Приїхав не за ярликом: чому Путіна не арештували в Монголії і чи вдарить це по репутації МКС

Ввечері 2 вересня воєнний злочинець, оголошений у розшук МКС президент Росії Владімір Путін прибув до Монголії. Остання з 2002 року є учасницею Римського статуту, тому мала б заарештувати Путіна з подальшою передачею росіянина до Гааги. Але цього не сталося.

Пройшли часи, коли монголи тримали в покорі та страху весь відомий на той час світ, а давньоруські князі їздили до них на поклін за ярликом і доволі часто не поверталися звідти живими. Нині людина, яка вважає себе спадкоємцем справи московських Рюриковичів, їде до демократичної Монголії вже не за ярликом (хоча було б цікаво послухати про історію від Путіна в Улан-Баторі, бажано перед монгольською важкою кіннотою, яка була в ролі почесної варти), а щоб показово зруйнувати віру в силу важливого міжнародного договору, Римського статуту, а разом з ним – міф про світову ізоляцію Росії.

24 Канал розповідає, чому Кремль обрав саме Монголію для свого візиту і чи могли реально затримати Путіна в Улан-Баторі.

Як МЗС, ЄП і правозахисники закликали Монголію арештувати Путіна

У передчутті візиту Путіна до Улан-Батора МЗС України 30 серпня звернулося до президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха з проханням у формі заклику виконати зобов'язання:

Українська сторона сподівається, що уряд Монголії усвідомлює той факт, що Володимир Путін є воєнним злочинцем. На його арешт за підозрою у незаконному примусовому переміщенні українських дітей до Російської Федерації видано ордер Міжнародним кримінальним судом, юрисдикція якого визнається Монголією. Викрадення українських дітей є лише одним із численних злочинів, за які Путін і решта військово-політичного керівництва РФ мають постати перед правосуддям. Ці особи винні в агресивній війні проти України, звірствах проти українського народу, вбивствах, зґвалтуваннях, пограбуваннях, обстрілах цивільної інфраструктури та геноциді. Закликаємо монгольську владу виконати обов'язковий міжнародний ордер на арешт, та передати Путіна до Міжнародного кримінального суду в Гаазі.

На жаль, дива не відбулося й вже 2 вересня речник МЗС Георгій Тихий констатував доволі образливу для Монголії ситуацію та пообіцяв азіатам "певні наслідки":

Нездатність уряду Монголії виконати обов’язковий ордер МКС на арешт Путіна є важким ударом для Міжнародного кримінального суду та міжнародної системи кримінального правосуддя... Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши відповідальність за його воєнні злочини. Ми працюватимемо з партнерами, щоб гарантувати, що це матиме наслідки для Улан-Батора.

Водночас окремі члени Європарламенту, зокрема заступник голови комісії ЄП у закордонних справах Урмас Пает, закликають високого представника ЄС Жозепа Борреля відреагувати на поведінку Монголії, члена Міжнародного кримінального суду (МКС), якщо країна не заарештує Путіна, який прибув туди з візитом.

У зверненні до Борреля члени Європарламенту засуджують запрошення, яке Монголія надіслала Путіну. За словами Урмаса Паета, у Монголії з'явилася історична можливість стати гарантом міжнародного права.

Якщо Монголія не виконає свої обов'язки члена МКС, Європейський союз повинен послати Монголії чіткий сигнал у вигляді дипломатичних та економічних заходів. Відмова Монголії заарештувати Путіна створить прецедент і відкриє шлях іншим країнам до вибіркового застосування ордерів на арешт Міжнародного кримінального суду,
– додав він.

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch також закликала Монголію заборонити Путіну в’їзд або заарештувати його.

"Монголія порушить свої міжнародні зобов'язання як член МКС, якщо дозволить президенту Росії Володимиру Путіну відвідати країну, не заарештувавши його. Прийом Путіна, який переховується від МКС, буде не тільки образою для численних жертв злочинів російських військ, але й підірве важливий принцип, за яким ніхто, незалежно від того, наскільки він сильний, не стоїть вище від закону", – написала Марія Елена Віньолі, старша радниця з питань міжнародного правосуддя Human Rights Watch.

Насправді виглядає доволі дивно, що доля світу раптом стала залежати від Монголії, але так буває, коли світові держави вмили руки й не бажають діяти проактивно.

Нині Україна змушена вичавлювати від них допомогу по краплині, сплачуючи життями власних громадян за нездатність союзників з Вашингтону дати дозвіл на повноцінне використання наданої нам зброї. То ж справа не в Улан-Баторі. Бо про Монголію ми з часів школи знаємо старенький жарт про "найбільш незалежну країну, від якої нічого не залежить".

Чи повинна була Монголія арештувати Путіна

Не хочеться руйнувати чиїсь рожеві мрії, але насправді міжнародне право – річ доволі аморфна, його можна трактувати на свій лад, чим, власне, й займаються численні профі та міжнародні судді. Законодавча база для Римського статуту створювалася в інший історичний період і точно не була розрахована на арешт чинного лідера ядерної держави.

Якщо говорити відверто, то вся чинна система міжнародного права та всі статути міжнародних контролерів і арбітрів не були готова до того, що у 21 столітті Росія розпочне геноцидну війну проти найближчого сусіда, з яким пов'язана спільною культурою та історією. Нині ж виникла така ситуація, коли доля світу нібито залежить від Монголії, яка нібито мусить заарештувати Путіна й тоді все закінчиться саме по собі.

Але ні. Не мусить. Стаття 98 Римського статуту, яка регулює співробітництво стосовно відмови від імунітету і згоди на передачу, це підтверджує.

Наводимо цитату з порталу Верховної Ради. До речі, дякуємо парламентарям, що нарешті проголосували за ратифікацію:

Суд не може звертатися з проханням про передачу або з проханням про допомогу, що потребували б від запитуваної держави дій, що суперечать її зобов’язанням за міжнародним правом стосовно державного чи дипломатичного імунітету особи або майна третьої держави, якщо тільки Суд спочатку не заручиться співробітництвом цієї третьої держави в питанні відмови від імунітету,
– стаття 98, частина 1 Римського статуту.

Путін знову всіх переграв?

Візиту передували переговори, на яких Путін отримав гарантії того, що його не буде заарештовано за ордером Міжнародного кримінального суду. Тож Монголія виконала свої зобов'язання по Римському статуту, точніше – за однією з його статей (тому не зовсім зрозуміло, які можуть бути "наслідки").

Путін у Монголії / Фото EPA

У Росії, як би ми до неї не ставились, досі є під рукою чимало професійних юристів і експертів, які знайшли потрібну їм шпарину та підібрали для Путіна найбезпечніший варіант для знущання з міжнародного права. А те, що саме це було головною метою візиту, а не обговорення побудови нової гілки газопроводу "Сила Сибіру-2", ні в кого сумнівів немає.

Варто визнати, що Росія здобула дипломатичну перемогу, а ще – російські ЗМІ розтрубили про неї на всі околиці Росії, вибивши з адженди новини про нові ураження дронами російських НПЗ, а також про успіхи ЗСУ в Курській області, щоправда, не вибивши ЗСУ фізично. Але для атомізованого російського суспільства цього буде достатньо. Геополітика рулить.

Чому Монголія – найкраща мішень для російської провокації

Тут велику роль відіграє географія – Монголія буквально затиснута між Росією та її спільником Китаєм. У такій ситуації кажуть – нема куди тікати.

Монголія на мапі / Карта britannica.com

Крім того, з Росією Монголія пов'язана історично, а в часи СРСР вважалася ледь на 16-ю республікою, з радянськими воєнними базами та купою цивільних спеціалістів (в Улан-Баторі навіть є "хрущовки"). У 21 столітті ці зв’язки нікуди не зникли, як і економічна залежність.

Нині Монголія має майже 20% балансу зовнішньої торгівлі з Росією, майже все інше – це Китай. У такій ситуації ніякого маневру для монголів не було й не могло бути, нехай вони хоч 3 рази були б демократами (а вони ними є). Ніяких арештів, коли в тебе викручені руки й просто немає варіантів, як зустрічати Путіна почесною вартою, а не тюремним караулом.

Тож подякуймо монгольським активістам, які вийшли з українськими прапорами на протест проти візиту до їхньої країни воєнного злочинця. Це реалістичний максимум того, що ми

Протести проти візиту воєнного злочинця в Улан-Баторі. Монголи доводять, що вони – демократична країна:

Монгольські кіннотники готові послухати історичну лекцію від Путіна / Фото росЗМІ

Ще рік тому Путін боявся їхати на саміт БРІКС до Південної Африки, наляканий ордером на арешт. Нині ж він розриває цей бар'єр і натякає, що це швидше була самоізоляція.

У серпні 2023 року через ордер МКС замість Путіна до ПАР літав на танці з бубном і саміт БРІКС Лавров / Фото – BRICS/Flickr.com/Public Domain

Чому не слід звинувачувати Монголію у знищенні репутації МКС

Також не варто вішати всіх собак на Улан-Батор у справі руйнації репутації МКС. Тут винні всі. І Росія, яка створила кризу, що виявилась суддям не по зубах, і США, які показово ігнорують та час від часу погрожують суддям і прокурорам всіма можливими карами, і самі співробітники МКС, які перетворили розслідування чергового конфлікту ізраїльтян і палестинців у політичне шоу.

Тож репутація МКС була зіпсована не 2 вересня 2024 року. Але це зараз, а 20 років тому сам Путін говорив геть інше.

Ще раз зазначу: сам факт існування в системі ООН Міжнародного Суду – це найважливіша умова стійкості та легітимності цієї організації, зокрема в контексті вироблення та реалізації комплексної стратегії протидії новим викликам і новим загрозам, з якими стикається людство. Міжнародний Суд робить величезний внесок у справу запобігання міжнародним конфліктам і мирного розв'язання спорів, що вже виникли. І зрештою ваша діяльність сприяє утвердженню міжнародної справедливості. Це стало можливим завдяки незалежності Суду, особливому статусу та унікальному складу його суддів,
– Путін виступає у Гаазі в Палаці миру 2 листопада 2005 року.

Ця історія вкотре спускає нас з небес на землю та пояснює, що легкого шляху до перемоги буде, тому, аби Путін опинився на лаві підсудних в Гаазі, спершу потрібно перемогти Росію. Лише після цього тиран, якщо доживе, стане вразливим до гарно написаних законів і статутів.