Без переказів з картки на картку і з новими податками. На що чекати ФОПам восени

В Україні запрацювала програма "Національний кешбек", а ще в Нацбанку запровадили обмеження на перекази з картки на картку. Тим часом парламенті провалив голосування за змінений законопроєкт 11416-д про підвищення податків і військового збору. Як це все стосується фізичних осіб-підприємців (ФОП) та яких змін очікувати бізнесу надалі?

Що таке "Національний кешбек" та як він стосується ФОПів

Згідно із порядкомнадання грошової допомоги українцям "Національний кешбек", який затвердив Кабінет Міністрів, громадяни отримуватимуть компенсацію 10% вартості куплених ними українських товарів. Отримані в межах кешбеку кошти можна буде витратити на послуги: медичні, комунальні, спорт, кіно, квитки на потяг, задонатити на ЗСУ чи купити військові облігації. Максимальний обсяг кешбека — 3 тис. грн за місяць.

"Кешбек — це можливість підтримати українців фінансово, особливо напередодні старту опалювального сезону, адже кошти отримані із кешбеку можна буде витрати, зокрема, на оплату комунальних послуг. Держава вже мала досвід подібних програм, наприклад, "єПідтримка" під час COVID-19. Тоді понад 10 млн українців відкрили картки в банках для отримання коштів від держави й витратили понад 3,5 млрд грн на книги, кіно, ліки, квитки на подорожі, абонементи у спортзали, чи квитки у театри", — пояснює Анна Даніель, адвокатка, кандидатка юридичних наук, керуюча Адвокатського бюро "Анни Даніель".

Для того, щоб отримувати кешбек, громадянину слід відкрити спеціальний рахунок та отримати віртуальну або фізичну карту в своєму банку або в додатку. Накопичені за місяць кошти приходитимуть на створену картку раз на місяць до 20 числа наступного місяця. Використати кошти від кешбеку, нараховані в 2024 році, можна буде до 31 січня 2025 року.

Думки фахівців щодо програми, яких опитав Фокус, розділилися. Якщо одні вважають, що такі зміни матимуть позитивний вплив на розвиток національної економіки та виробництва, а також попит у багатьох громадян, то інші вбачають патріотичною тут лише назву програми і звертають увагу на питання хто саме вважається українським виробником: суб’єкт господарювання, який створює продукцію з української сировини, чи будь-який виробник, потужності якого знаходяться на території України. Тож, це питання, як і втручання в банківську таємницю, потребують нормативного визначення, каже юрист АО EvrikaLaw Андрій Шелих.

Важливо Кешбек від Зеленського: що за програма "Купуй Українське" і чому за українцями буде стежити податкова

Ще одна з проблем програми кешбеку від держави, на думку експертів, полягає і в джерелах коштів на її реалізацію.

За словами економіста Володимира Дубровського, гроші насправді підуть не з бюджету, а з Фонду соцстрахування на випадок безробіття, який зараз активно поповнюється через те, що зарплати військових отримуються в ЄСВ (Єдиний соціальний внесок — ред.), що є часткою цього фонду.

Він також додав, що вітчизняні підприємці, які перебувають під все більшим податковим тиском, насправді потребують не таких програм підтримки.

"Насправді обсяг виробництва зараз отримується зовсім не попитом, а факторами такими як безпека, такими як брак робочої сили в тих місцях, де вона потрібна тощо. Та й сама держава долучається до цього, переслідуючи бізнес, намагаючись вичавити з нього побільше податків. А те, як влаштований сам механізм — це просто відкрита лобістська дискримінація, адже в програмі кешбеку можуть брати участь лише юридичні особи, тобто не ФОПи, тож вони будуть торгувати без кешбеку, а поруч якісь супермаркети будуть продавати товари з кешбеком, а це спотворює конкуренцію", — вважає економіст.

Водночас, за словами заступника голови АО "Алібі" Олексія Бебеля, програма "Національнмй кешбек" стосується ФОПів лише у частині щодо можливості їхньої добровільної реєстрації, як учасників цієї програми.

Тим часом триває бета-тестування програми, і станом на 5 вересня 2024-го до неї приєдналися понад 600 компаній-виробників українських товарів.

Без карток? Чи вплинуть на підприємців обмеження суми переказів

27 серпня 2024 року внесено зміни до постанови Правління Національного банку України № 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану", які набрали чинності з 28 серпня 2024 року.

"Відповідні зміни стосуються всіх надавачів платіжних послуг. якими запроваджені обмеження для користувачів банківських послуг, а саме для фізичних осіб та почнуть діяти вже з 01 жовтня 2024 року. Відповідно до офіційного повідомлення Набанку, НБУ тимчасово, на пів року, встановлює ліміт у 150 тис. грн на місяць для переказів фізичних осіб "з картки на картку" (також відомі як P2P, C2С)", — пояснює керуючий партнер Адвокатського Об’єднання "Віннер Партнерс" Сергій Литвиненко.

Адвокат каже, що ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму встановленого обмеження. А також немає обмежень у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та переказів юридичних осіб. Операції за реквізитами IBAN також не обмежуються.

Це означає, що якщо ФОП, наприклад, продає товари офіційно, і надає покупцеві IBAN, то на цей рахунок покупець зможе перевести з картки як 500 грн., так і 200 тис грн. Так само і ФОП зможе розрахуватися з постачальником зі свого рахунку платежем на його рахунок. Проте якщо підприємець хоче придбати якусь продукцію з оплатою з власного рахунку фізичної особи, а не рахунку підприємця, то має враховувати запроваджені обмеження — не більше 150 тис грн.

Важливо Податок на війну. Чому та наскільки в Україні посилять податкове навантаження на громадян

"Проаналізувавши зміст офіційного повідомлення НБУ, на мою думку, початковий період, що розпочнеться з 1 жовтня 2024 року, покаже готовність банківської системи України оперативно реагувати та впровадити таке рішення в дії, адже саме на них покладається обов’язок розробити та затвердити внутрішні документи щодо порядку прийняття рішення про незастосування обмежень", — каже Сергій Литвиненко.

Водночас банк самостійно у своїх внутрішніх документах визначає випадки обов'язкового встановлення джерел походження коштів, перелік необхідних документів чи відомостей, що мають надаватися клієнтом для встановлення джерел їх походження.

"Банки при досягненні певної кількості та обсягу операцій можуть запросити у клієнта як джерело походження коштів, так і призначення платежів", — нагадує адвокатка Анна Даніель.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин не вбачає у запровадженні обмежень на перекази різко негативних наслідків. Він також наголосив на тому, що зміни запроваджують на півроку, щоб проаналізувати вплив на ситуацію в цілому.

"Дуже важливо що буде видно, як обмеження вплинуть на ситуацію. Важливо, що процес буде контролюватися. Як я розумію, регулятор згодний змінювати дизайн, який запровадять, бути гнучким і, за потреби, через півроку змінити чи відмінити цю постанову. Дуже важливо, що волонтери будуть ідентифіковані, і щодо них не діятимуть ніякі обмеження, якщо вони фізичні особи, які збирають тисячі різних донатів", — зазначив Шевчишин.

Він додав, що обмеження не стосуватимуться осіб, які зможуть підтвердити джерело отримання коштів.

Підвищення податків і військового збору: коли очікувати змін

Якщо відслідкувати процес законотворення і дебати щодо підвищення податків, можна говорити про те, що у вересні 2024-го підвищення все ж мають ухвалити.

З жовтня 2024 року в Україні планується запровадити широкий пакет податкових змін, які стосуватимуться бізнесу та фізичних осіб – найманих працівників та ФОП. Відповідний законопроект планується до розгляду парламентом вже цього пленарного тижня – в період з 3 по 5 вересня.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю "РБК-Україна" підтвердив такий прогноз.

"З жовтня 2024 року в Україні планується запровадити широкий пакет податкових змін, які стосуватимуться бізнесу та фізичних осіб — найманих працівників та ФОП. Відповідний законопроект планується до розгляду парламентом вже цього пленарного тижня – в період з 3 по 5 вересня", — повідомив Гетманцев. Проте лишається питання, які саме зміни підтримає парламент.

Зараз проєкт про підвищення податків передбачає наступні зміни для ФОПів:

• підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
• запровадження 1% військового збору з платників єдиного податку 3-ї групи;
• запровадження військового збору у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати на місяць для ФОП-платників єдиного податку 1-ї, 2-ї та 4-ї груп.

Також передбачено зміну податкового періоду з квартального на місячний для подання до контролюючих органів податкового розрахунку сум доходів.

Відповідно до відомостей офіційного сайту Верховної Ради України, проєкт закону 3 вересня 2024 року було передано на повторне перше читання із скороченням строку підготовки.

"Даний законопроект може нести ризики для економіки та, на мою думку, спочатку варто було б скоротити державні видатки та обмежити можливість державних органів проводити закупівлі, які не стосуються особливостей запровадженого на території нашої держави — воєнного стану", — вважає юрист Сергій Литвиненко.

Утім проєкт про суттєве підвищення оподаткування, ймовірно, все ж буде ухвалений парламентом, каже заступник голови АО "Алібі" Олексій Бебель.

Важливо У бюджеті — діра. Податки підняли, грошей не зібрали, довіра зменшилася, бізнес скоротився

"Як будь-який нормативний акт, що збільшує розмір податків, запроваджений під час кризових явищ, а там більше — війни, навряд чи він буде мати довготривалий ефект. Зазвичай введення нових податків чи зростання розміру існуючих, а також розширення бази оподаткування, має нетривалий ефект. Оскільки він буде припадати на вже укладені контракти, то перші три-чотири місяці відбудеться стрибок у надходженнях до бюджету від цих податків, потім кількість платежів скоротиться, а, за певних умов, через півроку після цього стрибка сума зборів буде меншою, ніж перед запровадженням збільшених податків. Падіння відбудеться тому, що приблизно за чотири місяці буде вироблено нові шляхи оптимізації, а стагнація зборів може відбуватися на тлі посилення кризових явищ у економіці та подальшого скорочення споживання з боку населення", — зазначив Бебель у коментарі Фокусу.