Ворохта з віадуками та Кваси з «мінералкою»: п’ять українських сіл, які зацікавили ООН

П’ять українських сіл можуть потрапити до списку The Best Tourism Villages, заснованого Всесвітньою туристичною організацією, або коротко - ООН-Туризмом. Це Ворохта, Зелений Гай, Кваси, Олика та Урич. Про те, що це за перелік, а також чим цікаві ці села, читайте у матеріалі Коротко про.

Список кращих із кращих

2020 рік. У світі бушує епідемія Covid. Тоді великі міста наче вимерли: зачинені усі установи, школи, магазини, кав’ярні. Зате ожили маленькі містечка та села. Ті щасливці, які мали змогу пережити у селі епідемію, так і вчинили. З того часу туризм саме у маленьких населених пунктах лише розвивається. І щоб привернути увагу до сільського туризму, до принад того чи іншого поселення, ООН започаткувала конкурс The Best Tourism Villages (Кращі туристичні села).

2024 рік. Україна вперше подає заявку на участь у конкурсі від ООН The Best Tourism Villages. Вже в кінці цього року дізнаємося, чи потраплять до списку кращих із кращих наші Ворохта, Зелений Гай, Кваси, Олика та Урич. Якщо це станеться, то українські села отримають чимало переваг для розвитку: залучення мандрівників з усього світу, менторську підтримку від ООН-Туризму та навіть фінансову допомогу від іноземних донорів.

Ці села стануть своєрідними орієнтирами для мандрівників, куди можна буде вирушити після війни. Яке з них краще – і не скажеш. Усі населені пункти цікаві, мають певну родзинку (і не одну) й давно стали улюбленими місцями на карті українських мандрівників.

Ворохта (Івано-Франківська обл.)

Високогірне селище розташоване біля підніжжя Говерли на території Карпатського природного національного парку. Поки туристі штурмують Славське, Яремче, Яблуницю з її Буковелем, у Ворохті мандрівників менше, зате є багато свіжого повітря, прекрасних краєвидів, затишку і ще кілька цікавинок.

На початку 1920-х років саме у цьому високогірному селищі побудували перший в Україні трамплін для лижних стрибків. Більш того, тут навіть проводили міжнародні змагання. Трамплін зберігся і до сьогодні. Щоправда, пострибати з нього навряд чи вдасться: об’єкт зачинений для відвідувачів.

А ще у Ворохті знаходяться два з шести віадуків України, які раніше використовували для залізничного сполучення. Залізничні мости простягаються на 100-130 метрів і є одними з найдовших аркових у Європі. На жаль, потяги ними вже давно не їздять. Та все одно це місце манить туристів, особливо фанатів оповідок про Гаррі Поттера. Адже здається, що ось-ось з-за повороту виїде чарівний експрес, що прямує до школи чаклунства Гогвартс.

Зелений Гай (Дніпропетровська обл.)

Мальовниче село неподалік Дніпра стало відомим завдяки однойменній фермі. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну на фермі «Зелений Гай» знайшли своє місце понад 1500 свійських тварин-переселенців. І, звісно, люди, які втратили свої домівки через війну.

Щодо тварин, то власники ферми, подружжя Молчанових, приймали усіх котів, собак, коней, корів, кіз та навіть крокодилів. Когось підлікували, відгодували та відправили до господарів, які виїхали у безпечне місце. Але понад 300 тварин залишилися на фермі.

Тож «Зелений Гай» - це більше, аніж ферма. Так, тут є сироварня, тут продають молочні продукти, є мінізоопарк, в якому можна погодувати-погладити його мешканців. Але, перш за все, це дім та реабілітаційний центр для постраждалих від війни тварин. Тут переляканих, замучених хвостатих виходжують, доглядають. А ще тамтешні корови та кози, які вже не дають молока через свій поважний вік, доживають, як то кажуть, на пенсії - щасливі, нагодовані, маючи люблячих людей поруч.

Кваси (Закарпатська обл.)

За «квасною» (кислою) мінеральною водою – сюди! Селище Кваси – це популярний гірський курорт. Головна його особливість – мінеральні джерела, яких тут більше 80, хоча місцеві мешканці кажуть про 200.

Про лікувальні властивості місцевих вод було відомо ще за часів Австро-Угорської імперії. Місцева «мінералка» нібито нічим не гірша за води всесвітньо відомого (і надто дорогого) Баден-Бадена. «Квасна» вода багата на калій, кальцій, сірководень, срібло, залізо, натрій. А ще має миш’як у мінімальних концентраціях. Через такий рідкісний хімічний склад водиця трохи кислувата. Зате дійсно чудодійна. Лікує хвороби опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, травлення, активізує обмін речовин, покращує загальне самопочуття людини, заспокоює нерви.

А ще Кваси – це рай для туристів, які полюбляють піші походи у гори. З цього села є чимало маршрутів на Чорногірський і Свидовецький хребти. Тобто на їхні вершини - Говерлу, Петрос, Близниці. Одразу попереджаємо: маршрути досить складні, під силу лише бувалим туристам.

Побувати у Квасах і не купити ліжника – це гріх. Село відоме виробництвом цих гуцульських «коциків». Тут розмаїття ліжників, на будь-який смак та бюджет. Ціни різні, стартують від 500 грн за невеликий ліжник із вовни.

Олика (Волинська обл.)

Невеличке селище, де чи не на кожному кроці - пам’ятка архітектури. Вже дорогою до Олики туристи розуміють, що попереду їх чекає тотальне занурення в історію цього краю: шлях викладений з бетонних шестигранників, це так званий Радзивіллівський тракт. А на в’їзді у селище стоїть старовинна Луцька брама.

Найцікавішою з місцевих історичних пам’яток є замок князів Радзивіллів, заснований у XVI столітті. Це перший на території України прямокутний замок бастіонного типу. За століття історії його багато разів перебудовували, а приміщення використовували як фортецю, резиденцію і навіть психлікарню (за радянських часів). Зараз цей триповерховий замок – музей. З трьох сторін оточений ровом, облицьованим цеглою. Має дві в’їзні брами.

А найдавніша архітектурна пам’ятка Олики – це костел святих Петра і Павла, побудований у 1450 році на старому цвинтарі. З того часу його також багато разів перебудовували. Костел зовсім невеликий за розміром, наче капличка. Кажуть, там одночасно поміститься не більше 30 осіб. Інтер’єр дуже скромний, як для часів побудови.

Поруч знаходиться величний колегіальний костел Святої Трійці. Будували його італійські архітектори. І цей італійський стиль так органічно вписався у вулички Олики, наче це не волинське містечко, а передмістя Риму.

Урич (Львівська обл.)

Селище, що відоме своїми бойківськими традиціями. Наприклад, місцевою говіркою («ходи’в’єм на гриби» - «я ходив по гриби»), інтер’єром бойківських хат (перед вхідними дверима обов’язково мала бути ікона, до якої кланялися) тощо.

Та найбільш відоме село Урич фортецею, що неподалік. Це Тустань - залишки давньоруського оборонного комплексу на скелях. На думку дослідників, фортифікаційний комплекс на скелях був заснований у ІХ ст. племенами білих хорватів як оборонний та митний пункт: повз Тустань перевозили сіль з Галичини до країн Центральної Європи.

Історія Тустані давня та цікава. І дуже насичена подіями, але їдуть туди не лише побачити наскельне місто-фортецю. У цих місцях якась неймовірна енергетично сильна атмосфера. Після відвідин цих місць туристи зізнаються, що відчувають наче їхні життєві «батарейки» знову заряджені на повні 100 відсотків.