"Іскандери" атакували військових під час шикування: хто винен у трагедії біля Бездрика

На початку вересня російські ресурси почали публікувати відео удару "Іскандерами" по скупченню українських військових на відкритій місцевості поблизу Бездрика Сумської області. Про деталі трагедії стало відомо аналітикам DeepState. Фокус дізнався, хто повинен понести відповідальність за трагедію, та що робити, аби це більше не повторювалося.

Удари по скупченню бійців Сил оборони: трагедія повторилась

4 вересня на ворожих ресурсах зʼявилися кадри удару ракетами по скупченню українських бійців на відкритій місцевості біля Бездрика на Сумщині, який розташований всього за 33 кілометри від державного кордону. У DeepState не стали озвучувати кількість втрат та розповідати про підрозділ, що постраждав. Проте аналітики заявили, що подібні збори не повинні відбуватися.

Це вже другий подібний випадок в цьому місяці. Вранці 3 вересня дві російські балістичні ракети ОТРК "Іскандер-М" влучили по території навчальної частини в Полтаві, в результаті було частково зруйновано будівлю Інституту звʼязку. Тоді загинуло понад 50 осіб, поранення отримали ще майже 300. Загиблих серед курсантів немає, оскільки вони спустилися в укриття, проте постраждали мобілізовані та контрактники.

За словами нардепки Марʼяни Безуглої, удар відбувся під час шикування курсантів. Вона порівняла трагедію з тим, що сталося у листопаді 2023 року під час шикування 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади ЗСУ в Запорізькій області. Безугла розповіла Фокусу, що під час торішньої трагедії не було відкрито жодного кримінального провадження, а на полігонах продовжують проводити шикування та скупчення військ.

Трагедія поблизу Бездрика: хто винен

Співзасновник проєкту DeepState Роман Погорілий зауважив у розмові з Фокусом, що в Україні досі існують ті, хто не вчаться на помилках або ж не думають про безпеку в подібних ситуаціях.

"Досі існують люди, які не хочуть вчитися на помилках або просто не вміють думати головою про безпеку в таких ситуаціях. Для них якісь ритуали, які написані в книжці для цивільного життя, вище за безпеку", — сказав Роман Погорілий.

За його словами, на війні в зоні доступу ракет подібного робити не можна. Він переконаний, що за трагедію поблизу Бездрика повинен нести відповідальність командир, який віддав такий наказ. Тоді як для того, аби такого більше не траплялося, потрібно вчитися на помилках. Він наголосив, що робити шикування на відкритій місцевості без врахування безпекових заходів не можна.

"Вчитися на помилках. Яким способом — не знаю. Ще не знайшовся варіант, щоб всі нарешті зрозуміли, що цього робити на відкритій місцевості без врахування безпекових заходів — не можна. Попередні ситуації не навчили, може палкою бити, як в давні часи… Я не знаю", — додав Погорілий.

Лейтенант ЗСУ з позивним "Алекс" розповів Фокусу, що існує безліч наказів, службових вказівок та документів від Міноборони, Генштабу ЗСУ, які забороняють проведення скупчення особового складу в будь-якому регіоні.

"Неважливо, це було у Львові, у Києві, тим більше якщо йде мова про прикордонний регіон, це взагалі ніяк не можна робити, взагалі, де б це не було, навіть якщо це Львів. Не можна шикувати особовий склад. Тим більше шикувати його на відкритій місцевості. Тим більше в такій безпосередній близькості до фронту", — повідомив "Алекс".

Офіцер зауважив, що у бойових частинах на рівні інстинкту повинно бути закладено, що подібного не можна робити в безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення чи бойових дій.

У випадку поблизу Бездрика потрібно звернути увагу на те, що це була за частина, вважає "Алекс".

"Можливо, це ТРО або тилова частина, яка сиділа постійно на кордоні з Білоруссю або Молдовою. Їх перекинули, затягнутий командир починає їх там шикувати, щось розповідати. Ну, бо людина взагалі ніякого поняття немає, як воно має бути тут, як воно має працювати, але це реально повний абсурд, тому що таке взагалі не можна робити", — припустив лейтенант.

Він переконаний, що відповідальність за трагедію біля Бездрика повинна понести людина, яка зібрала військових.

"Який же ж командир захотів вишикувати особовий склад і щось там в них чи вияснити, чи щось перевірити, я не знаю, навіщо. Ладно, він би це зробив десь на якійсь прихованій місцевості, та й то зараз такого не роблять взагалі. Якийсь унікум інтелект додумався це зробити, от хай він відповідає. Хай відповідає командир цієї частини, як він допустив порушення певних заходів, які рекомендуються командуванням ЗСУ, як потрібно робити для того, щоб уникнути великих жертв, взагалі жертв під час потенційних ракетних ударів", — пояснив "Алекс".

Чи потрібні шикування підрозділів Сил оборони під час війни

За словами "Алекса", наразі шикування взагалі не потрібні, оскільки все вирішується нарадою командирів підрозділів, після чого вони роздають вказівки своєму особовому складу та окремо працюють з ним. Він зазначив, що нині на обговорення певних питань можуть запрошувати не лише офіцерів, але й сержантський склад.

Нагадаємо, у квітні 2024 року голова Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк повідомив, що в листопаді 2023 року хакерське угрупування з Росії "Армагеддон" використало фішингову розсилку, аби встановити координати шикування бійці 128-ї бригади у Запорізькій області. Хакери отримали доступ до електронної пошти, комп'ютера, месенджерів на смартфоні особи, причетної до бригади, яка клацнула на фішингове посилання.

5 вересня нардепка Марʼяна Безугла заявила, що після трагедії у Полтаві 3 вересня, коли загинули військові через удар російської ракети, нікому не вручили підозру, та ніхто не отримав вирок. За її словами, під час атаки в Інституті звʼязку перебувало близько 700 осіб.