Проамериканский путинский режим

Незважаючи на позиціонування Росії себе як наддержави, яка протистоїть США, дії і рішення як Володимира Путіна, так і представників путінського режиму, призвели лише до геополітичного посилення Америки. Фактично, зараз існування путінізму абсолютно влаштовує американську еліту.

Серед американських політиків поширена точка зору, що російська еліта, врешті-решт, буде змушена через небезпеку перетворення Росії на васала Китаю погодитись на поступки, вигідні Вашингтону. Також, з точки зору американських аналітиків, геноцидна війна Росії проти України зменшила вплив Китаю в Європі, де Піднебесна прагнула отримати доступ до технологій.

Американцям абсолютно байдуже, скільки ще росіяни окупують територій Східної України, навіть, на жаль, якщо Росії вдасться завоювати весь Донбас. Політиків США абсолютно влаштує реалізація "корейського сценарію" в Україні, оскільки продовження окупації Росією великих територій України не дозволить Кремлю посилити свій вплив в Європі, продовжить конфронтацію з нашою країною та збереже важіль впливу Америки на російську еліту.

Адміністрації Обами, Трампа, Байдена створили прекрасні умови Кремлю для геополітичного успіху, але російська еліта обміняла лідерство в Європі та політичний контроль над Україною на знищення російськомовних міст, намагаючись "продати" росіянам багаторічну війну на виснаження, перенесення війни на територію РФ, терор проти російськомовних громадян України як перемогу Росії, хоча насправді авантюра Путіна посилила геополітичних конкурентів Москви.

Захоплюючи зруйновані російськими окупантами міста Донбасу, з яких масово виїхало місцеве населення, Росія не буде здатна демографічно посилитись, не зможе розширити свій внутрішній ринок, не зможе збільшити кількість платників податків в РФ, не зможе скористатись промисловим потенціалом цих міст, перетворених путінським режимом на руїни.

Зі слів колишнього радника кремлівського фюрера Сергія Глазьєва, найбільше національних багатств України знаходиться на Донбасі. Фактично, Кремлю не потрібне українське населення Донецької та Луганської областей, Москві ці області потрібні лише для ресурсного посилення та перетворення на плацдарм.

Росіяни вже зараз готуються до видобутку літію на підконтрольній Україні території в Донецькій області за декілька кілометрів від міста Курахове. Варто пам'ятати, що під час президентства Віктора Януковича Кремль, використовуючи російські спецслужби, які організовували через свою агентуру і корисних ідіотів екологічні протести, завадив відомій американській компанії видобувати сланцевий газ в Донецькій області поблизу міст Слов'янськ та Лиман.

Дуже показово, що лідери екологічного протесту проти видобутку сланцевого газу в Донецькій області пізніше почали співпрацювати з російською диверсійною групою, лідером якої був відомий терорист Ігор Гіркін, причетний до окупації Слов'янська в 2014 році.

Залишається лише дивуватись, чому ані попередня, ані нинішня українська влада до повномасштабного вторгнення путінської Росії не пропонувала західним інвесторам привабливі для них інвестиційні проекти з державними гарантіями, спрямовані на видобуток літію і сланцевого газу в Донецькій області.

Російська ж еліта діє як бандити з 90-х років, намагаючись віджати у України її корисні копалини, займаючись геополітичним рейдерством, притаманним мафіозній кремлівській корпорації, на яку перетворена криміналізована Росія.

Українській еліті потрібно зробити висновок з негативного досвіду донецького клану, який не тільки втратив контроль над Україною, а й над рідним Донбасом, коли навіть найбільш прогресивний український бізнесмен Рінат Ахметов був змушений виїхати з Донецька після вбивства його охоронців.

Якщо українська еліта не бажає, щоб їхній бізнес і нерухомість були захоплені росіянами, то їм необхідно, нарешті, домовитись про правила гри, зменшивши рівень свого жлобства.

Особливої уваги також заслуговують події 2014 року в Донецьку, коли малочисельна диверсійна група, підконтрольна російським спецслужбам, захопила під контроль Донецьку обласну державну адміністрацію, користуючись бездіяльністю української влади, хоча мешканці Донецька передавали інформацію до СБУ про те, що ця група була погано озброєна і не була здатна чинити українським силовим структурам ефективний спротив.

Варто пам'ятати, що аналогічна ситуація з Донецьком склалася в Харкові, де 8 квітня спецпідрозділ "Ягуар" за 10 хвилин без жодного пострілу звільнив від диверсійної групи будівлю Харківської облдержадміністрації, але незважаючи на всі умови для цього, антитерористична операція в Донецьку весною 2014 року, коли в місті ще не знаходились російські військові, не була проведена українською владою.

Де-факто, тодішня влада здала український Донецьк росіянам, тому Олександр Турчинов, Арсен Аваков, Валентин Наливайченко несуть пряму відповідальність за окупацію Росією обласного центру Донецької області.

Американські військові аналітики впевнені в тому, що Росія, ведучи війну проти України, втрачає свою перевагу перед Заходом через зменшення запасів радянської зброї, тож з їхньої точки зору, Україна, виснаживши Російську Федерацію, виграла час для наших західних партнерів, оскільки в 2022 році НАТО не було готове до довготривалої війни на виснаження з РФ.

Заяви ж представників російської еліти про те, що Росія воює з НАТО, а не з Україною, втратили свою актуальність після приєднання до Альянсу Фінляндії, яка має найдовший в Європі спільний кордон з РФ, що було спокійно сприйнято російською владою, неготовою розпочинати навіть гібридну агресію проти члена НАТО.

Західні відомі генерали не один раз заявляли, що США могли допомогти перемогти Україні ще в 2022 році, але адміністрація Байдена обрала інший сценарій контрольованого конфлікту, оскільки американські політики більше бояться неконтрольованої поразки путінської Росії, ніж поразки України.

Тому вже зараз українським політикам і дипломатам потрібно розповідати на Заході не тільки про героїчну боротьбу українців, до якої всі вже звикли, а й про наслідки поразки України для Європи та США. Особливо після виборів у Німеччині і Франції, які показали, чим може політично завершитись поразка України, здатна нанести великого удару по трансатлантичній єдності.

До того ж українські військові в приватних розмовах кажуть, що якщо Захід зрадить Україну, то вони в майбутньому будуть воювати разом з росіянами проти західних країн, здійснюючи тим самим помсту, і цей меседж українським політикам також варто передати нашим західним партнерам.

Кремль помилково не визнає суб'єктності України, намагаючись домовитись з американцями про майбутнє нашої країни, сприймаючи українців як сепаратистів, а нашу країну васалом США. Насправді, українці проявили повну суб'єктність, довівши, що наша країна не є васалом США, зруйнувавши передвоєнну домовленість між Вашингтоном та Москвою, яка передбачала ведення українцями лише партизанської війни на території України після втечі представників української влади.

Найкраще ж геополітичні реалії України та її партнерів описує український анекдот: "Куме, а які системи протиповітряної і протиракетної оборони найкращі в Росії? Це, мій любий друже, червоні лінії наших західних партнерів".