"Я стояв у Бучі на руїнах свого життя": візажист Єгор Андрюшин розповів свою історію музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова

Єгор Андрюшин – зірковий візажист, блогер та співак із сотнями тисяч прихильників. З боку життя Єгора може здаватися яскравим та безтурботним, але серце його болить через трагедію у рідній Бучі та страждання мами, яка тяжко пережила наслідки російської навали. Своєю історією про втрату та надію Єгор поділився із Музеєм "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Згадуючи перші дні повномасштабного вторгнення, я згадую дім, підвал і страшні вибухи. Стрес, незрозумілість: що робити, що буде завтра... Після двох днів у підвалі я прочитав в інтернеті, що на Бучу планується висадка десанту. Сказав батькам, що треба терміново їхати", – згадує Єгор.

Вони не взяли майже нічого з речей – думали, що ненадовго. А за кілька днів зателефонував сусід і сказав, що дах їхнього будинку палає, ділиться Єгор у розмові з Олексієм Сухановим, актором та ведучим, амбасадором Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мої батьки постійно вкладали в цей дім. Вони жили цим своїм гніздечком. Наш будинок був знищений вщент. Це був будинок, де я народився і зростав. Я одразу не повірив. Аж потім скинули відео", – каже Єгор.

Коли він виклав світлину та відео у соцмережах, йому не повірили. Люди вирішили, що це спроба підняти перегляди. Поїхати туди, до руїн, він теж наважився не одразу.

"Я знімав влог, щоб всі побачили, що це дійсно правда. Що я стою на руїнах свого і батьківського життя... Бачити маму, яка бачить цей дім, було набагато болючіше. На рік мама втратила себе. Психотерапія не працювала. Мабуть, був потрібен час", – згадує Єгор.

Син усіма способами намагався допомогти, відвернути мамину увагу. Почав водити її на концерти та в кіно, познайомив із зірками. Старанно розвивав свій блог. Надихаючись його успіхами та енергією, мама змогла повернутися до життя. І Єгор нею дуже пишається.

Його історію з перших вуст ви знайдете за посиланням.

Історія Єгора Андрюшина увійшла до Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, який збирає історії мирних мешканців України про війну від першої особи. Його архів містить вже понад 115 тисяч історій.