Біженці в Україну: хто знайшов захист в нашій країні під час війни?

Попри постійні ракетні атаки, Україна залишається безпечнішим місцем для деяких іноземців, ніж їхні рідні країни. Хоча кількість біженців та осіб, що потребують додаткового захисту, зменшилася за останні роки, потік не припинився повністю.

Державна міграційна служба України надала на запит адвоката Володимира Богатиря інформацію щодо рішень, прийнятих за заявами про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Види захисту в Україні

Україна надає три види захисту іноземцям та особам без громадянства:

• Статус біженця: Надається особам, які через обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебувають за межами своєї країни й не можуть або не бажають користуватися її захистом.

• Додатковий захист: Призначений для осіб, які не є біженцями, але змушені були прибути в Україну або залишитися тут через загрозу їхньому життю, безпеці чи свободі в країні походження внаслідок збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини.

• Тимчасовий захист: Застосовується у випадках масового напливу людей, вимушених шукати захисту через зовнішню агресію, окупацію, громадянську війну, етнічні конфлікти, природні чи техногенні катастрофи. Наразі Україна не застосовувала цей режим для іноземців, але українці користуються ним у країнах Європи.

Гарантії захисту

Особи, які отримали захист в Україні, мають право на:

• Працевлаштування

• Медичне обслуговування

• Захист від видачі (екстрадиції) країні походження або іншій державі, де їхньому життю чи свободі загрожує небезпека

Статистика надання захисту

За даними Державної міграційної служби України:

• З 2022 по 31 липня 2024 року Україна ухвалила 131 позитивне рішення за заявами про надання захисту.

• Для порівняння: у 2021 році було задоволено 157 заяв.

Країни походження шукачів захисту

Топ-4 країни, громадяни яких отримали захист в Україні у 2022-2024 роках:

• Російська Федерація: 53 рішення

• Сирія: 21 рішення

• Білорусь: 17 рішень

• Афганістан: 11 рішень

Ці чотири країни становлять 78% всіх задоволених заяв.

* * *

Заслужений юрист України Володимир Богатир, який отримав ці дані на свій запит, коментує: «Хоча цифри не можна назвати великими, однак вони є красномовними. Дані можуть бути своєрідним антирейтингом країн світу, в яких умови життя виявилися настільки незадовільними, що їхні громадяни воліли краще жити під загрозами постійних ракетних атак».

Міжнародний адвокат Володимир Богатир також зазначає, що ключовою метою отримання міжнародного захисту часто є уникнення реальної чи потенційної екстрадиції.

Ця статистика демонструє, що навіть в умовах війни Україна продовжує виконувати свої міжнародні зобов'язання щодо захисту біженців та осіб, які потребують додаткового захисту.