"Плив із температурою 38,2": яка неприємність трапилась з українським чемпіоном на Олімпіаді та чи говорив він із суперниками про війну

Чинний чемпіон Європи з плавання на 200 метрів на спині Олександр Желтяков їхав на Олімпіаду-2024, аби змагатись за нагороди Парижа, але замість цього отримав температуру 38,2 і не пробився навіть до фіналу. Водночас у 18-річного спортсмена з Дніпра навіть не виникало думки знятися зі змагань, він намагався викладатись з останніх сил.

У розмові з OBOZ.UA чемпіон світу серед юніорів на двох дистанціях на спині розповів, чому вирішив не йти на відкриття своїх перших Ігор, звідки, на його думку, взялася підступна хвороба, чи розмовляє із суперниками про війну в Україні та чи не страшно йому тренуватися в Дніпрі.

– Основні старти цього року вже позаду, чим задоволені, чим ні? Хворобою на Олімпіаді, яка завадила вам виступити у повну силу, мабуть, точно ні?

– Так, хворобою не задоволений, але це лише виправдання, тому що, можливо, можна було б плисти й краще, але вже як вийшло. Ця хвороба більше спрацювала наче якесь гальмо для мене. Якось так. Загалом виступ у сезоні вважаю середнім, бо Олімпійські ігри мали йти за іншим сценарієм, але вже як є.

– А як мали йти Ігри за вашим планом?

– За моїм планом, мав бути як мінімум фінал, тому що я заходив із п'ятим-четвертим результатом у сезоні й повинен був дістатися мінімум фіналу, а там уже як було б. А сталося так, що навіть без півфіналу, це вже просто немає слів.

– Що насправді трапилося і чому сильно постраждала саме команда плавців, яка в нас була найпотужнішою за останні 10-15 років? Хоча я спілкувалася з легкоатлетами, і там теж хворіли, мали температуру за 38. Як усе почалося?

– Можливо, це почалося з когось з інших команд в олімпійському селищі, тому що ми з Владом Буховим навіть не пішли на відкриття Ігор, адже воно було під дощем, і ми не хотіли захворіти. А наступного дня – захворіли: у мене температура 38, як і у Влада, кашель, нежить. Що робити? А ми нікуди навіть і не виходили, окрім як поїсти. Для нас це був шок. А як хвороба прийшла в те селище, я не знаю.

– Не було думки зніматися ще до запливу?

– Ні, такої думки навіть не виникало. Потрібно було плисти вже хоч якось. Це набагато краще, ніж зовсім не стартувати. Навіть якщо я першу свою дистанцію в Парижі – 100 метрів на спині – плив із температурою 38,2. І це треба було зробити, тому що якби я не стартував і не змагався, мені було б набагато гірше. І так важко, а без боротьби взагалі було б щось неймовірне.

– Відчували, як пливете, чи здивувались, коли побачили результат? Попри температуру, була надія виступити краще?

– Ну, надія має бути завжди. А ось про результат... Я, як завжди, просто плив, а там уже – як було б. Але разом із тим вважав, що результат буде кращим, особливо на 200-метрівці на спині. Але коли проплив і подивився на табло, то це було не найгірше з того, що могло бути, але й навіть не середнє з того, що треба було робити для ранкового запливу.

– На Олімпіаді змогла відвідати півфінал Влада Бухова та бачила, як його потім підтримували й заспокоювали конкуренти, зокрема, здається, з Австралії та Британії. А які у вас стосунки із суперниками? Чи намагалися вас підтримати у Парижі?

– Все було так само, як у Влада, я з поляком дуже добре спілкуюсь, є хлопці з Греції, з Великої Британії. Ми один одного підтримуємо, тому що у плаванні це, можливо, якось по-іншому, але навіть до запливів ми всі добре спілкуємося між собою, вже тільки коли виходимо на доріжки, стаємо суперниками, але після дистанції один одного підтримуємо. І якщо хтось погано проплив, ми кажемо, що таке буває, це спорт, не всі можуть вигравати завжди й навіть перебувати у гарній формі.

– Зараз, уже після 2,5 років повномасштабної війни в Україні, переважно про що розмовляєте з суперниками до змагань? Часто виникає ця тема, тим паче, що ви з Дніпра?

– Завжди запитують ті, хто знає, де я, як тренуюсь, що я перебуваю в Україні. Такі люди цікавляться на кожному турнірі, як і що. Але це більш як поточна тема, тому що все одно це – змагання, і навіть мені казати їм зайвий раз і навантажувати не сильно хочеться. Однак коли даю інтерв'ю, то завжди розповідаю про війну й ситуацію в Україні.

– Що взагалі запам'яталося з Олімпіади?

– Нічого, оскільки ми навіть нікуди не ходили, окрім мерії Парижа, де я був із нашою командою. А так – нічого не запам'яталось, тому що я захворів у перші дні й думав лише про те, як вилікуватись і як подолати дистанцію.

– Що потім сказали батьки? Як заспокоювали? Адже на Олімпіаду ви їхали у гарній формі.

– Батьки? Нічого, вони у мене все розуміють. Я їм сказав, що ось так і так. І якщо я намагаюсь менше засмучуватись, то чому вони повинні засмучуватись більше, ніж я?

– Бо вони – батьки.

– Так, і я знаю, що мама у мене дуже засмутилась, вона мені не каже, але я знаю. Але все одно це ж спорт, і це нормально. Наступні змагання, наступний сезон будуть набагато кращими, я сподіваюся. Я працюватиму, і все.

– А цього року ще щось плануєте?

– Так, у грудні буде чемпіонат світу по короткій воді. Подивимося, як там буде, тому що коротка вода – це не моє. У нас в Україні є багато басейнів 25 метрів, але я зовсім у них не тренуюсь. У Дніпрі олімпійський басейн 50 метрів, тому для мене набагато важче виходити на коротку воду, ніж у 50-метровий басейн. Але подивимося, я буду готуватись і думаю, що все буде добре.

– А тренуватися збираєтесь у Дніпрі? Бо фронт потроху повзе у ваш бік, росіяни посилили обстріли українських міст...

– Так, у Дніпрі буду перші два місяці сезону, а вже, може, в листопаді ми вийдемо на змагання у Польщі, там залишимось на тиждень або два, я не пам'ятаю. А потім уже запланований Чемпіонат світу.

– А є зараз можливість нормально тренуватися в Дніпрі?

– Подивимося, як воно буде. Я вже перебував у басейні під час обстрілів. При цьому два рази з трьох, а мій басейн уже тричі потрапляв під удар. Одного разу ми були прямо на тренуванні з командою, а наступного – у готелі. Через це я до такого ставлюсь трішки по-іншому.

Однак якщо буде погано, ми будемо виїжджати до Києва або ще кудись, а там уже дивитимемося, як складається ситуація.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що плавець з Маріуполя відмовився від фото поряд із росіянином на нагородженні Паралімпіади-2024.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!