Кохання та шана українського глядача до французького кіно та окремо до екранізацій класики не має меж. Однак останні роки блиск кіно та героїв з Парижа та інших куточків Франції зник. Славу французькому кіно та екранізаціям великих романів минулого повернув справжній блокбастер – "Граф Монте-Крісто" від зіркового дуету режисерів Олександра де Ла Пательє та Матьє Делапорта, які зробили з історії Едмона Дантеса справжній хіт європейського прокату (фільм зібрав уже понад 50 мільйонів доларів).
Головну роль у стрічці зіграв П'єр Ніне, якого критики вже назвали найкращим графом Монте-Крісто в історії. Спеціально перед виходом наймасштабнішої екранізації великого роману Александра Дюма зірка поспілкувалася з OBOZ.UA.
Про що фільм "Граф Монте-Крісто" 2024 року
Стрічка пропонує нам нове бачення історії молодого та амбітного Едмона Дантеса, який стає жертвою змови друзів. Отримавши несправедливий вирок корумпованого суду, його відправили на довічне ув'язнення у найсуворішу в'язницю Європи за злочин, що не вчиняв. Але через роки незламний Едмон здійснює зухвалу втечу, отримує незліченні скарби та повертається у вільне життя. Попереду на його ворогів чекає страшна відплата, а самого Дантеса – шлях до кохання та розуміння свого місця у цьому жорстокому світі..
Головну роль – легендарного графа Монте-Крісто грає секс-символ, суперзірка та володар премії "Сезар" П’єр Ніне ("Ів Сен-Лоран", "Маскарад"), володар "Сезару" Бастен Бульон ("Джамбо", "Рука об руку"), Анаїс Демуст’є ("Великі люди", "Вони") та Лоран Лафіт ("Вона", "Мій кумир").
Режисерами найуспішнішого європейського фільму 2024 року виступили Олександр де Ла Пательє і Матьє Делапорт ("Ім’я", "Тато чи мама", діалогія "Три мушкетери"). Хіт міжнародного прокату випустила легендарна французька студія Pathé Films та володар премії "Сезар" – продюсер Дімітрі Рассам ("Мама чи папа", діалогія "Три мушкетери", "Маленький принц").
Свій голос головному герою Едмону Дантесу подарував один з головних голосів сучасної української музики, популярний блогер та суспільний діяч Володимир Дантес. Головну жіночу роль зіграла суперзірка Наталка Денисенко – акторка та телеведуча. Її чарівним голосом заговорить Мерседес, постать якої в цій екранізації отримала нові значення.
– П’єре, що вас поєднує з Александром Дюма, а особливо – з постаттю Графа Монте-Крісто?
– Дюма допоміг мені поринути в таку літературу, яка була одночасно ігровою і глибокою. Це був перший раз, коли я мріяв, так сильно відчував емоції під час читання і так сильно прагнув втілити персонажа або побачити, як образи його книг стають живими. Персонажі, створені Дюма, мають виняткову густоту, складність. Едмон Дантес майже міфічний. Я навіть не смів уявити собі, що зможу грати його у своєму житті! Моє покоління також виросло з Гаррі Поттером, де я знайшов те саме задоволення від перегортання сторінок, те саме бажання назавжди зануритись у світ, який занурював так глибоко.
– Якою була ваша реакція, коли ви дізналися, що будете брати участь у проєкті?
– Я вибухнув від емоцій! Повернулися мої спогади про читання. І разом із ними прийшли відчуття, схожі на ті, які викликає кохання. Які змушують нас усе життя шукати той унікальний спосіб відчувати вібрацію під час читання книги до того ступеня, коли ми не могли вимкнути лампу під ковдрою.
Роль Монте-Крісто наповнює кожен момент мого життя: мрії маленького хлопчика, мрії молодого чоловіка, який навчався на актора, мрії дорослого, який пройшов через "Комеді Франсез". Для будь-якого актора грати Монте-Крісто – це мрія, яку можна порівняти з грою Гамлета. Тому що це обіцяє занурити в безліч питань: невинність, несправедливість, зрада, жаль, каяття, помста, добро, зло... А також на його власній майстерності: як грати різний вік, нерозпізнаних персонажів, надію, а потім відчай, людину, яка палає помстою, а потім віднаходить спокій у помсті, як я вирішив втілити його? Таких ролей дуже мало.
– Граф – складний персонаж. Протягом роману він багато разів кардинально змінюється. Як ви готувалися до такої радикально складної ролі?
– Дантес – збірний образ. Молодий і безтурботний Дантес на початку перетікає в Христову подібність Дантеса, який виживає у в'язниці, а цей – у сорокарічного Дантеса, безсумнівно, вільного, але позначеного фізичними та моральними шрамами. Один не заміщує іншого, вони доповнюють одне одного, і саме тому це болить.
Кожен Дантес несе в собі Дантеса з минулого і поглинається людською темрявою. Як у міфології й трагедії, де боги вирішують зіграти з людиною, щоб змусити її збожеволіти, вказати на неї, Дантес призначений пережити все, що світ може запропонувати найчеснішого та найтемнішого для людини. Мені подобалося грати їх усіх, але сцени у в'язниці були особливо сильними. Ми знімали у тунелях, побудованих для фільму, де простір був дуже обмеженим, і де я проводив день, натираючи коліна і лікті. Це ув'язнення допомогло мені передати його відчай. Щодо зустрічі з Аббе Фарія, коли над Дантесом нависає безумство, я вважав це потужним враженням. Їх перший погляд мав бути галюцинованим, майже тваринним, що говорило про незрозуміле щастя, яке вони відчувають, знайшовши товариша, якого можна бачити, торкатися.
– Як вам працювалося над зовнішнім образом вашого персонажа? Ви починаєте, коли він був юнаком, і закінчуєте, коли Дантес – уже літній чоловік.
– Перший образ – це веселий персонаж, протилежний до Дантеса, який підкреслює цинічне задоволення Монте-Крісто, коли той обманює ворогів. Відчувається його гордість. Його задоволення також залежить від ідеї, що пороки його ворогів засліплюють їх настільки, що вони стають менш обережними. Чудово, що це також працює на багатьох глядачів. Принаймні, декілька моментів. Це те, чого ми прагнули. Це збурювання.
Батьки не впізнали мене, коли побачили цю послідовність. Щодо самого Монте-Крісто, мені довелося знайти інший ритм, ніж той, який я пропонував для Дантеса. Щоб передати, що це не та сама людина, яка потрапила до в’язниці невинною і вийшла звідти через 17 років як найбагатша людина світу. Треба було знайти ауру, харизму, яка пояснює, як цей граф вражає своїх співрозмовників.
– Монте-Крісто – персонаж, який має багато сторін. Кожен із нас повинен поставити питання, як би він поводився в його обставинах. Хто Дантес саме для вас?
– Для мене Дантес перш за все – темний персонаж. Нам треба було дослідити, наскільки темною може бути людська душа, коли вже не вірить у справедливість, кохання, дружбу. І я був щасливий бачити, як ми день за днем вивчали цю темряву. Бажання помститися переходить у форму божевілля, але при цьому залишаються дуже раціональні питання: Як мені це зробити? Як помститися? Чи дозволити все? Чи саме те, що забороняє мораль, мені доведеться зробити?
Але щоб відшукати помсту, треба пережити страждання. В очах глядача саме страждання головного героя виправдовує його помсту; інакше це просто садизм і вже не працює. Фільм постійно ставить перед глядачем питання, наскільки далеко він зайде у перетворенні людини на монстра.
Це цікаве філософське питання, яке лежить в основі твору і ставить під сумнів нашу особисту темряву. Якби я, як Дантес, був таким чином зраджений друзями, справедливістю і своєю країною і мені дали засоби для помсти, я не можу обіцяти, що не прагнув би помсти, що вважав би прощення єдиним варіантом свого порятунку.
– Ви зробили неймовірну фізичну роботу для ролі. Як це проходило?
– Першим тренуванням було терпіння! За два з половиною місяці зйомок я провів 150 годин, сидячи в кріслі для гриму, не враховуючи корекції макіяжу на знімальному майданчику. Кожен сеанс фізичної трансформації тривав від чотирьох до шести годин...
Щодо іншого, я ніколи не займався верховою їздою для фільму, тому пройшов спеціальні тренування. Також брав багато уроків фехтування, особливо в парі з Бастьєном Буйоном, який грає Фернана де Морсерфа, щоб не виколоти один одному очі на першій хвилині! Я тісно працював із каскадерами в цьому бою, тому він почався досить чисто і ставав усе більш агресивним, із більш органічними, більш жорстокими ударами. Для правдивості сцени втечі я взяв уроки апное (стан тимчасової зупинки дихання – ред.) у Стефана Міфсуда, чемпіона світу зі статичного апное, щоб мати змогу безперервно грати сцену мішка, який тоне. Це був, мабуть, найстрашніший і найбільш захопливий виклик у фільмі – бути зв’язаним у важкому мішку на глибині 15 метрів... Був момент, коли я сказав собі: чи це розумно? Першою реакцією Pathe (продакшн, що знімав фільм – ред.) була: "Запевніть нас, що ви насправді не зробили цього з П’єром!"
– Що б ви побажали нашим глядачам в Україні?
– Для вас тема помсти дуже близька… Будьте сміливими та витривалими. Ваш час помсти прийде!
"Граф Монте-Крісто" – в українському прокаті з 5 вересня!
Раніше OBOZ.UA розповідав, як пройшла премʼєра "Конотопської відьми" та що про фільм-помсту окупантам кажуть глядачі.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!