Імітація відставок в уряді: більшість міністрів залишаються в команді президента

Збір голосів: за підтримки ОПЗЖ

Про зміни в уряді говорили давно — журналісти вже кілька разів "звільняли" окремих міністрів, а урядовці спростовували "чутки". Кілька тижнів тому їх анонсував і сам президент. І ось чутки перетворились на реальність.

"Вранці у понеділоу Штірліца ведуть на розстріл. Тиждень починається погано, подумав Штірліц. А якщо серйозно, то цього разу, на відміну від попередніх 100500, усе серйозно. Маю встигнути зробити ще купу роботи і позакривати усі "хвости", тож розлогий пост напишу пізніше", — повідомив у соціальній мережі міністр юстиції Денис Малюська вдень 3 вересня і попросив народних депутатів підтримати його відставку.

Малюська — старожил в уряді, працював понад п’ять років — із 29 серпня 2019 року. За цей час його могли зняти кілька разів, зокрема й за власним бажанням, проте посаду міністр все ж зберігав. Востаннє — у липні 2024-го. Але вже тоді всі розуміли, що працювати йому у відомстві залишилося недовго — заява за власним бажанням припадає пилом у Верховній Раді. Реформувати пенітенціарну систему та шукати у в'язницях кадровий резерв для Збройних сил України він, схоже, втомився.

Тож 4 вересня Малюську провели під оплески. За звільнення голоси дали депутати навіть від ОПЗЖ.

Водночас за відставку ще трьох голосували також не лише "слуги" й ситуативні партнери — ОПЗЖ і "Голос".

Зустріч фракції із Зеленським: пошук аргументів

Причини перезавантаження пролунали з вуст президента 4 вересня на зустрічі з фракцією "Слуги народу".

Спочатку він досить узагальнено сказав: "Час дати нові сили урядовим інституціям України", а потім уточнив: "Я розраховую й на дещо іншу вагу окремих напрямів нашої зовнішньої та внутрішньої політики".

"Перше — треба більше взаємодії між центральною владою та громадами. Особливо зараз, у час підготовки до зимового сезону. Друге — Україна вже досягла значних результатів в оборонному виробництві", — додав президент. Зеленський наголосив на посиленні роботи щодо вступу України до ЄС і НАТО.

Водночас Володимир Зеленський розставив усі крапки над "і" стосовно звільнення міністра закордонних справ. "Йому не вистачає енергії для продовження ініціативи з надання Україні зброї", — пояснив президент.

Про те, що Дмитра Кулебу звільнятимуть, говорили ще навесні. І прогнозували, що його замінить колишній заступник голови ОП, а до того — посол України в Туреччині — Андрій Сибіга. Недарма ж його у квітні 2024 року перевели з Офісу президента на посаду першого заступника міністра.

На засіданні фракції оголосили й весь список нових подань: Андрія Сибігу на очільника МЗС, Германа Сметаніна — Мінстратегпрому, Наталію Калмикову (нинішню заступницю міністра оборони) — у Мінветеранів, Олексія Кулебу (нинішнього заступника голови Офісу президента) — об'єднаний Мінрегіон, Віталія Коваля — Мінагрополітики, Світлану Гринчук (заступниця міністра енергетики) — Мінекології, Ольгу Стефанішину — Мінʼюст і віцепремʼєр з євроінтеграції, Миколу Точицького — Мінкульт, а також Матвія Бідного (нинішнього в. о. відомства) — Мінмолодьспорту.

До речі, багатьох здивувала пропозиція призначити Точицького міністром культури. Доти він був заступником Дмитра Кулеби, до призначення Сибіги в МЗС часто представляв відомство на зустрічах в Офісі президента, а згодом перейшов працювати на Банкову. Точицького вважають людиного голови ОП Андрія Єрмака. Його подальше призначення в мінкульт, очевидно, пояснив Зеленський. Той сказав, що Україні потрібен "новий рівень одночасно інформаційної роботи, культурної та дипломатичної, і новий рівень відносин із глобальною українською спільнотою". Ймовірно, є сподівання, що саме Точицький може все це забезпечити.

У найближчому майбутньому планується, що заяви напишуть міністр освіти Оксен Лісовий і міністерка соцполітики Оксана Жолнович — їм також шукають заміни.

Люди команди президента Зеленського

"Президент сказав, що я йому потрібна в ОПУ. Тому переходжу на посаду заступника голови ОПУ", — ввечері 4 вересня написала Ірина Верещук. Вона до того не раз говорила, що готова виконувати доручення Зеленського та бути його представницею. Нині Верещук, яку 2021 року розглядали як очільницю Міноборони, працюватиме у соціальній сфері.

Двері Офісу президента також відчинилися для Олександра Камишіна. Вважається, що у нього хороші відносини з президентом, тому він працюватиме стратегічним радником.

Посилює свою роль Ольга Стефанішина. Мовляв, на посаді очільниці Мінʼюсту вона зможе краще готувати підґрунтя для вступу України до ЄС та НАТО та лобіювати ухвалення євроінтеграційних законопроєктів у парламенті.

Водночас антикорупційні журналісти нагадують, Стефанішина має вже репутаційні втрати: вона перебуває під судом за обвинуваченням в особливо тяжкому злочині — корупційному, про заволодіння 2,52 млн грн. Він був вчинений у Мінʼюсті під керівництвом міністерки часів Януковича Олени Лукаш.

Чим буде займатися Дмитро Кулеба — поки що не відомо.

Багато експертів, які публічно й непублічно висловили свої думки щодо його відставки, переконані: наразі питання також не лише у персоналіях, а й у підході до координації між Офісом президента та МЗС. "Ситуація нагадує часи другої каденції президента Леоніда Кучми, коли міністр закордонних справ був представником "підрозділу" — управління зовнішньої політики тоді адміністрації президента. Ось і зараз міністр закордонних справ відіграє роль такого собі помічника президента з питань зовнішньої політики, міжнародних питань. Це погана практика, я б сказав, антиконституційна", — говорить Фокусу експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин Михайло Гончар.

Наразі ОП дійсно перебрав на себе всю зовнішню політику, залишивши МЗС лише розвиток відносин із Глобальним Півднем.

В Офісі президента нібито обіцяють знайти Дмитрові Кулебі "важливу місію". Видання Bloomberg із посиланням на джерело, знайоме з кадровими перестановами в українському уряді, зауважило: Кулеба може зосередиться на зміцненні відносин України з НАТО.

І така можливість оптимальна, з огляду на те, що політика Офісу президента останніх років полягає в уникненні гучних відставок і пошуку для колишніх високопосадовців затишних посад. Саме тому у свій час до Швейцарії послом поїхала колишня генпрокурорка Ірина Венедиктова або ж до Великої Британії — колишній головком ЗСУ Валерій Залужний.

Шмигаль під загрозою: підвищення ефективності чи імітація діяльності

"Офіс президента мав на меті перезапустити уряд, але зараз, складно це назвати перезапуском, швидше, пересуванням фігур на шаховій дошці", — коментує Михайло Гончар.

Експерт згадує звільнення очільника "Укренерго" Володимира Кудрицького.

Відомо, що проти цього виступали й міжнародні партнери, і члени наглядової ради "Укренерго", зокрема Данієль Доббені та Педер Андерсен. Останні заявили, що подали письмові повідомлення про дострокове припинення повноважень, у знак протесту. У публічній заяві вони зазначили, що рішення про дострокове звільнення керівника Укренерго Кудрицького є "політично вмотивованим і, за результатами представленого звіту, для нього немає жодних обґрунтованих підстав".

"Справа не в його персоні, а у тому що були проігноровані норми корпоративного управління та змінено керівника компанії, яка два з половиною роки демонструвала системність у час, так би мовити, воєнного лихоліття та зберегла функціональність, розпоряджаючись коштами, які надходили від західних партнерів для ліквідації наслідків масштабних ракетних ударів РФ, — продовжує Михайло Гончар. — Після цього звільнення всі наступні кадрові перестанови сприймаються експертами чи міжнародними партнерами як дії, які містять помилковий алгоритм. Влада, запускаючи "перезавантаження уряду", зробила собі сама підніжку, створивши негативне тло для подальших кроків".

А ось хто зберігає посаду, так це чинний прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Його, як кажуть, вдалося відстояти голові фракції "Слуга народу" Давиду Арахамії. Потенційна заміна Шмигаля — віцепрем’єрка Юлія Свириденко — також працюватиме на своїй позиції далі.

"Але, як ми бачимо, на Банковій сім п'ятниць на тижні, рішення не те щоб остаточне, відповіді щодо Шмигаля, гадаю, наразі немає, — говорить Гончар. — Можливо, щоб показати кардинальність змін, звільнять і прем'єра". Тож наразі все "оновлення" схоже на хаотичні посмикування, які не мають системного характеру, тож можна сумніватися, що ці призначення дадуть якісні зміни та нову енергію.