«Останнє монгольське попередження»: реакції проросійських телеграм-каналів на візит Путіна у Монголію

Візит Путіна до Монголії 3 вересня став його першою поїздкою до держави-учасниці Римського статуту після того, як у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видавордер на його арешт через його ймовірну причетність до воєнних злочинів під час російського вторгнення в Україну. Монголія, попри свої зобов’язання перед МКС, не затримала Володимира Путіна під час його нещодавнього візиту до Улан-Батора, що викликало обговорення у проросійських телеграм-каналах.

Між зобов’язанням і можливістю арештувати

Не маючи виходу до моря, Монголія є залежною від Росії та Китаю в питаннях торгівлі та постачання енергоносіїв. Росія є одним із найбільших економічних партнерів Монголії, Москва контролює частину поставок пального. Станом на 2021 рік Світовий банк оцінює частку Китаю в монгольському імпорті в близько 36%, а Росії — 28.5%, яка постачає нафтопродукти, корм для домашніх тварин, харчові продукти, добрива тощо. Речник монгольського уряду сказав виданню Politico, що Монголія імпортує 95% своїх нафтопродуктів і більш ніж 20% електроенергії від своїх безпосередніх сусідів, тому це змушує її триматися політики нейтралітету в усіх своїх дипломатичних відносинах. Тож, імовірно, зважаючи на ці чинники, самим фактом згоди на візит Путіна Монголія заздалегідь просигналізувала російській владі, що не буде намагатися його арештувати. Офіційних пояснень своєї позиції влада Монголії станом на 5 вересня не надала. Потрібно нагадати, що Монголія не засудила вторгнення Росії в Україну та була серед 35 держав, які утрималися під час голосування за резолюції ООН із його засудженням.

У Міністерстві закордонних справ України напередодні візиту Путіна закликали монгольську владу виконати міжнародний ордер на арешт і передати Путіна до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у своїй заяві зазначила, що Монголія повинна заборонити в’їзд президенту Росії Володимиру Путіну або заарештувати його, якщо він в’їде на її територію.

«Монголія порушить свої міжнародні зобов’язання як член МКС, якщо дозволить відвідини президента Росії Володимира Путіна, не заарештувавши його», — повідомила Марія Елена Віньолі, старша радниця з питань міжнародного правосуддя Human Rights Watch.

У Human Rights Watch також закликали Монголію та інші держави наслідувати приклад Південної Африки. Коли влітку 2023 року Путін мав відвідати щорічний саміт лідерів БРІКС (групи держав, до якої входять Південна Африка та Росія) в Йоганнесбурзі, його візит було скасовано після громадського обговорення та рішення південноафриканського суду, який підтвердив зобов’язання ПАР виконати ордер на його арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом.

США закликали Монголію не надавати платформу для Володимира Путіна для пропагування його агресії проти України. Проте речник Держдепу Метью Міллер також сказав, що в Уряді США розуміють складну геополітичну й економічну ситуацію, в якій опинилася Монголія, сусідами якої є Росія та Китай.

«Якщо вони (Монголія — «ДМ») говорять із Росією — щоб вони дали чітко зрозуміти, що вони підтримують принцип територіальної цілісності та незалежності» — сказав речник Держдепу Метью Міллер.

Сам МКС і представники європейських інституцій були більш стриманими у своїх оцінках щодо можливостей Монголії затримати російського диктатора. Зокрема, речник Міжнародного кримінального суду Фаді ель-Абдалла повідомив, що Монголія може не арештовувати Путіна, посилаючись на певні положення Римського статуту. Винятки із зобов’язання щодо арешту можуть виникати, якщо держави змушені «порушити договірні зобов’язання» з іншою державою або якщо це порушує «дипломатичний імунітет особи або майна третьої держави».

Речниця Європейської комісії Набіла Массралі, закликавши Монголію виконати ордер на арешт Путіна, підтвердила право Монголії діяти у цій ситуації «відповідно до власних інтересів», та відмовилася коментувати, які можливі заходи може вжити Європейський Союз у разі, якщо Монголія не арештує Путіна.

Реакції російської влади та «кремлеграму»

Щодо російської сторони, то вона реагувала на заяви про необхідність арешту Путіна за ордером МКС передбачувано критично. Росія не визнає юрисдикцію МКС і вважає його рішення щодо Путіна «політично мотивованим». Речниця російського МЗС Захарова ще навесні 2023 повідомляла, що ордер МКС на арешт Путіна «не матиме для Росії жодного значення», адже вона не є учасницею Римського статуту та не зобов’язана дотримуватися рішень МКС. Позиція Кремля полягає у тому, що ордер на арешт президента Росії не має юридичної сили для держав, які не є учасницями Римського статуту, та й навіть для багатьох учасниць, якщо вони не бажають його виконувати.

Експрезидент Росії, а нині заступник голови Ради Безпеки Дмитро Медведєв, у  дописі, який набрав понад 2.6 млн переглядів, погрожував фізичною розправою як представникам МКС, так і всім, хто буде виконувати ордер на арешт Путіна, схарактеризувавши цей документ як «гівняний папірчик». Також Медведєв зневажливо оцінює заклики Європейського Союзу до Монголії виконати зобов’язання взяти в рамках Римського статуту, називаючи його «юридично нікчемним».

У дописах російських телеграм-каналів, коментуючи тему візиту Путіна до Монголії, подають цей візит як винятково успішний, транслюючи частини офіційного виступу російського диктатора в Улан-Баторі, де він говорить, що «Росія добре пам’ятає внесок Монголії в боротьбу з нацизмом і мілітаризмом», повторюючи звичні тропи російської пропаганди щодо теми Другої світової війни. Пропагандисти намагаються у невигідному світлі представити позицію МЗС України або кепкують над колишнім очільником міністерства Дмитром Кулебою (канал із майже 147 тис. підписників). Мовляв, усі слова й апеляції до Монголії з вимогою виконати зобов’язання в рамках міжнародного права — слабкі, а українські дипломати перебувають у світі власних ілюзій. Водночас коментарі МЗС України іронічно називають «останнім монгольським попередженням», натякаючи на те, що Україна самостійно не може добитися жодних результатів не може, тому покладається у тиску на Монголію винятково «на партнерів».

Ще напередодні візиту Путіна до Монголії агітпроп критично висловився щодо ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду власне самою Україною. Мовляв, це все робиться для того, щоб узяти «під контроль» українських чиновників і заради «фінансування від ЄС і Японії».

Це повторює наратив пропаганди про залежність України від «зовнішніх спонсорів», і тепер, нібито, українські чиновники будуть ще більш «вмотивованими» виконувати «вказівки Заходу». За іншою версією російських пропагандистів, ратифікація з відкладенням на сім років положення про переслідування за воєнні злочини потрібна для того, щоб «захистити українських лідерів від тюремного ув’язнення за їхні злочини».

У своїх повідомленнях пропагандисти з телеграм-каналу, який має понад 435 тисяч підписників, пишуть, що тепер версія, що Путін є «невиїзним» із Росії, остаточно спростована, і він може їздити будь-куди, а ордер на його арешт реально діє лише на Заході, а не, наприклад, на «Глобальному Півдні».

Окремо критикують у проросійському телеграмі спроможності самого МКС у царині засобів до примусу виконання своїх ордерів. У каналі з понад 1 мільйоном підписників візит Путіна в Улан-Батор називають доказом того, що МКС «не працює тоді, коли потрібно, тобто є пустишкою».

У дописі, що набрав понад 261 тис. переглядів, пропагандисти нівелюють роль МКС, називаючи його лише «інструментом поширення впливу в руках глобалістів». Нібито самі співробітники суду воліли б радше «зам’яти тему (з арештом Путіна — «ДМ») та продовжувати отримувати високі зарплати». Нібито Україна дарма підсвічує та «інформаційно розкручує» тему візиту Путіна до Монголії, бо самій Україні не вигідно вчергове переконатися, що наступила «нова епоха», в якій у міжнародних відносинах «важить більше сила, а міжнародні інституції втрачають свою вагу». Тому анонімні телеграм-канали запитують, «скільки дивізій є у Міжнародного кримінального суду».

У червні 2024 року «Детектора медіа» у матеріалі зі схожою назвою з приводу ордерів на арешт ексміністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника російського генштабу Валерія Герасимова аналізував, як пропагандисти знецінювали Міжнародний кримінальний суд.

Російські офіційні особи намагаються створити враження, що ордер МКС не змінює їхнього підходу до міжнародних поїздок Путіна, але на практиці цей ордер почасти вплинув на закордонні візити російського очільника — як це було у випадку з Південною Африкою. Путін рідше відвідує держави, які можуть виконати арешт, і зосереджується на дипломатичних зустрічах із лідерами тих держав, які підтримують Росію або залишаються нейтральними — так, зокрема, в червні 2024 року російський диктатор відвідав Північну Корею.

Наступною перевіркою спроможностей міжнародної спільноти дотримуватися принципів і стандартів міжнародного права стане зустріч G20 у Бразилії 18—19 листопада 2024 року, на яку може виявити бажання приїхати російський диктатор. Президент Бразилії Лула да Сілва у вересні минулого року, на зустрічі G20 в Нью-Делі, сказав, що Путіна не заарештують, якщо він відвідає саміт у Ріо. Але згодом, після критики всередині Бразилії, переклав відповідальність із власного уряду на бразильські суди. В Бразилії сподіваються, що Міжнародний Кримінальний Суд ухвалить рішення про імунітет для глав держав. Проте це питання розглядають ще з 2007 року, і навряд чи будь-яке рішення буде ухвалене до Саміту G20 у Ріо у листопаді.

Порушення ізоляції Путіна у випадку з Монголією може видатися незначущим у порівнянні з можливою дипломатичною перемогою Кремля у разі візиту російського диктатора на саміт G20 у Бразилії. Російська пропаганда використовує інструменти тиску і залякування для підваження принципів міжнародного права в цілому та повноважень МКС зокрема. Але українське МЗС продовжує консолідувати зусилля, щоб Улан-Батор відчув наслідки свого рішення.

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач