«Українізація з усіх засобів ураження»: фільм «Як українці українською заговорили»

Творці документального проєкту через призму історії держави розповідають про різні періоди зародження, становлення, зміни, утисків, заборони української мови. У стрічці глядачів проводять різними історичними періодами — від часів Київської Русі, Литовсько-Руської доби, Козаччини, Російської імперії, Радянського Союзу до років Незалежності. І на кожному з цих етапів мова змінювалася, наповнювалася запозиченими словами та неологізмами.

Допрем’єрний показ фільму викликав глядацький ажіотаж — довелося доставляти стільці у залі, де проходила подія, а дехто дивився стрічку стоячи.

 Аншлаг на допрем’єрному показі фільму «Як українці українською заговорили»

Не останню роль у цьому відіграло й те, що ведучим проєкту запросили актора театру та кіно Олексія Гнатковського, який прийшов на презентацію разом зі своєю дружиною та двома синами. У футболці з написом «Мова — зброя. Борітеся — поборете».

 Олексій Гнатковський із сином Орестом

«Для мене це принципова позиція. Для мене це важливо. Торік Суспільне запропонувало мені читати Радіодиктант національної єдності — я погодився безапеляційно. І тут так само — безапеляційно!», — сказав Олексій Гнатковський, коментуючи свою участь у зйомках фільму.

  На показ завітав і режисер фільму «Довбуш» Олесь Санін

Продюсерка фільму  Катерина Феленюк розповіла, що після перегляду фільму «Довбуш», одну з головних ролей у якому зіграв Олексій Гнатковський, вона вирішила, що саме його потрібно запросити на роль ведучого проєкту «Як українці українською заговорили». І актор одразу погодився.

«Я вдячна йому за те, що він розумів, що це не велике кіно, це не Олесь Санін, це не ті бюджети. Я вдячна йому, що він не нив, що у нього не такі умови, як були раніше», — розповіла Катерина Феленюк.

 Продюсерка фільму Катерина Феленюк

У стрічці ведучий Олексій Гнатковський розповідає про різні періоди в становленні української мови доступно та просто для розуміння, інколи з гумором, інколи за допомогою акторської майстерності. Кожна історична доба «говорила» своєю мовою, і глядачі дізнавалися про відмінності у її звучанні в різні віки. Ілюстрування розповіді ведучого анімацією допомагає сприймати матеріал стрічки. Театральні мініатюри, які вплетені в розповідь, є знахідкою творців стрічки, у них актори в образах тих часів демонструють глядачу, як звучала давньоруська, руська та давньоукраїнська мови.

  Кадр із фільму «Як українці українською заговорили»

Окрім ведучого Олексія Гнатковського над документальним фільмом працювала команда Суспільного — режисер Володимир Бакум, сценаристка Сніжана Кутракова, оператори Рустам Мамедов, Павло Семенов, композитор Данило Волох, артдиректор Ігор Грицик, мовознавець Андрій Андрусяк і продюсерка Катерина Феленюк.

 Команда, яка працювала над створенням фільму

• Читайте також: Суспільне презентувало документальний проєкт «Будапешт. Бомба під незалежність»

За словами режисера фільму Володимира Бакума, від народження ідеї до втілення її в життя пройшло два роки. Він говорить, що поштовхом до створення проєкту були його особисті мотиви, пов’язанні зі зросійщенням.

«Я з Вінниці, з в принципі україномовного міста. У мене є племінниця, яка десь у 2018 році зазнала в місті мовної дискримінації. Їй було дев’ять років, вона вийшла на вулицю і їй подруга сказала: “Ми не будемо з тобою гратися, бо ми не розуміємо твоєї мови”. Вдруге я з цим зіштовхнувся, коли приїхав у Київ навчатись і зустрів тотально русифіковане місто. Навчання, друзі, робота — все російськомовне. Моя любов до історії та всі ці речі народили задум — зробити нашу мову престижною. Російські наративи про те, що наша мова другосортна, нашу мову придумали в біолабораторії, з часом привели мене до ідеї створити фільм, де ми через історичні факти розповідаємо про зародження, становлення та розвиток української мови», — розповів «Детектору медіа» Володимир Бакум.

 Режисер Володимир Бакум

Команда стрічки «Як українці українською заговорили» говорить про просвітницьку місію проєкту та своєю цільовою аудиторією називає насамперед молодь. Творці проєкту хочуть донести до неї те, що українська мова класна та нею потрібно говорити.

«Для мене одним із найбільших виявів патріотизму сьогодні є те, коли людина з російськомовного середовища переходить на українську мову. Це більший патріотизм, ніж, наприклад, у мене. Я народився і виріс у тепличних умовах: Івано-Франківськ, усі знають, що “батько наш Бандера”, усі знають, хто такий Роман Шухевич, із діда-прадіда висять зображення — Ісус Христос, Тарас Шевченко, Іван Франко. А коли людина з російськомовного середовища переходить на українську мову, вона йде проти загальної думки, це людина великої сили духу. Це для мене приклад боротьби України за свої території», — сказав на презентації Олексій Гнатковський.

 Глядачі під час перегляду фільму

За словами продюсерки фільму Катерини Феленюк, оскільки у Суспільного підписаний меморандум про співпрацю з Міністерством освіти й науки України, то в планах — запропонувати проєкт «Як українці українською заговорили» для демонстрації у навчальних закладах.

«Я б виокремила дві цільові аудиторії, які, за моїм бажанням, мали б подивитися цей фільм. Це люди старшого віку, з південних, північних і східних регіонів. І звичайно, молодь. Я думаю, що у цього фільму є великий потенціал, щоб його показували у школах. Мені здається, що така форма може зайти підліткам, учням середньої школи», — сказала Катерина Феленюк.

Після показу відбулася дискусія за участі актора Олексія Гнатковського, Уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя та мовознавця Андрія Андрусяка. Учасники говорили про українізацію, про те, як працює закон про мову, з якими викликами зараз стикається суспільство.

 Дискусія після перегляду документального фільму

Олексій Гнатковський сказав, що хотів би, щоб цей фільм подивилася молодь, і що подібних фільмів має бути багато в політиці українізації, бо, на його думку, її немає. «А нам потрібна українізація з усіх стволів, з усіх можливих засобів ураження. У мене в країні йде війна, я не маю права бути напівправдивим, не маю права боятися щось сказати у своїй державі. Зараз я відчуваю реваншистські настрої в моїй державі. У 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення, був сплеск, запит на українське, а тепер я прямо відчуваю цей реваншистський настрій, відчуваю на собі, чую, як воно повертається», — сказав Олексій Гнатковський.

Мовний омбудсман Тарас Кремінь розповів, що в різні періоди нашої історії використовували концепт «лагідної українізації», який був закладений в основу закону про мову. «Сьогодні немає ніякої “лагідної українізації”, є закон, є покарання за його порушення. Але й ми повинні бути набагато активніші, запобігати очевидним порушенням, реагувати на них. Треба реагувати на порушення у сфері освіти, сфері обслуговування, сфері інтернету, щоб наші діти не користувалися соціальними мережами російського походження», — сказав Тарас Кремінь.

 Андрій Андрусяк, Олексій Гнатковський, Тарас Кремінь

Мовознавець і перекладач Андрій Андрусяк розповів, що нині суспільство стоїть перед величезними викликами й потрібно зробити все можливе, щоб не було соромно перед майбутніми поколіннями.

«Є приклади в інших країнах, де була можливість не тільки відродити мову, а й воскресити її. Приміром тому Ізраїль. Також чехам свого часу вдалося відродити свою мову. Ми живемо в такий період, коли для нас це реально зробити. Я також є людиною, яка свого часу перейшла з російської мови на українську. Майбутні покоління побачать, коли ми змогли відірватися від зросійщення, від російського впливу. Ми живемо в історичний період, коли зрештою це має вирішитись остаточно», — сказав Андрій Андрусяк.

Під час перегляду документального фільму у залі двічі зникало світло, фінальну фразу Олексій Гнатковський сказав у темряві під оплески глядачів. Зникало світло і під час дискусії, глядачі підсвічували залу ліхтариками в телефонах. Але ніхто не пішов, а по завершенні ще точилися розмови про порушені у фільмі та під час дискусії теми.

Прем’єрний показ документального фільму відбувся на Першому каналі Суспільного 7 вересня, переглянути стрічку можна на ютуб-каналі «Суспільне Культура».

Фото: Ігор Васильєв, «Детектор медіа»