Чехія — Україна. Наші оцінки

Ми сміялись і плакали… а, ні, то інший головний тренер нашої національної збірної так хотів, щоб ми робили. Тут ми просто плакали, як і має бути у вересні відповідно до погоди, але не через те, що літо закінчилось. За ходом гри проти Чехії були різні емоції. Спочатку ніхто не розумів, що взагалі відбувається з нашою командою на полі, потім ми пропустили й усе начебто стало на свої місця, але потім відігрались, щоб знову наробити помилок у захисті й розводити руками.

А потім був цей другий тайм, і якби два таких тайми подивитись за одну гру, то можна б було сказати, що ми на щось там претендували. Але коли такий виходить лише один на чотири, то не треба дивуватись "нулю" очок у таблиці. У цьому результаті були свої винуватці, але спокійно могли б з’явитись і супергерої, які б урятували для нас, можливо, увесь цикл. А виявилось так, що ми власними зусиллями врятували одного чеського тренера, тоді як у нашому "Датському королівстві", за Митцем, щось коїться не те.

За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Чехії отримав нападник нашої національної команди — Владислав Ванат. Так, нарешті цю відзнаку отримує не воротар "синьо-жовтих". І для цього є цілком конкретний привід — перший забитий м’яч за головну команду країни, із чим ми можемо Владислава виключно привітати. Робочий гол, "нападницький". Могло б бути й більше, і навіть на табло оператори на мить це зафіксували, але вийшов жорсткий курйоз. На жаль. А загалом — непогано зіграв, а проти таких рухомих веж у захисті суперників, так узагалі чудово.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні Еден Арені в Празі (за 10-бальною шкалою).

Україна

Анатолій Трубін — 5,5. Ох і нервував наш захист від самого початку гри, що зрештою передалось і воротареві, який гасав, як білка в колесі, але все ж таки пропустив двічі до перерви й ще раз у другому таймі. Але що мав робити Трубін у тих ситуаціях, аби запобігти цьому? Та нічого. Просто спостерігати, як його партнери вигадують усе нові й нові проблеми. Два сейви за матч — і на тому спасибі.

Олександр Тимчик — 5,5. Ця нервовість у захисті, вона ж нізвідки не береться. Цього разу все починалось саме на флангах, де спочатку Тимчик дав супернику виконати подачу, відпустивши епізод, а згодом те саме зробив і Миколенка, але епізод завершився голом. Ось і все. А коли вже треба було бігти й щось виправляти, то виявилось, що наситити зону попереду навіть на рівні Коноплі зразка минулої гри Олександру так і не вдалось. І дарма, ці чехи були дуже вразливими.

Ілля Забарний (5,5) — Микола Матвієнко (6,0) — 5,5. Виявляється, що помилятись може також і Забарний, який раніше цілком виправдовував прізвисько "стіна", але цього разу надійності в цій конструкції якось не відчувалось. Звідси й реакція від самого футболіста — хотів виправитись, тож біг із м’ячем аж до чужого штрафного. Але краще б позаду трішки спокійніше, ми б були вдячні значно більше. І також це той рідкісний випадок, коли щодо Матвієнка жодних претензій висунути не вдасться. Однак і компліментів від нас він не дочекається, на жаль.

Віталій Миколенко — 5,5. Завданням лівого захисника цього разу було концентрація на діях позаду, бо попереду Мудрик пер уперед немов танк, тож там залишалось тільки не допускати значних розривів. І виявилось, що Миколенко й із цим впоратись не зумів, а перший гол став можливим тільки тому, що для Віталія поле раптово "закінчилось" раніше, аніж для Цоуфала. Коли ж усі побігли вперед, то разом із ними побіг і лівий захисник, і навіть один удар мав по чужих воротах, але треба було вже значно більше.

Микола Шапаренко — 5,5. Яким яскравим був Шапаренко в матчах нового сезону до цього, і яким поганим, як і вся команда зрештою, він був у першому таймі. Вишенька на торті — це та просто безглузда помилка, яка призвела до першого гола. І ні, однією гольовою передачею вона не перекривається. Просто не день Миколи.

Олександр Зінченко — 6,0. Якщо Мікель Артета дивився за цією грою свого підопічного, то краще б не дивився. Бо перед наступним матчем Арсеналу тепер є купа питань, чи потягне роль у центрі поля Зінченко в умовах кадрових утрат. Дуже тонкою межею від провалу вдалось відбутись цього разу, бо інколи рішення гравця із узагалі-то "світлою" головою викликали відверте здивування. А був би трохи точнішим Ванат у другому таймі, і, можливо, ми б казали інакше.

Андрій Ярмоленко — 5,5. У тому, що досвідчений лідер нашої збірної може прийти захищати своїх партнерів на прес-конференцію, ми переконались за день перед грою. Але чи потрібен був їм захист Ярмоленка безпосередньо на полі? Андрій вийшов неначе для комунікації із знайомими "молотобійцями", аби ті взагалі не втрачали голову в своїх жорстких єдиноборствах, і хоча було кілька яскравих моментів у виконанні нападника, але впливу на гру вони не мали.

Владислав Ванат — 7,0.

Михайло Мудрик — 6,5. "Haters gonna hate", — як проспівала б Тейлор Свіфт, а від себе ми можемо додати тільки — "always". Цього разу Мудрик міг витягнути гру для України самотужки. Знову. Але сам не забив, а з його відмінної подачі Забарний влучив ударом головою в поперечину, а Піхальонок не забив із убивчої ситуації. Другий тайм — це шоу імені Михайла в контексті гри нашої команди, і коли він за кілька хвилин посадив на картки трьох чехів, то здавалось, що ось воно — підсікай свою вдачу, хлопче. Але ні. Тож — hate. Again.

Георгій Судаков, Віктор Циганков — 7,0. Ці заміни треба розглядати виключно в комплексі, бо, по-перше, вони мали відбутись одразу після перерви й нічого було тягнути ще 25 хвилин незрозуміло для чого, а, по-друге, такої "ін’єкції мізків" наша команда давно за ходом гри не отримувала. Когось здивувало, що саме Циганков та Судаков створили другий гол? А от якби вони цей фокус повторили в компенсований час, то цей дует ще б довго оспівували.

Руслан Маліновський, Роман Яремчук, Олександр Піхальонок —  а от про решту замін так натхненно сказати нічого не вийде. Маліновський знову з появи на полі намагався грати виключно вперед, але цього разу не з ударами, тож м’ячі летіли абикуди. Ще й ледь не травмувався, а на вихідних, узагалі-то, грати проти Довбика. Яремчук вийшов на поле поговорити, а в Піхальонка було за 12 хвилин аж шість дотиків, і два з них він міг цілком перетворити на гол. Але не перетворив. Не кожна ротація вистрілює.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.