«Велике перезавантаження» влади: навіщо Зеленський вирішив міняти уряд

У владі почалися глобальні зміни...

Президент Володимир Зеленський пояснив масові кадрові перестановки в уряді тим, що Україні потрібна нова структура.

– Я вже говорив про перезавантаження нашого керівництва, міністрів багатьох міністерств. Я дуже вдячний міністрам та всій команді Кабміну, яка працювала для України, заради України чотири з половиною, тобто п'ять років. Нам сьогодні потрібна нова структура, і ці кроки пов'язані з посиленням нашої держави на різних етапах, - сказав глава держави.

Крім того, в останньому відеозверненні Зеленський зазначив, що також будуть зміни і в Офісі президента.

Хто прийде на місце чиновників, що пішли? Журналіст Коротко про розбирався в цьому питанні.

Склад Кабінету міністрів буде змінено наполовину

Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія оголосив, що склад Кабінету міністрів буде змінено більш ніж на 50%, уряд чекає на «велике перезавантаження». Призначення нових міністрів депутати планують на 6 вересня.

«Президент Володимир Зеленський та його політичні союзники можуть зайнятися заповненням вакантних посад, щоб навести лад перед його поїздкою до Сполучених Штатів цього місяця, де він сподівається представити план перемоги своєму ключовому союзнику – президенту Джо Байдену», - припускає «Голос Америки».

- Велика кадрова перестановка викликана низкою процесів. По-перше, чимало міністерств не мали повноцінних керівників, і їх очолювали виконувачі обов'язків. Другий момент – це накопичення психологічної втоми, емоційне вигоряння та посилення кадрових конфліктів усередині владної команди. Ну і продовжуються конфлікти навколо ресурсів та впливу на них. Система відійшла від першого шоку від війни і знову взялася за розподіл державних ресурсів, - пояснює політолог Олег Саакян.

Прем'єра залишать, а далі – пертурбація

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, з огляду на все, залишається на своїй посаді, незважаючи на масштабні кадрові зміни.

– Претензії до роботи уряду стосувалися не персонально чинного прем'єра, а Кабміну загалом. Крім цього, він не має політичних амбіцій, прем'єр - виконавець, менеджер, який розуміється на економіці, енергетиці. Він є ідеальним главою уряду в нинішній системі влади, і тому немає сенсу змінювати його, - вважає Олег Саакян.

А ось далі очікується велика пертурбація. На місце Дмитра Кулеби, який написав заяву про звільнення з посади міністра закордонних справ, претендує його перший заступник Андрій Сибіга. Цей чиновник – кадровий дипломат, який у 2016-21 роках був послом України в Туреччині. У МЗС він потрапив, залишивши посаду заступника глави Офісу президента України Андрія Єрмака.

- Взагалі відхід Кулеби мало що змінює. Адже всією зовнішньою політикою займався особисто президент та його Офіс. Кулеба був лише виконавцем їхніх планів. Тож тут прізвище глави МЗС не має значення. Можливо, у президента накопичилися якісь претензії до нинішнього глави МЗС, а можливо, він вважав за потрібне оновити обличчя зовнішньополітичного відомства країни у світі, - вважає політолог Тарас Загородній.

В Офісі президента буде новий центр впливу

На місце звільненого президентом заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми претендує вже екскерівник Мінстратегпрому Олександр Камишин. Він очолював зусилля України щодо збільшення оборонного виробництва, включаючи виробництво ударних дронів і ракет великої дальності для боротьби з Росією.

Камишин був призначений на посаду у березні 2023 року після того, як зарекомендував себе як ефективний керівник національних залізниць, які стали важливою логістичною артерією як для цивільного населення, так і для військових у перший рік повномасштабного вторгнення Росії до України. Відколи він очолив оборонне виробництво, Україна випустила тисячі дронів великої дальності для атак на Росію. "Я продовжу працювати в оборонній сфері, але в іншій ролі", - написав у своєму телеграм-каналі 40-річний Камишин, який вважається висхідною зіркою в уряді.

Саме зараз він вільний – 4 вересня Рада проголосувала «за» відставку Олександра Камишина з посади міністра з питань стратегічних галузей промисловості України.

– Шурму звільнили не за якісь прорахунки, тут немає чинника невдоволення. Просто він сам давно хотів піти з Офісу президента та зайнятися бізнесом. Йому не подобалося бути у центрі уваги. А Камишин є фаворитом Зеленського, оскільки демонструє ефективну роботу у сфері військової промисловості. І, найімовірніше, він же займатиметься цими питаннями в Офісі президента, - пояснює політолог Володимир Фесенко.

Укрупнення міністерств та постійні міністри

Віцепрем'єр з євроінтеграції Ольга Стефанишина теж написала заяву про відставку, і Рада також проголосувала «за». Але з уряду вона не піде, оскільки її мають намір підвищити та призначити на посаду міністра юстиції та віцепрем'єра з євроінтеграції. Стефанишина обіймала посаду віцепрем'єра з євроінтеграції з червня 2020 року. У грудні 2017 року вона стала гендиректором урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.

Головою Мінприроди може стати Світлана Грінчук, яка зараз працює заступником міністра енергетики. А голову Фонду держмайна можуть перевести на посаду керівника Мінагрополітики. На посаду голови Мінрегіонів можуть призначити заступника голови ОП Олексія Кулебу, а керівника «Нафтогазу» Олексія Чернишова - на посаду міністра інфраструктури. Заступник керівника ОП Микола Точицький може стати міністром культури та інформаційної політики.

Також народні депутати планують призначити на постійні міністерські посади частину з тих, хто тимчасово виконує обов'язки. Таким чином, Олександр Порхун, швидше за все, стане міністром у справах ветеранів, а Матвій Бідний – міністром молоді та спорту.

– Це кадровий стиль Зеленського. Він вважає, що періодично треба міняти міністрів. Бо це, на його думку, стимулює роботу, а міністри та чиновники працюватимуть краще, - пояснює Володимир Фесенко.