодо можливої співпраці з BSW, він сказав: "Ми формуємо коаліцію не з пані Вагенкнехт, а з людьми, які були обрані до парламенту землі Саксонія".

Глибока політична криза в Європі.

Чеський прем’єр-міністр Петр Фіала висловив стурбованість здобутками ультраправої "Альтернативи для Німеччини" на виборах у східнонімецьких землях Саксонія і Тюрингія.

За словами Фіали, "посилення радикальних та екстремістських політичних рухів у Німеччині" не є добрим ані для самої Німеччини, ані "для нас".

Президент Португалії попередив про глибоку політичну кризу в Європі.

За словами Марсело Ребелу де Соузи, є відчуття трансформації, і в ці періоди невизначеності і вразливості зростає кількість воєн, "звідси необхідність боротися за мир, в Європі, в Африці, але також і на Близькому Сході".

Ребелу де Соуза пояснив, що всі політичні системи були розроблені для іншого часу, і вони протрималися "за інерцією".

"Європейські політичні системи перебувають у глибокій кризі, і саме тому відкриваються порожнечі, через які проникають нові неорганічні реалії, які дехто назве популістськими, тому що системи, розроблені після Другої світової війни та переходу від 20 століття до 21 століття, перебувають у кризі", – заявив португальський президент.

В італійському уряді виникла невизначеність щодо позиції по Україні після довгоочікуваного саміту лідерів трьох керівних партій Італії, покликаного сигналізувати про узгодження позиції трійки напередодні початку роботи парламенту після літніх канікул.

Після зустрічі прем'єр-міністра Мелоні ("Брати Італії"), віцепрем'єр-міністра Маттео Сальвіні ("Ліга") та віцепрем'єр-міністра Антоніо Таяні ("Вперед, Італіє") було оприлюднено спільну заяву у двох різних версіях.

У версії "Братів Італії" йдеться про "спільну позицію уряду щодо війни в Україні", тоді як у версії партії "Ліга" Сальвіні йдеться про "підтримку Києва, але опозицію до будь-якого військового втручання за межами кордонів України".

Версія заяви "Ліги" була швидко видалена через 15 хвилин, а партія перепросила, пояснивши помилку поспіхом.

Різне щодо України і українців.

Віцепрем'єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна вступить в НАТО в кордонах 1991 року.

А ще набула чинності історична угода між Україною і Британією про цифрову торгівлю.

Історичні суперечки з Польщею.

Депутат урядової партії Польщі назвав главу МЗС України націоналістом.

Громадянка Польщі подала перший приватний запит до України щодо ексгумації жертв Волині.

Історична політика знову стала проблемою, що отруює відносини України та Польщі.

Про це свідчить гучний скандал, що виник минулого тижня навколо необережної заяви очільника МЗС України Дмитра Кулеби.

А головне – цей скандал вийшов на рівень прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, який зазвичай уникає таких тем.

І це тривожний сигнал для Києва, попереджає редактор "Європейської правди" Юрій Панченко в колонці Казус Кулеби: що стало причиною гучного скандалу в Польщі та які висновки варто зробити Києву.

Решта новин.

Нідерланди заборонили в початкових школах мобільні телефони, але є нюанси.

ЗМІ: Туреччина подала заявку на вступ до БРІКС, може приєднатися у жовтні.

Бельгія нарешті визначилась із кандидатом у єврокомісари, Румунія змінила номінацію на єврокомісара і висуває кандидатку.