Крим — наш. Чому Ердоган висловився за повернення півострова Україні

Про багатовекторність Ердогана

Там султан заявив, що Крим треба повернути Україні. Що вчергове нагадує нам, наскільки Туреччина загалом і Ердоган як її керівник особливо намагається грати на всіх шахівницях одночасно. Що дратує приблизно всіх, крім його самого і його однодумців.

Тож. Чому Ердоган одночасно хоче вступити до БРІКС і підтримує повернення Криму?

Перше — той саме тюркський світ. Ердоган регулярно підкреслює пріоритет захисту кримських татар, які мають тюркське коріння. Туреччина тривалий час підтримує цю громаду і виступає проти порушень їхніх прав на окупованій території.

Приблизно з тієї самої причини у Туреччини складна динаміка відносин з Китаєм. Через уйгурів. І фактор впливу на тюркські громади й народи в інших країнах розглядається як інструмент впливу на політику цих країн, навіть якщо це такі гіганти, як Китай і Росія.

Друге — фактор територіальної цілісності. Туреччина, як і купа інших країн, у яких не до кінця вирішені територіальні суперечки чи існують сепаратистські рухи, завжди будуть підтримувати легітимну територіальну цілісність інших країн. Єдиним виключенням з цього правила була незалежність Косово і Північний Кіпр, але це — насамперед — релігійний фактор.

Третє — фактор Чорного моря і регіональної політики. Стратегічно в інтересах Туреччини збереження адекватного балансу і безпеки в Чорному морі. Контроль Росії над Кримом створює дисбаланс у бік останньої та створює виклики для Анкари, яка прагне посилити свій вплив на Чорному морі, забезпечити спокійну торгівлю в регіоні й не створювати загроз для своїх стратегічних проток у Мармуровому морі. Тому український Крим — набагато більш привабливий сценарій.

Ердоган намагається зберігати баланс у відносинах із Росією та Україною, що важливо для його регіональної політики. Попри стратегічні проєкти з Москвою в енергетиці та ще кількох галузях, Туреччина продовжує зміцнювати зв’язки з Україною, особливо у військовій та економічній сфері.

Четверте — балансування між Заходом і Сходом. Виступаючи за повернення Криму Україні, Ердоган посилає сигнал НАТО і західним партнерам про свою підтримку міжнародного права. Це вчергове нагадує "так, ми, звісно, специфічний член НАТО, але ми член НАТО, ми просто хочемо захищати насамперед свої інтереси".

Пʼяте — Ердоган хоче ствердити Туреччину як логістичний і геополітичний суперхаб. Саме тому він веде свою країну — члена НАТО в БРІКС. БРІКС не треба розглядати як якийсь "союз". Між його членами надто багато протиріч, і їх всіх обʼєднує лише прийнятні (партнерські чи нейтральні) відносини з Росією. Але як дипломатичний майданчик БРІКС розглядатися цілком може.

Тому Анкара туди й лізе. Щоб зміцнити свої економічні та політичні позиції на глобальному рівні, отримати додаткові входи в Африку і в Азію, диверсифікувати свою політику.

З одного боку, Туреччина підтримує Україну та Захід у питанні Криму, але водночас шукає можливості розширення співпраці з БРІКС, де ключову роль відіграє Росія.

Туреччина прагне отримати максимум політичних і економічних інструментів, зберігаючи контакти з усіма учасниками регати. І заради цього зробити заяву по Криму — нормальна ціна. Тим паче, що для Росії Туреччина зараз надто важлива, щоб якось протестувати.

Ця політика — політика балансувати між протилежними інтересами. І — треба визнати — ось в цьому Ердоган демонструє справжню майстерність.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело