У дитинстві Левченко спілкувалась виключно мовою ворога і не бачила у цьому нічого поганого. Однак доленосна зустріч в Івано-Франківську змінила її світогляд.
Надія Левченко про випадок, який змінив її позицію щодо мови
Актриса Надія Левченко розповіла, що ще у 1992 році вона не відчувала потреби розмовляти українською мовою. На той час її оточувало переважно російськомовне середовище.
Левченко поділилася історією зі свого дитинства, коли воїн УПА жбурнув у неї каменем, що викликало у неї глибоку образу. Це сталося під час гри у футбол на стадіоні, коли вона почула у свою адресу: "Москалі прокляті!"
Той випадок викликав у дитини обурення, але не змусив її перейти на українську мову.
Агресією ми нічого не змінимо. Тільки власним прикладом і любов'ю,
– наголосила вона.
Однак, хоча цей інцидент не вплинув на її тодішнє ставлення до мови, доля підготувала їй іншу зустріч із тим самим воїном УПА. Уже дорослою, працюючи офіціанткою, Надія побачила цього чоловіка на одному з зібрань.
"Десь тоді я і почала говорити українською мовою, бо вона почала мене оточувати. На одному із таких зібрань я побачила свого дитячого кривдника. Я слухала його, і мені було соромно, що я нічого не знала і ніколи не замислювалась. Зрештою, до мене прийшло розуміння, чому цей дідусь так вчинив тоді. Він вступив до УПА, коли йому було всього дев'ять років, пройшов важкий шлях боротьби й арештів під акомпанемент російської мови", – пригадала актриса.
Акторка визнає, що з роками її ставлення до мовного питання змінилося. Вона підтримує лагідну українізацію, але зазначає, що зараз бажання зробити зауваження російськомовним українцям стало гострішим. Попри це, вона впевнена, що зміни можуть відбуватися тільки через власний приклад і любов, а не через агресію.