"Воюй або працюй" – не економічне бронювання: в Кабміні готують нові правила "броні" українців

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що принцип "воюй або працюй" не варто сприймати як визначення нових умов економічного бронювання від мобілізації. Адже засади останнього вже визначені, а тому йдеться про вдосконалення підходу.

Про це він розповів під час пресконференції. Глава уряду зазначив, що наразі йде пошук вирішення трьох проблем:

• створення робочих місць;
• підвищення зарплат, що призведе до збільшення сплати податків і зборів;
• повернення українців до країни.

"До початку повномасштабного вторгнення у нас було близько 10 млн офіційно працевлаштованих. І було близько 11 млн пенсіонерів. Тобто, на 1 працюючого припадав 1 пенсіонер. Тому ми робимо наголос на малому і середньому бізнесі, де можна швидко відновити ці робочі місця... Коли на одного працюючого 2 пенсіонера – це майже непомірний тягар для бізнесу", – пояснив він.

Водночас, наголосив прем'єр, насьогодні в Україні вже затверджені параметри бронювання громадян від мобілізації. Вони зокрема стосуються критичних підприємств, які забезпечують діяльність держави.

"Плюс є інші принципи: відсутність заборгованості зі сплати податків, зарплати не нижчі за середні по галузі. ... І коли ми говоримо про принцип "воюй або працюй", ми хочемо вдосконалити цей підхід. Ми не хочемо робити якесь окреме законодавство чи окремі підходи. Ми говоримо про удосконалення існуючого підходу до бронювання", – розповів глава уряду.

За його словами, у зв'язку з цим сенсацій у плані бронювання очікувати не варто. Адже "не може бути так, що хтось відкупився від захисту батьківщини".

"Мають бути дуже прозорі, зрозумілі правила бронювання. ... Які дадуть відповідь на питання, чому той чи інший працівний на тій чи іншій посаді не йде воювати, і який внесок він робить на підтримку держави, не воюючи", – пояснив Шмигаль.

Загалом же, резюмував він, від терміна "економічне бронювання" слід відійти. Адже "коли ми говоримо про принцип "воюй або працюй"... потрібно знайти розуміння, як правильно підтримати економіку, виводити з тіні тих, хто працює все ще з конвертами".

"Економічне бронювання – це не зовсім те, про що ми говоримо в принципі "воюй або працюй", – пояснив прем'єр.

Коли в Україні планується запровадження економічного бронювання

Зі свого боку, нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк раніше повідомив, що запуск економічного бронювання планується на жовтень-листопад 2024 року. Що, за його словами, може забезпечити додаткові надходження до бюджету.

"Наразі напрацьовується кілька моделей. Але остаточне рішення очікують на позицію вищого політичного керівництва", – розповів він.

При цьому нардеп наголосив: рівень заробітної плати може стати вирішальним фактором у визначенні, хто підлягає бронюванню. За однією з цих моделей, працівники з офіційною зарплатою не менше 34500-35000 грн на місяць можуть отримати право на економічне бронювання. Це дозволить захистити не лише тих, хто працює на критично важливих для економіки підприємствах, але й інших працівників з високими доходами.

Інша модель передбачає додавання критерію заробітної плати до вже існуючих умов, таких як обсяг сплачених податків і валютні надходження підприємства. Це дозволить розширити перелік компаній, які можуть отримати бронювання для своїх працівників.

За розрахунками експертів, впровадження економічного бронювання може забезпечити додаткові надходження до державного бюджету в розмірі 40 млрд грн на рік. Для досягнення цієї мети передбачається запровадження місячної звітності по податках на заробітну плату, що дозволить ефективно контролювати доходи держави та забезпечити прозорість процесу бронювання.

Як повідомляв OBOZ.UA, водночас, за словами Шмигаля, дефіцит коштів на потреби Сил оборони в Україні виник через те, що при спільному з Міжнародним валютним фондом (МВФ) плануванні бюджету на 2024 рік враховувався прогноз закінчення війни влітку цього ж року. Водночас, Україна фінансує армію самостійно, а тому одним із джерел наповнення бюджету є збільшення військового збору та його справедливий розподіл.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!