Змінили акцент. Учені виявили, що амазонські папуги почали кричати дуже дивно

Земля є домом для неймовірної кількості видів і деякі з них не перестають дивувати вчених. У новому дослідженні вчені виявили щось цікаве в поведінці папуг Амазонії — ймовірно, вони змінюють свій акцент, пише Science Alert.

Дослідники, які вивчають жовтошиїх амазонів (Amazona auropalliata), помітили в останні кілька десятиліть, що ці тихоокеанські папуги змінюють свій "акцент". Така поведінка, на жаль, заважає спаровуванню та розмноженню птахів, проте дослідники вважають, що насправді така поведінка може бути позитивною ознакою адаптації папуг.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зазначимо, як і багато інших птахів, жовтошийні папуги відомі своїми регіональними діалектами. Простими словами, різні спільноти кричать, свистять і верещать по-різному, залежно від того, де живуть.

Команда вчених з Університету штат Нью-Мексико та Піттсбурзького університету проаналізувала попередні дослідження за останні 30 років. Дослідники виявили значний географічний зсув між 2005 і 2016 роками. Типи криків, які ці папуги видають у різних регіонах, схоже, перетікають один в одного.

Автори дослідження зазначають, що деякі крики папуг, які раніше були чутні в північному регіоні, раніше також спостерігалися тільки на півдні. Фактично, деякі птахи на півночі здатні відтворювати обидва акценти, виявили дослідники, що вони називають "двомовною" навичкою.

Передбачається, що така поведінка може дати папугам переваги у виживанні. Птахи, які можуть спілкуватися з великою кількістю груп, можуть обмінюватися більшою інформацією, отримувати доступ до місць годування або отримувати привілеї для ночівель. Автори дослідження вважають, що це, ймовірно, дуже важливо.

Річ у тім, що за останні три покоління жовтошийний папуга втратив понад 92% популяції в Центральній і Південній Америці. Основними проблемами вважаються — втрата середовища проживання та браконьєрство для незаконної торгівлі тваринами. Вчені вважають, що такі широко поширені зміни збігаються зі зміною акцентів і це, ймовірно, може бути простим збігом.

З іншого боку автори дослідження вважають, що спостережувані культурні зміни можуть являти собою адаптивні реакції на зміну розмірів груп і моделей соціальних зв'язків. Результати мають широке значення для видів, що перебувають під загрозою зникнення, по всьому світу.

Зазначимо, що вокальні діалекти є поширеним прикладом культури тварин. Дослідження показують, що вони спостерігаються серед птахів, папуг, кажанів і китоподібних. Подібно до людських акцентів, ці діалекти можуть вказувати на походження тварин, а їхнє використання може сприяти соціальній згуртованості та зв'язку.

За словами співавтора дослідження, біолога Крістін Далін, вокальні діалекти можуть відігравати в соціальних системах тварин ключові ролі. Наприклад, в Австралії один вид співочих птахів, званий регент-медоїд, перебуває під такою критичною загрозою зникнення, що в його популяції бракує особин, щоб навчити наступне покоління його співу. У результаті багато диких птахів співають "дивні" пісні, деякі з яких навіть не належать до їхнього виду.

Дослідження показує, що жовтошийні папуги, як і раніше, звучать як самі по собі, але міграція південного акценту цього виду на півночі припускає, що деякі акустичні моделі перебувають у русі. Вчені помітили, що за останні 30 років птахи демонструють три різні вокальні діалекти: на півночі, на півдні й в Нікарагуа.

Попереднє дослідження також показало, що цілісність цих акцентів залишалася незмінною понад десятиліття, але потім змінилося. До 2016 року популяція жовтошиїх амазонів у Коста-Риці різко скоротилася більш ніж наполовину, імовірно, через браконьєрство в гніздах, втрату середовища існування і фрагментацію.

Результати дослідження показують, що північний і південний діалект зберігається довгостроково, при цьому задокументовано чотири нові варіанти звуків. Крім того, вчені зафіксували значне збільшення двомовних місць і птахів, а також зрушення в географічному діапазоні трьох традиційних діалектів.

Цікаво, що зростання нових акустичних варіацій було особливо помітним на півдні. Дослідники пояснюють, що більша відстань між місцями ночівель у цьому регіоні могла перешкоджати пересуванню і сприяти культурному дрейфу. Водночас на півночі, де місця ночівель щільніші, папуги могли навчитися видавати звуки від ширшого спектра сусідніх птахів, що дало змогу акцентам поширюватися і закріплюватися.

Автори дослідження вважають, що деякі з цих змін можуть бути згубними та, ймовірно, призведуть до подальшого скорочення популяції. Водночас збільшення особин із двомовністю, ймовірно, свідчить про адаптивність.

Раніше Фокус писав про те, що вчені повернули в дику природу "вимерлих" папуг.