Netflix зніме продовження хітового серіалу «Школа виживання». Чому він був таким популярним?

«Район Беверлі Гіллз», «Район Мелроуз», «Затока Доусона», «Буремний шлях»… Якщо від цих слів у вашій душі зашкрябала ностальгія, у нас з Антоніною є для вас інформація. 

Netflix збирається воскресити черговий популярний серіал 2000-х. Ви можете пам’ятати його як «Школа виживання» (у перекладі «1+1») або під оригінальною назвою «One Tree Hill». Ми вам нагадаємо, чому цей хіт став хітом. 

Баскет, коледж, Radiohead

Жив собі американський сценарист Марк Шван. І вирішив він на світанку 2000-х зняти спортивну драму про підліткову баскетбольну команду. Ідея Швана зацікавила американський телеканал CW (той, що нині клепає посередні супергеройські серіали за мотивами коміксів DC). І так зацікавила, що у 2003-му продюсери дали пану Марку мішок грошей аж на цілий серіал.

Перше, що після цього зробив шоуранер, — «поцупив» назву з пісні рок-гурту U2.

Далі він продовжить у тому ж дусі, ховаючи в робочих назвах серій відсилки до творчості Radiohead, Oasis, Fall Out Boy та інших інді-гуртів. А Піт Венц (фронтмен Fall Out Boy) зазирне до шоу на кілька епізодів у ролі самого себе. Дорослий і забезпечений рок-стар закрутить шури-мури зі старшокласницею Пейтон, яка якраз маритиме шоубізнесовою кар’єрою. Комісії із захисту суспільної моралі на них нема!

Сплине час, і я з подивом зрозумію, що саундтрек — одна з небагатьох фішок «Школи виживання», через яку мені не захочеться фейспалмити у 2024-му. Чого не скажеш про сюжет.

Його серце належить… псу Патрону?

Старі спогади про серіал та свіжі рекапи «One Tree Hill» у ютубі не віщують біди. На перший погляд, це непогана, хоча й цілком типова розповідь про підлітків з американського коледжу. З любовними паралелепіпедами, доленосними «триочковими» у баскетбольних матчах, родинними таємницями, депресією, наркотиками і ось цим ось усім. 

Певно, на такій успішній ноті творцям варто було завершити історію. Але так не буває в медіасвіті, де глядацькі рейтинги вирішують усе. Перший сезон «Школи виживання» переглянули 2,5 млн американців. Таким чином серіал увірвався до трійки телешоу-лідерів США за 2003–2004 роки. Інтернет-спільнота згодом виявилася більш стриманою в оцінках: 7.8/10 на IMDB та 68% на Rotten Tomatoes. На сайті Metacritic глядачі оцінили «One Tree Hill» на 7.6/10, а телекритики — лише на 46/100.

Та хоч би скільки гавкав караван, творці «Школи виживання» перли вперед із самовпевненістю російської армії. Тож після третього сезону відносно камерний сюжет серіалу набув розмаху «Санта-Барбари». Діти повиростали, закінчили коледж, переїхали до інших міст, понароджували власних дітей, втягнулися у вогнепальні розбірки, а ще почали поголовно впадати в кому, щоб виходити з неї наприкінці сезону. Як корабель назвеш, так він і попливе.

Якщо ви не знали або забули про весь той сюр, що нісся в серіалі, то я вам зараз напам’ятаю. Наприклад, у п’ятому сезоні колишній однокласник Нейтана Скотта (один із головних героїв) починає зустрічатися з його матір’ю. Але невдовзі поважна пані відшиває гарячого легіня, бо той, бачте, захотів від неї дітей. 

У шостому сезоні батько Нейтана, Ден, не дочекався на пересадку серця, бо донорський орган з’їв (!) собака (!!!). Та герой не засмутився і в наступному сезоні одружився з колишньою однокласницею сина, Рейчел, яка до того часу встигла спробувати себе на вакансіях стриптизерки та секс-працівниці.

Знаєте, після такого фентезі-синопсису сварити творців українського серіалу «Школа» стає якось невдобно. Тут радше не критика потрібна, а психотерапія.