Забруднення води на Десні: радять чуткам не вірити, але водою запастись

Екокатастрофа на Сеймі залишається в центрі уваги як державних органів, так і простих громадян. Залишки великої гнилої плями, що потрапили до нас  з Росії, найближчими днями можуть дістатися Дніпра, а перед тим перетне межу столичного водозабору з Десни. Чим це загрожує - у запитаннях і відповідях сайту Коротко про.

1. Чому б’ють на сполох?

Екологічна катастрофа почалася з річки Сейм. 27 серпня Держводагентство офіційно повідомило про значне перевищення у поверхневих водах річки амонію – сполуки атомів азоту та водню, що спричинило масовий замор риби. Жителі прикордонних з Росією сіл помітили, що вода в Сеймі сильно потемніла і набула запаху “сільського туалету” ще в середині серпня. За версією, яку неможливо перевірити через бойові дії в Курській області, викиди отруйних речовин сталися в районі російського селища Тьоткіно.

На кінець серпня – початок вересня отруйна пляма з Сейму дісталася Десни. Станом на ранок 9 вересня потемніння води і певний замор риби спостерігалися в районі “Золотого пляжу” у Чернігові.

2. Через що гине риба?

Сполуки азоту та водню утворюються внаслідок розкладання органічних речовин. Цей процес поглинає з води кисень, і риба масово задихається, включаючись в процес перегнивання.

- Не в таких масштабах, але подібне лихо на українських річках стається щороку наприкінці серпня – у вересні, - каже  президент Професійної асоціації екологів України Людмила Циганок. – Внаслідок високих літніх температур вода втрачає кисень і насичується фосфатами, якими живляться мікроскопічні водорості, що знову ж таки поглинають кисень. Річки починають “цвісти”, рибі нема чим дихати. В Україні була спроба заборонити фосфатні мийні засоби, але не вистачило політичної волі. А навіть на тих підприємствах, де працюють фільтри, вони радянського зразка, а тому не адаптовані під сучасні хімічні сполуки.

Експерти припускають, що причиною замору риби у Сеймі був наднормовий викид фосфатів.

3. Які міста беруть воду з Десни?

Забруднення питної води Чернігову не загрожує. Це місто - одне з небагатьох, яке повністю живиться водою з підземних свердловин.

Київ отримує воду у таких пропорціях: 10% з артезіанських джерел, 30% - з Дніпра, 60% - з Десни (переважно правий берег). З Десни також живиться частина Київської області, яка має спільний з Києвом водозабір.  

4. Яких вживають заходів?

З Десни продовжують вибирати мертву рибу. Від початку розгортання рятувальних заходів її зібрано та утилізовано понад 26 тонн.

У річці Сейм відмічається стабілізація ситуації, вміст азоту не перевищено у всіх створах. Зафіксоване незначне збільшення розчиненого кисню у воді, зменшення різкого неприємного запаху та відновлення природного кольору. Загиблої риби не виявлено, повідомляють в Мінекології.

На Десні ситуацію намагаються виправити за допомогою станцій аерації. П’ять таких зараз працюють в районі Куликівської громади на Чернігівщині, ще кілька планують встановити ближче до Києва. Станції штучно насичують воду киснем, і це рятує рибу, яка вирвалася з отруйної течії.

5. Що кажуть у Київводоканалі?

Просять не довіряти чуткам. “Вода, яка подається у домівки киян, безпечна, її якість постійно контролюється, тож загроз для споживачів немає. Фахівці Київводоканалу постійно відбирають проби води як на етапі водозабору, так і на всіх етапах водопідготовки.  У разі погіршення показників у Десні технологічний процес водопідготовки буде негайно скоригований. За необхідності фахівці застосують відповідні реагенти, щоб гарантувати належний рівень очищення та безпеки води для споживачів”, - йдеться у пресрелізі від 7 серпня.

6. Чому лікарням наказали запасати воду?

Певний переляк спричинив лист до керівників комунальних закладів охорони здоров'я Києва, в якому рекомендується зробити запас води на п’ять днів у зв’язку “із вкидами Російською Федерацією у водойми України шкідливих речовин, що суттєво впливають на якість питної та технічної води...”. Він був оприлюднений у соцмережах.

У відповідь на резонанс в КМДА зазначили, що окремі організації та установи також можуть розробляти плани для убезпечення та реагування на будь-які можливі сценарії розвитку подій та звертатися до підпорядкованих підприємств щодо створення запасів води. І наголосили, що такі дії не свідчать про настання надзвичайної ситуації.

- Від початку війни ми постійно говоримо, що в лікарнях має зберігатися запас води, бо інакше як бути, якщо через обстріли припиниться постачання. Цей лист – превентивне нагадування, що треба бути готовими до різних ситуацій, - повідомили Коротко про джерела в КМДА.

7. Чи можна вірити офіційним повідомленням?

В той час як в. о. міського голови Чернігова Олександр Ломако повідомив про потемніння, неприємний запах та частковий замор риби в Десні, лабораторії Держводагентства, Держекоінспекції та центрів контролю і профілактики хвороб зафіксували “перевищення вмісту марганцю  та заліза” в річці, які є типовими для цієї пори року. Привід для роздумів таки є.

- Доки не буде дієвої системи моніторингу водних ресурсів, не буде достеменно підтверджених фактів, яким можна вірити. Експертна спільнота весь час на це вказує. Це як не можна встановити правильний діагноз людині, не знаючи, як працює весь її організм, а не окремі ділянки, - каже еколог Людмила Казанок. – Але я вважаю, що Держекоінспекція заслуговує на довіру, оскільки мусить нести відповідальність за дезінформацію.

8. Як правильно зберігати воду?

Робити запаси води "надзвичайники" радили з початку війни. Тож нинішня подія має спонукати принаймні їх оновити. Ось основні правила:

• запас води має бути розрахований не менше ніж на три дні і періодично оновлюватися,
• тримати воду треба в закритих ємностях у темному прохолодному місці,
• розрахунок на одну людину на добу: вживання – 3 літри, гігієна – 4 літри, технічні потреби – 15 літрів,
• воду для пиття та приготування їжі краще тримати у скляних банках або емальованому посуді,
• кип’ячену воду можна зберігати не більше доби.

9. Як позначилася на стані води війна?

- Це питання досить чутливе, навколо нього дуже багато ворожих ІПСО, - каже Людмила Циганок.  - Скажу так: для паніки підстав немає. Під час техногенних катастроф якість води погіршується завжди, але такого не сталося, щоб вона стала непридатною. Ми і до війни добряче постаралися з фосфатами, пестицидами, агрохімікатами.

Еколог вкотре нагадує, що з водопровідного крану сиру воду споживати не можна. Застарілі очисні системи можуть не справлятися із сучасними хімічними сполуками. Обробки потребує і вода з підземних джерел, особливо в зоні, де ведуться бойові дії або яка піддається обстрілам. Із залишками снарядів в землю просочуються важкі метали.

- У побутових умовах для очищення води можна використовувати спеціальні таблетки або фільтри. Фільтри – не панацея, але дозволяють зменшити вміст шкідливих речовин. Після фільтру воду також рекомендується прокип’ятити.

10. Які ще небезпеки несе екокатастрофа на Сеймі?

На всіх ділянках забруднення заборонене купання, використання води для технічних потреб, напування худоби. На берегах Сейму та Десни небезпеку несе так звана снула риба – помираюча риба, яку недобросовісні люди можуть виловлювати, використовувати для обробки і продажу. Тому в період небезпеки категорично не рекомендується купувати свіжу почищену, копчену, в’ялену рибу з рук чи на стихійних ринках.