Чого чекати від нового міністра культури, а від міжнародної спільноти — після не арешту Путіна в Монголії?

Середа, 11 вересня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

5 вересня Верховна Рада призначила міністра культури і стратегічних комунікацій — ним став Микола Точицький. З’ясувалося, що саме призначення на посаду міністра кадрового дипломата Точицького і поява чергового міністерства (оскільки тепер замість МКІП маємо МКІСК) стали несподіванкою для частини експертного середовища і викликали неоднозначні реакції. Тож мої колеги запитали в експертів, чому призначили саме Точицького та в чому полягала головна мотивація такого кадрового рішення? Чи відбудеться трансформація міністерства і що можна очікувати від нової-старої інституції? На ці запитання відповіли Олексій Бондаренко, Володимир В’ятрович, Олексій Гарань, Альона Гетьманчук, Євген Глібовицький, Дмитро Золотухін, Сергій Квіт, Андрій Коваленко, Євгенія Кравчук, Тетяна Ніколаєнко, Галина Петренко, Тарас Петрів, Анастасія Платонова, Олексій Харченко та Ярослав Юрчишин. Якщо зовсім коротко: сам факт призначення міністра замість тимчасового голови — позитивний крок, вважають співрозмовники «ДМ». Але в оцінці подальших кроків міністра та перспектив роботи міністерства їхні думки розійшлися.

У січні 2022 року «Радіо Свобода» мало запустити новий проєкт «Новини Приазов’я». «Але замість матеріалів про зміни внаслідок реформ, розвиток громад, довкілля Приазов’я прийшли репортажі про розправу над цивільними, про російські фільтраційні табори, історії опору жителів загарбаних міст і сіл», — розповідає директорка української служби «Радіо Свобода» Мар’яна Драч в інтерв’ю моїй колезі Ользі Чорній.  Ці зміни довелося робити після окупації Маріуполя, Херсона, Бердянська та Генічеська російськими військами. Читайте про те, як трансформувалася робота «Радіо Свобода» після початку повномасштабного вторгнення,  про зв’язок з аудиторією на окупованих територіях, співпрацю з українськими медіа. Цьогоріч виповнилося 70 років відтоді, як 16 серпня 1954 року зі студії «Радіо Визволення» в Мюнхені вийшла в ефір перша передача українською мовою. Відтоді незмінним залишається і статус «ворожого голосу», в якому «Радіо Свобода» продовжує перебувати в очах хазяїв Кремля.   

Почитайте також наш матеріал «Ми працюємо на самознищення»  про святкування 70-річчя української редакції «Радіо Свобода». Попри неоптимістичний заголовок, репортаж вийшов легкий і з гумором.

Чому Монголія не заарештувала Володимира Путіна та як на цей візит реагували проросійські телеграм-канали — читайте в тексті Центру досліджень «Детектора медіа». Контекст: візит Путіна до Монголії 3 вересня став його першою поїздкою до держави-учасниці Римського статуту після того, як у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на його арешт через імовірну причетність до воєнних злочинів під час російського вторгнення в Україну. Монголія ж, попри свої зобов’язання перед МКС, не затримала Володимира Путіна. «Росія не визнає “папірчики” МКС» (писали  російські та проросійськи телеграм-канали), але чи справді Путін тепер «виїзний» за межі Росії? Андрій Пилипенко виокремив пропагандистські меседжі у ворожих телеграм-каналах і пояснює: «Хоч російські офіційні особи намагаються створити враження, що ордер МКС не змінює їхнього підходу до міжнародних поїздок Путіна, але на практиці цей ордер почасти вплинув на закордонні візити російського очільника — як це було у випадку з Південною Африкою. Путін рідше відвідує держави, які можуть виконати арешт, і зосереджується на дипломатичних зустрічах із лідерами тих держав, які підтримують Росію або залишаються нейтральними — так, зокрема, в червні 2024 року російський диктатор відвідав Північну Корею». Наступною перевіркою спроможностей світової спільноти дотримуватися принципів і стандартів міжнародного права стане зустріч G20 у Бразилії 18–19 листопада 2024 року, на яку може забажати приїхати російський диктатор.

Виробництво документалістики та Суспільне

Яка ситуація на українському медіаринку? Що з виробництвом документального контенту під час повномасштабної війни, і яка роль у цьому процесі Суспільного? Я вже писала вам, що 2 вересня в Києві відбулася конференція «Євроінтеграція під час війни: виклики для свободи слова та роль Суспільного мовлення». Одна з панелей цього заходу була присвячена саме цим питанням. Марина Баранівська дізнавалась, як зробити внутрішній запит країни на суспільно важливий контент сталим і скільки коштів сьогодні є на ринку на виробництво документальних проєктів. Відповіді читайте в матеріалі Марини.

Це треба дивитися негайно! Так Лєна Чиченіна починає світ текст на «Антоніні», пишучи про українську комедійну стрічку «Ти — космос». Фільм  показали у програмі «Discovery» (дебютні повнометражні фільми) на міжнародному кінофестивалі в Торонто.  А далі Лєна пояснює, чому цей український фільм про любов і космос. Кіноспільнота страшенно чекала на повний метр режисера Павла Острікова (має славу одного з найбільш талановитих українських авторів комедій), і нарешті він готовий. А готувався він цілих 7 років, і сюжет справді заслуговує на очікування: «Фільм “Ти — космос” розповідає про українського далекобійника Андрія Мельника, який після вибуху Землі залишається останньою людиною у всесвіті, поки на звʼязок не виходить француженка Катрін. В самому серці цієї історії лежить самотність і наше бажання знайти когось, кому ми можемо бути потрібні. Навіть якщо для цього потрібно перетнути всю галактику. Це ті вічні теми, які завжди будуть актуальними, особливо в темні часи»”. Ну як тут чекати? (Але доведеться).

Залишу тут одразу посилання на інший матеріал з «Антоніни» від Катерини Городничої: «Зеленський хоче, щоб його знову любили. Він знявся в новому серіалі ВВС». Це трисерійний епічно-героїчний документальний байопік «The Zelensky Story». Антоніна подивилась його за вас і написала, про що це кіно (кіно — не для нас із вами, упс).

Налаштуйтеся на тікток

Як допомогти дитині створити власний акаунт? Ось у цьому тексті повна інструкція для батьків, як зробити перебування дитини в соцмережі більш безпечним.

Чому вам треба про це думати? А ось статистика: 78% опитаних українців віком 13–15 років щодня й частіше користуються тіктоком. Мінімальний віковий поріг для реєстрації власного облікового запису на платформі встановлений на рівні 13 років. Батькам доцільно знати про особливості налаштування профілів у тіктоку для дітей 13–17 років, щоб створювати їх разом із ними, одразу додаючи опції захисту конфіденційності: це превентивний шлях захисту від поширених онлайн-ризиків: кібербулінгу, фішингу, хейту, фейків, ІПСО, порнографічного контенту, секстингу та інших.

Журналістика і ШІ

Це тема нового випуску подкасту «Медіуми». Тут про виклики та можливості, що приносить штучний інтелект у медіаіндустрію. Як використовувати і маркувати, чи замінить машина людину, які ризики несуть технології, як сучасні медіа вже сьогодні використовують можливості штучного інтелекту та які зміни це вносить у роботу редакцій — Аліна Елєвтєрова розповідала моїм колегам, Вадиму Міському та Наталії Соколенко.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Титульне фото: Микола Точицький, фейсбук