Людський мозок дедалі більше потерпає від мікропластику: дослідження

Зразки мозку, зібрані під час аутопсії на початку 2024 року, містили більше дрібних часток пластику, ніж зразки, зібрані вісім років тому, йдеться в дослідженні, опублікованому в травні. Про це пише CNN.

Згідно з результатами дослідження, концентрація мікропластику в тканинах мозку у людей середнього віку, приблизно 45-50 років, становила 4800 мікрограмів на грам, що складає 0,5% від загальної ваги. Це приблизно на 50% більше порівняно зі зразками мозку, зібраними під час аутопсії в 2016 році, повідомив головний автор дослідження, професор фармацевтичних наук Університету Нью-Мексико Меттью Кемпен.

«Сьогодні наші мозки на 99,5% складаються з мозкової тканини, а решта – це пластик», – зазначив Кемпен.

Однак, за словами доцента фармакології та токсикології Ратґерського університету Фібі Степлтон, яка не брала участі в дослідженні, це збільшення свідчить лише про вплив пластику і не дає інформації про можливі пошкодження мозку.

Зразки мозку містили в 7-30 разів більше часток пластику, ніж зразки нирок та печінки тих самих осіб. Дослідження також виявило, що мікропластик проникає в мозок через крово-мозковий бар’єр і може накопичуватися в клітинах, що потенційно може порушувати їхні функції та спричиняти токсичні наслідки.

За словами експертів, зростання рівня мікропластику в організмі людини відбувається через дієту, а також через вдихання часток пластику з повітря. Поліетилен, який часто використовується у виробництві пластикових пакетів та пляшок, був основним типом пластику, виявленим у тканинах мозку, печінки та нирок.

Експерти наголошують на необхідності зменшення впливу пластику на організм людини, пропонуючи прості кроки, такі як використання тканинних сумок замість пластикових пакетів та зберігання їжі в скляних контейнерах замість пластикових.

На думку вчених, необхідно продовжувати дослідження, щоб краще зрозуміти вплив мікро- та нанопластику на здоров’я людини і розробити ефективні заходи захисту.

До слова, вчені Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL) повідомили простворення нейрочіпа, здатного швидко і з точністю 91% розпізнавати рукописні літери за сигналами мозку. Розробка вчених із Лозанни значно перевершила чіп Neuralink за багатьма параметрами.