«У тренді подкастів зараз доступність і чесність, бо неякісний матеріал тільки шкодить ринку»

З 15 серпня до 10 вересня триває голосування за подкасти, які потрапили до коротких списків премії «Слушно» від Megogo Audio. Слухачі можуть підтримати улюблений проєкт за посиланням, їхні бали складуть 50% від фінального рейтингу, а інші 50% — результат голосування журі. Також команда Megogo Audio окремо визначить лауреатів гран-прі премії «Слушно-2024», а оголосять усіх переможців 2 жовтня.

Серед учасників «Слушно 2024» виявилися переможці минулої премії. Вони розповіли «Детектору медіа» про свої здобутки за рік, труднощі з платформами монетизації та ідеї для розвитку. А організатори премії пояснили, як змінилися умови голосування цього року та які категорії стали найпопулярнішими.

Детальніше про номінації та склад журі «Детектор медіа» писавтут.

Цьогоріч команда Megogo Audio внесла у відзнаку подкастерів «Слушно» деякі зміни. Зокрема в премію повернулася категорія «Найкращий подкаст у жанрі інтервʼю» й з’явилися нові — «Найкращий подкаст про літературу й читання» та «Найкращий подкаст про професії». Зникла категорія «Подкаст про історію й суспільство», а замість неї зʼявилося дві — «Історичний подкаст» й «Інформаційний подкаст». За словами продюсерки Megogo Audio Юлії Білоус, ця зміна була запитом від стейкхолдерів, оскільки останні два роки збірна номінація була найпопулярнішою й збирала багато подкастів, порівнювати й оцінювати які в межах одного списку було складно й не завжди актуально. Також замість редакції Megogo Audio оцінювати учасників буде професійне журі, а команді вдалося заручитися партнерством із компанією Bolt і Goethe-Institut Україна.

«Від свого заснування “Слушно” була професійною премією, тому поруч із любовʼю й визнанням слухачів завжди було присутнє рішення редакції Megogo Audio, наші відзнаки, які ми вручали подкастам за досягнення, високу якість або відчутний вплив на розвиток галузі в Україні. Цьогоріч ми вирішили відійти від редакційних відзнак і повернути до премії професійне журі. У 2024 році це 20 експертів у своїх галузях, від журналістики, роботи в креативних індустріях до бізнесу, GR і IT-проєктів. Вони оцінюватимуть подкасти у 12 категоріях паралельно зі слухацьким голосуванням. Команда Megogo взяла на себе проміжний етап у премії, який відбувався вперше — формування коротких списків номінантів. Якщо раніше всі подкасти, які взяли участь в open call і пройшли технічний відбір, боролися за перемогу, то цього року целише 72 подкасти — по 6 у кожній категорії», — розповіла Юлія Білоус.

Подкастів, які цього року пройшли у «довгі списки» й потрапили на оцінювання редакції Megogo Audio, було 183. Порівняно з минулим роком кількість учасників зросла на 35%. Найпопулярнішими з категорій стали подкасти про здоровʼя, стосунки й саморозвиток (за потрапляння у короткий список цієї номінації змагався 41 подкаст). У коротких списках є як торішні переможці, так і переможці 2022 і 2021 року.

Церемонія нагородження відбудеться 2 жовтня 2024 року. «Вже традиційно, що подія відбуватиметься офлайн, адже щороку це не лише святкування перемог, а й майданчик для тісного нетворкінгу, яких подкастерам нині бракує», — каже продюсерка.

Наприкінці 2023 року Megogo Audio представилодослідження ринку українських подкастерів. За словами Юлії Білоус, найбільше їх вразила мотивація подкастерів, адже майже 10% із них відповіли, що у подкасти їх підштовхнула потреба виговоритися й боротися з самотністю.

На її думку, найяскравішою тенденцією останнього року є подкасти, які пробують додавати або ж одразу стартують із відеоформатом. Відео дає більше можливостей для реклами, монетизації й пошуку авдиторії, тож поняття «подкасту» розмивається й поширюється вже не лише на аудіо.

«Для мене відкриттям під час опенколу було те, що на “Слушно” автори подавали свої ютуб-проєкти, яких немає в аудіоформаті, — каже продюсерка. — Це не українська тенденція, а світова — навіть знаний у класичному подкастингу Ерік Нʼюзум, автор і продюсер подкастів, засновник студії Magnificent Noise і автор книжки “Гучніше: як створювати круті подкасти”, кілька тижнів тому повідомив, що його продакшн працює над першими подкастами у відео. Однак ми у “Слушно” зазначаємо, що насамперед нам важлива наявність подкасту в аудіоформаті».

 Юлія Білоус

Серед подкастів, які виходять у мобільному застосунку Megogo, популярними залишаються новинні подкасти, подкасти про спорт, кіно й серіали, історію й культуру, а також дитячі аудіоказки у форматі подкастів. На інших майданчиках, за оцінкою Юлії Білоус, у трендах подкасти про ментальне здоровʼя, історію й бізнесові подкасти.

«Подкастинг — це ніша, у якій не так багато інструментів, якими ти можеш залучати аудиторію та фінансування. Комусь вдається знаходити робочі підходи, щоб розвиватися й органічно зростати, а хтось опускає руки, коли бачить по 30—50 прослуховувань за епізод.

Усе залежить від внутрішньої мотивації й підтримки людей, із якими ви це робите або ж які є вашим колом довіри. Подкаст, може, й нескладно зробити, але занурити його у середовище, знаходити аудиторію і фінансування — це тривала й кропітка робота, яка потребує зусиль і терпіння. Особливо без підтримки медіа чи бренду, який може підхопити продукт і задіяти свої інструменти», — розповіла продюсерка Megogo Audio.

Переможці «Слушно-2023» — про зміни за рік, ринок подкастів та ідеї майбутніх проєктів

Торік премію «Слушно» одразу в декількох категоріях отримали проєкти студії подкастів Sebto Media — «Не мали дівки клопоту» в категорії «Розважальний подкаст» та «Фінансова терапія» — в категорії «Здоровʼя і саморозвиток». Виконавча директорка Sebto media Дарина Заржицька розповіла, що протягом року студія зосереджувалася на розвитку і системності тих подкастів, які подавали на премію торік.

«У деяких подкастах ми з авторками дещо переглянули концепцію. Якщо випуски “Не мали дівки клопоту” у перших двох сезонах стосувалися різних експериментів зі щоденними рутинами, то новий сезон — це радше дослідження тем, які турбують ведучих (наприклад, реінтеграція ветеранів, материнство під час війни). Раніше ми практикували запрошувати в цей подкаст гостей, зараз досвіди й історії інших людей інтегруємо в епізоди як синхрони. Себто подкаст наче залишився таким, як був, проте він змінився і змістовно, і формою.

Подкаст “Ранкове допіо” змін за цей час не зазнавав, але вже перетнув позначку у 250 випусків і протягом року демонстрував гарну динаміку в охопленні авдиторії», — розповіла Заржицька.

За її словами, другий сезон «Фінансової терапії» також дуже відрізняється від попереднього. Торік герой подкасту закривав кредит, а цьогоріч автори сфокусувалися на сімейних фінансах: відібрали чотири сім’ї, у кожної свої цілі та потреби, з якими працює фінансова консультантка Галина Тритяк.

«Цей сезон для нас значно складніший, — каже Дарина Заржицька. — Відібрані сім’ї живуть у чотирьох різних містах, жодна з них не у Львові (де працюємо ми), тож багато часу займають логістичні моменти. Крім того, записаного матеріалу значно більше, ніж було торік, тож складніше працювати над епізодами.

Крім цього, протягом року наша команда багато працювала над тим, щоб розвивати навколо наших шоу спільноту та продемонструвати рекламодавцям, що подкасти, які не мають відеоверсії, — це хороший канал для реклами. Наша мета — рекламна інтеграція у кожному випуску кожного подкасту».

Дарина Заржицька каже, що у сфері подкастів важливо знайти спосіб не лише створювати нові подкасти, але й напрацювати інфраструктуру, яка дозволить диверсифікувати фінансування, щоб мати повну свободу у контенті, а також збільшувати бюджет на маркетинг, щоб мати змогу краще просувати продукти, які є менш звичними для українських слухачів і слухачок, як, наприклад, наративні документальні подкасти.

Цього року студія Sebto подала п’ять подкастів, чотири з яких пройшли до коротких списків премії.

«Після премії “Слушно” ми продовжимо працювати зі спільнотою, рекламодавцями, а також почнемо додавати нові продукти у нашу лінійку. Зараз новий подкаст у роботі, я не буду розповідати про що він, але думаю, що ще у 2024 його можна буде слухати.

Ми також почали надавати послуги продакшну, тож можна слухати подкасти, які записують на студії або які Sebto спродюсувало. Таких подкастів цьогоріч буде більше.

Наша спільнота активно реагує на новини, що стосуються “Слушно”, ми в команді активно обговорюємо номінації, ділимося своїми враженнями та міркуваннями. Сьогодні “Слушно” — це один із небагатьох маяків для професійної спільноти й певний знак того, що в Україні є подкасти», — каже Дарина Заржицька.

Щодо тем, які зараз провідні для подкастів, на її думку, досі актуальним залишається тренд на історію: «Як каже мій колега Антон Ткачук, продюсер подкастів Sebto: “Деколонізація is the new black”. Я думаю, що цей тренд ще довго буде зберігатися і розвиватися, зокрема, завдяки тому, що будуть з’являтися і нові форми подкастів. Ми у Sebto також почали працювати над історичним подкастом, і він буде мати дуже точкове конкретне спрямування. Щодо інших тем, то, як на мене, ментальне здоров’я все ще тримається у топі. Є запит на розважальний контент. Я передбачаю, що надалі у нас будуть з’являтися нові розважальні подкасти, а також будуть розвиватися ніші стосунків, читання та лайфстайл».

За її словами, динамічного стрибка в популярності такого формату як подкаст, який був у попередні роки, зараз немає: «Виклик, який приймає Sebto, — це те, що нам для розширення своєї авдиторії вже потрібно знайомити з подкастами тих людей, які ще не знають нічого про цей жанр і часто не вміють споживати авдіальний контент. Питання фінансування особливо болюче у період непевності з Buy me a coffee, коли ми досі не розуміємо, чи зможемо вивести гроші з цієї платформи. Але якщо винести за дужки цей фактор, то я б сказала, що монетизація у нас стабільна, але треба, аби вона була більшою. Виробництво наших подкастів ми покриваємо завдяки фінансовій підтримці спільноти, рекламним інтеграціям і послугам продакшну, які надаємо. Окрім наших подкастів, щоб могла працювати ціла команда, ми реалізовуємо також різні проєкти за грантової підтримки».

  Дарина Заржицька

У категорії «Наука й технології» премію отримав подкаст «Головна обсерваторія» від «Української правди». Керівник відділу подкастів «УП» Федір Попадюк розповів, що подкаст «Головна обсерваторія» виходив ще у перше півріччя 2024 року до моменту, поки автор подкасту Дмитро Сімонов не мобілізувався до Збройних Сил України. Відповідно, з червня цього року подкаст Дмитра на паузі.

«Якщо казати загалом про наш відділ, ми балансуємо між розмовними інформаційними подкастами (такі як “Кляті питання”, “Хроніки економіки”, “Світ не sweet”) і наративними. Цього року ми запустили подкаст-акслератор і маємо трьох переможців, які мають створити два україномовних подкасти й один англомовний. Маємо до кінця року їх презентувати.

Також наприкінці серпня вийшов подкаст Анни Лодигіної «Back to the Roots» присвячений митцям з українським корінням, яких Росія привласнила собі. Ще ми зробили дуже класний подкаст про собак “Лапи, вуха, хвіст” — це комерційний проєкт, зроблений разом із компанією Kormotech, але ми їм дуже пишаємося. Також цього року ми робили наголос на англомовних подкастах для нашої англомовної версії сайту. Ми переклали англійською документальний подкаст “24.02: Реконструкція”, присвячений першим дням повномасштабного вторгнення, який я робив із моїм колегою Романом Романюком. Також ми запустили подкаст “Matryoshka of Lies”, у якому Максим Еріставі розповідає про російський колоніалізм і деколонізацію», — розповів Федір Попадюк.

Цьогоріч «УП» також подавала заявку на премію, і в короткий список потрапили три подкасти: «Кляті питання», «Хроніки економіки» та «Головна обсерваторія».

За словами Попадюка, зростання уваги до подкастів спостерігалося ще до початку повномасштабного вторгнення: «У 2021 році ми бачили, як багато людей експериментували з подкастами — різні медіа створювали складні наративні історії. У компаній була зацікавленість у розміщенні реклами у подкастах, спостерігалося постійне зростання авдиторії.

З моменту початку великої війни інтерес авдиторії перемкнувся на українській ютуб, який бурхливо квітнув і пах останні роки. Подкастам, як на мене, дісталося менше уваги, хоча ми також помітили появу нових слухачів. Єдине, що за останні роки слово “подкаст” перестало асоціюватися з аудіо. З цієї точки зору, якщо говорити про подкасти на ютубі, то тоді так, авдиторія подкастів виросла».

Зараз, каже Попадюк, подкастів стало більше, але автори менше експериментують із форматами, також немає відчуття, що авдиторія кардинально виросла — подкасти, в порівнянні з відео чи текстовим споживанням, залишаються достатньо нішевим продуктом, але, каже він, слухачі подкастів — це найякісніша авдиторія.

Відділ подкастів «УП» певний час працював коштом грантів, зараз же команда працює завдяки підтримці редакції, частково їх підтримують члени «Клубу “УП”».

«Цього року були комерційні проєкти, які ми робили, але їх не прям так багато, щоб вони покривали роботу нашої команди. У компаній не так багато грошей, щоб витрачати їх на рекламу, тому це головна складність станом на зараз. Загалом, зараз ми трішки скоротили кількість подкастів, що у нас виходять, — якщо торік ми випускали 6—7 епізодів на тиждень, то зараз їхня кількість скоротилася до трьох епізодів. Ми працюємо над тим, щоб перевести у відео все, що можна перевести, дороблюємо наші великі наративні подкасти — поки це всі наші плани», — розповів Федір Попадюк.

  Федір Попадюк

Торішній переможець у категорії «Історія й суспільство» — «Культурний трибунал». Авторка подкасту та креативна продюсерка подкастів The Ukrainians Media Яна Супоровська розповіла, що проєкт «Культурний трибунал» був задуманий як п’ять епізодів: «Попри те, що мене досі час від часу запитують про продовження, переконана, що він має таким залишитися. Бо це — окреслена рамка неосяжної теми культурних крадіжок Росії, але й одночасно запрошення слухачів до особистого дослідження цієї теми далі».

Наразі Яна Супоровська в ролі креативної продюсерки разом із командою The Ukrainians Media працює над широкою лінійкою подкастів. Це проєкти про розвиток громадянського суспільства («Пігулка еволюції» під авторством Ірини Славінської в новому сезоні), про ментальне здоров’я та садотерапію («Бегонії в агонії» з Вірою Курико), проєкт «Продай мені, якщо зможеш» про секрети поведінки людей із маркетинг-директоркою Comfy Марією Назаренко й інші.

Команда The Ukrainians Media цього року також подала свої проєкти на премію і вже потрапила у короткий список.

«Якщо мова про український ринок подкастів, в нас досі дуже затребуваними є теми, які пояснюють нам нас самих — як особистостей, як частину конкретної спільноти. Тому українці так потребують і люблять зараз історичні подкасти; є багато проєктів, що порушують тему деколонізації та культурної пам’яті, але також і психології. Водночас я бачу все більшу потребу в ескапізмі, тому розважальні подкасти будуть набирати популярність. Мені ж бракує також імерсивних проєктів, бо аудіо — ідеальний для цього жанр. Гадаю, стрімке зростання уваги сталося не просто до подкастів, а до всього українського продукту. І цей тренд буде лише тривати. Нам потрібно ще більше подкастів українському богу подкастів. Знаю ще дуже багато незаповнених ніш та ідей», — каже Супоровська.

У новому сезоні The Ukrainians Media планує продовжувати вже наявні проєкти, бо, на думку Яни Супоровської, у подкастах дуже важлива тяглість: це формування спільноти навколо проєкту. «Також я маю ідею, що давно виношую, і планую до втілення й абсолютно новий авторський проєкт. Мені здається, такого на нашому ринку подкастів поки що не робили, й дуже цікаво себе випробувати», — додала вона.

 Яна Супоровська

Власниця спецвідзнаки «Подкаст у часи війни», авторка подкасту «Добровольці», що виходить на «Громадському радіо», військова Аліна Сарнацька розповіла, що придумала «Добровольців» на чергуваннях в армії у 2022 році, коли розмовляла з іншими військовослужбовцями про їхні історії.

«Ці історії важливо записати зараз, поки ми живі й війна ще грає важливу роль в інформаційному просторі. Ми продовжуємо розповідати історії добровольців і плануємо продовжувати надалі», — каже Сарнацька.

За її спостереженнями, авдиторія подкасту росте, але вже не такими темпами, як раніше. Тема історій військових переживає спад і, на її думку, навряд тенденція зміниться. «Ми робимо подкаст насамперед на власних цінностях, бо це важливо для команди. Надалі я б хотіла зробити формат дискусії за участі цивільних і військових щодо гострих питань, наприклад щодо економічного бронювання», — каже подкастерка.

 Аліна Сарнацька

Премію «Найкращий спортивний подкаст» отримав проєкт «SportHub єврофутбол». Його ведучий Віталій Волочай розповів, що за минулий рік майже втричі збільшилася кількість слухачів і підписників: «Враховуючи спортивний календар, це логічно, адже минулий рік був дуже насичений у плані спорту. Зараз ми працюємо над розширенням наших охоплень, тому що інтерес до спорту в Україні зростає, попри війну. Тому ми детальніше висвітлюємо події та працюємо також над розширенням авдиторії через нові майданчики, як ютуб. На якому ми були торік відсутні».

Команда «SportHub єврофутбол» подала заявку на цьогорічну премію, адже, за словами Віталія Волочая, це прекрасна можливість поспілкуватися з іншими подкастерами та показати іншим авторам, що нові подкасти — це те, що треба українському ринку.

«Росте інтерес до спорту, точніше повертається інтерес, і росте популярність подкастів. Зараз є запит на історичні подкасти про спорт, про Олімпійські ігри, про найвідоміших футболістів усіх часів, тому що ця ніша не то що в українських подкастах не описана, вона навіть у книжках українською ніколи описана не була.

Щодо монетизації нелегко. Як було, так і є. Ютуб і подкаст-платформи дуже слабко монетизуються. Тому ми робимо унікальні продукти для наших спонсорів і патронів, і саме так тримаємо подкаст на плаву. В планах далі розповідати слухачам про футбол і спорт. Про те, як футбол може відволікати хоч ненадовго, але від війни, пробувати шукати спонсорів, хоча у спорті з цим дуже великі проблеми, навіть у самих спортсменів, не те що у медіа», — розповів Віталій Волочай.

 Віталій Волочай

Переможець категорії «Найкращий подкаст про бізнес», автор подкасту «Дій. Подкаст про бізнес» Андрій Фединишин розповів, що є не лише його голосом, а й продюсером і співзасновником продакшну «Раз-раз», одразу декілька проєктів якого подалися в цьому році на премію в різних категоріях.

Що ж до «Дій», то за рік проєкт значно не змінився, говорить Фединишин: «Щомісяця з’являється стільки нових потенційних малих і середніх бізнесів в Україні, що нам потрібно буде століття, щоб розповісти про більшість історій українського малого й середнього цікавого бізнесу. А у нас лишень 50—52 історії можливо розповісти у цьому році, бо ми виходимо кожен тиждень. Тому сильно міняти формат сенсу немає. У нас завжди історія про натхнення і практику — от ми з ними й працюємо. Просто ми шукаємо все більш цікаві нішеві історії, які можуть бути цікаві потенційній авдиторії».

А от щодо ринку подкастів загалом, то Андрій Фединишин спостерігає явні зміни. «Ринок росте і відбувається певний перерозподіл авдиторії, — каже він. — Ми починали з 2021 року, і коли на ринку було не так багато шоу, то ми звичайно отримували максимальну кількість уваги, бо не було альтернативи. Виходить, що ми досі ростемо, але бачимо тенденцію, що люди все ж таки більш вибірково дивляться наші епізоди й обирають той, який їм більше до душі. Також ми створюємо додаткові шоу, які своєю чергою створюють внутрішню конкуренцію вже між нашими проєктами».

За його словами, у проєкту є достатня кількість партнерів, які хочуть достукатися до авдиторії, яка цікавиться малим і середнім бізнесом. З листопада 2023 по січень 2024 року команда отримала контракти, які дозволили зайняти приблизно 60—70% усіх слотів і погодити більшість із потенційних шоу та героїв, які в ньому будуть: «Інтерес зберігається через те, що ми працюємо з доволі вузькою аудиторією. За допомогою партнерських спецпроєктів ми маємо можливість працювати, розвиватися та створювати нові шоу. Але ми зі всіма партнерами й авторами говоримо, що дуже рідко коли подкаст дає моментальні результати. Це зазвичай про гру вдовгу й інколи, щоб отримати перші результати, потрібно почекати, можливо, пів року, можливо, рік».

Він додав, що деякі сервіси на кшталт Buy me a coffee чи Patreon створюють великі проблеми для українських клієнтів і наразі не хочуть співпрацювати через певні специфічні уявлення про санкційні політики. Але у проєктів є внутрішні інструменти, як база від «Монобанку», які розвиваються.

Ринок подкастів, на його думку, ще на дуже початковій стадії: «Ще досі недостатньо авторів у різних нішах і шоу, які можуть принести користь потенційним партнерам у рекламних контрактах тощо. Це зовсім інші цифри, які зазвичай показує ютуб. Але є партнери, що розуміють специфіку подкастингу, вони насправді дуже задоволені, бо знають, що специфіка споживання подкасту як продукту абсолютно інша. Платформи типу інстаграму, тіктоку чи ютубу пропонують авдиторії, що подивитися. Подкасти ж — це максимально усвідомлене споживання, тому що людині потрібно обрати шоу, обрати конкретний епізод, натиснути й приділити йому увагу. Це зовсім інша міра споживання, ніж на інших платформах. Ті з партнерів, які це розуміють, дуже цінують цю аудиторію і розуміють, що тут їхній голос також має бути почутий.

Ми дуже раді, що в Україні є “Слушно”. Це дозволяє отримати якусь додаткову порцію натхнення та подивитися на ті шоу, які ти, можливо, у своїй рутині не слухав, а тут є можливість почерпнути щось хороше і подивитися на свій проєкт трішки в іншому форматі. Плюс якась невеличка доля змагання теж мотивує і дає можливість у більшості авторам розвиватися».

  Андрій Фединишин

Назар Олійник, співавтор подкасту «Chumaky», який торік отримав відзнаку в категорії «Спорт», розповів, що останнім часом подкасти стали виходити дещо рідше. «Торік ми щотижня писали випуск, а зараз у нас виходить два рази в місяць, тобто через тиждень. У нашому сегменті ми досі лідери за рейтингами в розділі “Спорт” і “Біг”. Тому ми прийняли таке рішення, бо все-таки є фінансове навантаження — наші підрядники дещо підвищили нам ціни, а власної студії чи продакшну в нас немає. Тому вирішили, що це буде оптимальний варіант», — каже він.

Проте, за його словами, за рік покращилося виробництво подкасту — з’явилося більше камер, подкасти стали якіснішими й у відео почали використовувати більше ракурсів. Крім того, у випуски стали запрошувати більш медійних гостей, що теж впливає на популярність подкасту, але є складнішим і тривалим процесом, бо через узгодження графіків із менеджерами це не завжди виходить оперативно. Також, за словами Назара, ведучі почали більше ділитися власними баченнями чи думками в темі спорту й бігу.

«Цього року ми подали заявку на “Слушно”. Це єдина премія, яка зараз є для подкастерів, а виховуючи факт, що ютуб заборонили в Росії, наші проєкти матимуть більший потенціал. Я думаю, що через це може з’явитися багато нових і цікавих проєктів. Для контентмейкерів, яких стримував вплив російських ютуб-блогерів, це буде підсиленням.

У нашому сегменті я не сильно побачив появу нових подкастів. А якщо загалом, то мені здається, що багато хто почав зараз використовувати подкаст як чисто маркетинговий інструмент, бо це модно, “прикольно-молодьожно”», — розповів Назар Олійник.

За його словами, те, що зараз стало більше подкастів, з одного боку демонструє, що це насправді не так важко, але з іншого боку — з’являються подкасти сумнівної якості. «Дехто говорить, що подкасти — це просто рефлексія. Але, коли люди виносять у публічний простір якісь дуже дивні думки — мене це насторожує», — каже він.

Завдяки подкасту «Chumaky», з’явився офлайн-проєкт, що об’єднав бігову спільноту. Тож певна частина авдиторії взаємодіє з подкастерами офлайн на пробіжках.

Основою для монетизації проєкту є Patreon, але автори планують шукати альтернативу цим платформам. Вони отримують донати через «Монобанк», роблять партнерські випуски, мають рекламодавців та продають мерч. Однак заробляти на цьому виходить не завжди, скоріше покрити витрати та вийти в нуль, каже Назар Олійник.

«Ми не даємо такі великі прослуховування, як наші колеги з розділу культури чи історії. Ми хочемо зосередитися на ютубі та, можливо, будемо перекладати частину подкастів англійською мовою, бо все-таки є частина авдиторії, яка слухає нас за кордоном», — додав він.

Також, за його словами, до проєкту хочуть залучити «нетипових» гостей. «Ми хочемо запросити героїв, які ближчі та зрозуміліші людям, але, напевно, не виносилися в публічний простір», — розповів Назар Олійник.

 Тарас Нижник і Назар Олійник

Найкращим подкастом про культуру й мистецтво торік став проєкт «Де ми?». Його колишня продюсерка Ольга Круглій повідомила, що зараз проєкт існує, але в іншому форматі та з іншою командою: «Ми завершили перший сезон достатньо успішно, подкаст досі час від часу виходить у топ українського Apple-подкасту. А зараз дівчата співпрацюють із Суспільним і подкаст виходить у відео. Тобто це зараз більше навіть ютуб-проєкт.

У нас були пропозиції співпраці й від бізнесів, і від донорів, які хотіли підтримати другий сезон, але ми завершили через певні організаційні розбіжності».

Цей проєкт не був комерційним і не монетизувався, як і інші проєкти, над якими працювала Ольга Круглій, зокрема з медіа «Свідомі». «Це була грантова історія, підтримка від читачів або взагалі своїм коштом. Мені здається, щоб розвиватися, треба мати подкасти як один напрямок, як Sebto — у них зараз хороші партнерські пропозиції. Або ж мати гарний комерційний відділ, який буде цим займатися», — говорить Ольга.

На її думку, зараз у тренді залишаються розмовні подкасти на такі теми, як саморозвиток, психологія або подкасти, які розповідають, як заробляти гроші, побудувати кар’єру чи зберегти ментальне здоров’я.

«Також у топі подкасти — я їх називаю “про все і ні про що”. На жаль чи на щастя, це теж людям заходить, бо всі слухають подкасти фоном, коли щось роблять, і класно мати таких умовних друзів у своїх навушниках, які будуть обговорювати те, про що ти зазвичай говориш із друзями. Я бачу, що створюється дуже багато нових нішевих продуктів про маркетинг, комунікації, бізнес і медіа», — каже вона.

Ольга Круглій також є авторкою та ведучою подкасту «Gap Year» і планує попрацювати над створенням аудіодокументального фільму.

 Ольга Круглій

Найкращим подкастом минулого року в категорії «Найкращий подкаст про здоровʼя та саморозвиток» став проєкт медіагрупи TWR та Андрія Гоцуляка «Чому ти зміг?»

«Я любитель класичного підходу, тому мій подкаст концептуально зовсім не змінився, — каже він. — Подкаст існує вже три роки — і з кожним новим викликом реального часу отримує все вужчі й вужчі сенси. Я за цей рік багато думав над тим, як не просто говорити з військовими, а як говорити з ними про те, що актуально і для них, і для спільноти, яка це буде слухати в тилу і на фронті. А це дуже великий виклик, тому що у кожного з нас різний контекст. Хочеться, щоб цивільні люди чули речі, які б допомагали правильно будувати себе у відношенні до війни та військових, а військові мали платформу, де можуть сказати про те, що їм болить».

Цього року «Чому ти зміг?» знову пройшов у короткий список премії «Слушно». Андрій Гоцуляк каже, що для нього дуже важливим і відповідальним є те, що християнський, нібито вузькокультурний подкаст, стоїть в одному ряду з іншими цінними для суспільства проєктами: «Для мене велика честь бути в категорії з класними подкастами та що журі вважало мене гідним брати в цьому участь. Це теж дуже важливо для мене, адже я не гонюся за трендами чи за обличчями».

Якщо деякі переможці «Слушно», розвиваючись, починають залучати до випусків більш публічних людей, то ідея Андрія Гоцуляка у зворотному — показати суспільству тих, кого раніше не знали в інфопросторі: «Немедійні люди теж мають право голосу і їхні історії теж приголомшливі й торкаються сердець. Я думаю, що у тренді зараз доступність і справжність. У мене в подкасті чоловіки плачуть і говорять речі, в яких вони сумніваються, навіть ризикуючи натрапити на якісь там коментарі хейтерів. Важливо бути чесним, бо неякісний матеріал, незалежно від того, яке це мистецтво, тільки шкодить ринку».

За його словами, зростання авдиторії подкасту спостерігалося у перший час великої війни. Інтерес до проєкту здивував навіть самого автора: «Я думав, що проєкт буде тільки для християн, тому що в мене всі герої — це представники протестантської спільноти. Але насправді, зараз я бачу поширення думки, що, як виявилося, християнство — це не закрита спільнота. Ми з командою TWR змагаємося за те, щоби про християн знала якомога більша частина суспільства, свідомих людей. Тому піку ще не досягнуто і проєкт розвивається і росте. Хоча для мене важлива не кількість авдиторії, а саме плоди, які приносить подкаст. У нас є спільнота зі слухачами, і коли я слухаю історії хлопців, які бували у мене в гостях, мені дуже приємно, що я займаюся цим проєктом».

 Андрій Гоцуляк

Подкаст «Чому ти зміг?» є частиною медіа TWR, на яку є певний бюджет. Але команду також можуть підтримати всі охочі на Patreon.

Наразі Андрій Гоцуляк має ідеї для двох нових подкастів, але, за його словами, на це не завжди вистачає ресурсу та часу. Проте він анонсував вихід першого відеоепізоду подкасту «Чому ти зміг?»: «Це експеримент, тому що цей герой вартий уваги. Це хлопець, який був полоненим в Оленівці й потім повернувся за обміном. Це така дуже щемлива історія, і ми спеціально з командою хотіли зняти її саме на відео, щоб було видно емоції».

Фото надані спікерами та Megogo Audio

Титульне фото: Getty Images