Корови в Україні дають удвічі більше молока, ніж у часи СРСР

Корови в Україні у середньому дають удвічі більше молока, ніж у часи колишнього СРСР, зазначає заступниця гендиректора Асоціації виробників молока, координаторка проєктів співпраці із переробною галуззю Олена Жупінас. Про це повідомляє Українське радіо, пише agronews.ua.

Чи достатньо нині у нас ферм і особистих господарств селян, які мають корів? Чи достатньо цієї худоби?

В Україні не перший рік скорочується поголів’я. Кількість молочних корів скорочуються переважно в приватних селянських господарствах. Це пов’язано, насамперед, з віком тих людей, які утримували цих корів. Але при цьому зростає виробництво молока на молочно-товарних фермах. Поголів’я скорочується, але зростають надої. Тому треба сказати, що за першу половину цього року виробництво молока на молочно-товарних фермах збільшилося на 6% порівняно з минулим роком. І практично вийшло на рівень довоєнного 2021 року.

А як так може бути, що поголів’я скорочується, а надої збільшуються?

Тут дуже багато чинників. Насамперед, це покращення самої генетики корів. Тобто корови дають більше молока. Якщо за часів колишнього Радянського Союзу в середньому корова за рік давала 3 тонни молока, то зараз середній показник по Україні – 6,5 тонн. Тобто, вдвічі більше. А якщо це прогресивні господарства даної галузі, то там корови дають навіть 9 і 10 тонн молока на рік.

А як відбувається селекція? Ми завозимо нові породи?

Так. Це кращі породи, які завозяться з-за кордону. Вони завозяться з передових країн Європейського Союзу, де дуже серйозно займаються селекцією: туди завозяться корови з Канади та США. Тому ми на сьогоднішній день маємо покращену селекцію поголів’я. Окрім того, змінені підходи в годівлі корів та в їхньому утриманні. І це все сприяє збільшенню надоїв. Саме тому у нас корів менше, але молока доїмо на рівні.

Як змінилися підходи в годівлі тварин? Ми годуємо їх не так, як 30 років тому в радянських колгоспах?

Так. У радянських колгоспах існував літній раціон, коли корів годували зеленою масою, і зимовий раціон, коли корів годували відходами збіжжя, яке було неякісне. Також не було технологій якісної заготівлі того ж силосу. За радянських часів до 30-40% кормів просто викидалися. Зараз ці аспекти в тваринництві також покращені. В основному, відходи складають не більше 2-3%. Є нові технології заготівлі й виготовлення кукурудзяної пасти, є більша збалансованість раціонів. Для того, щоб у корови не було стресу від переходу з одного раціону на інший, її цілий рік годують однотипним кормом. І це також впливає на показники її надоїв.

Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило наказ, який вносить зміни до вимог щодо безпечності та якості молока. Що це за зміни? Які тепер вимоги до молока?

Насамперед, ці зміни стосуються сирого молока, яке вводиться в обіг з молочно-товарних ферм безпосередньо для споживача. Це – необроблене сире молоко. Ми з вами часто бачимо на базарах, як молоко продається в цистернах. До цього часу в українському законодавстві не було врегульовано реалізацію саме цього молока. А оскільки ми йдемо в Європейський Союз, нам потрібно було гармонізувати це питання. І в цьому наказі “Про безпечність молока і молочних продуктів” йдеться саме про обіг сирого молока.

Про те, що в обов’язковому порядку це має бути молоко, яке надійшло в реалізацію не пізніше, ніж за 24 години від його видоювання. Що температура такого молока має бути не вищою, ніж 6°. Що корови, від яких таке молоко надходить до споживача, мають бути відділені від основного стада і додатково контролюватися по такому показнику, як, наприклад, кількість соматичних клітин. Якщо для молока, яке надходить на переробне підприємство, дозволяється, щоб в одному мілілітрі було 400 000 соматичних клітин, то в сирому молоці, яке надходить до споживача без термічної обробки, їх має бути тільки 250.

Також у місцях, де таке молоко продається, обов’язково має бути надпис про те, що це молоко сире і його обов’язково треба кип’ятити. Окрім того, в змінах прописується порядок роботи референт-лабораторій, які мають контролювати роботу уповноважених лабораторій, які контролюють якість та безпечність молока і молочних продуктів.

Чи означає це, що до запровадження цих норм сире молоко, яке продавалося з цистерн, було якісно гірше? І були якісь причини, які стали поштовхом запровадження більшого контролю за якістю і безпечністю молока?

Ні. Воно не було гіршим. Але це не було прописано законодавчо. Тобто зараз законодавчо врегульоване питання з реалізацією цього молока: які мають бути вимоги до цього молока і так званих молочних автоматів. У великих містах з’являються автомати з розливу сирого молока, які встановлюють господарства для того, щоб його реалізувати. Отже, молоко не було гіршим. Просто зараз все це унормовано згідно з європейським законодавством.

Запроваджуються також механізми щодо проведення лабораторних досліджень сирого молока, отриманого в місцях первинного виробництва. А чи були такі дослідження раніше?

Це дослідження на залишки антибіотиків. Такі дослідження проводилися і раніше, але вони проводилися скринінговим методом, тому що на молочно-товарній фермі поставити, наприклад, дуже серйозну установку, як у районній лабораторії, дуже дорого і не раціонально. Тому на фермах завжди проводили аналізи за допомогою різних скринінгових тестів. І це також не було унормовано в нашому законодавстві. А зараз це унормовано. Просто ті дії, які вже проводилися, і проводилися не один рік, зараз офіційно задокументовані й унормовані в законодавстві.

Також затверджені функції національної референс-лабораторії. Розкажіть, будь ласка, детальніше, що таке референт-лабораторія, якщо йдеться про молочну галузь?

В Україні працює програмне забезпечення, яке називається “Молочний модуль”. У цьому “Молочному модулі” на рівні Держпродспоживслужби відображаються показники безпечності молока, які двічі на місяць відбирає уповноважена лабораторія, проводить аналізи і заносить їх у “Молочний модуль”. Таким чином Держпродспоживслужба проводить державний контроль моніторинг за безпечністю сирого молока.

Референс-лабораторії мають проводити контроль над уповноваженими лабораторіями. Це вимога європейського законодавства. В Україні в кожному регіоні, центральному західному, північному, була така одна референс-лабораторія, де можна було підтвердити, оскаржити, якщо господарство не задоволене результатами уповноваженої лабораторії.

У цих лабораторіях мають працювати висококласні фахівці. Чи достатньо їх у нас?

Як і в кожній галузі, ми в цій сфері також маємо кадровий голод. Але Держпродспоживслужба проводить навчання завдяки українсько-швейцарському проекту, який і фінансував впровадження цих змін. Проводяться навчання серед нинішніх працівників і серед тих, хто бажає почати працювати в цій галузі, в цих лабораторіях.

Чи можуть таких фахівців готувати аграрні університети?

Можуть, але рівень випускника аграрного університету – це вищий рівень. Для цього є аграрні коледжі. Рівень коледжу відповідає роботі лаборанта, який проводить ці досліди. Звичайно, фахівці університетів на більш відповідальні посади також можуть йти працювати.

Чи викликають спротив у самих виробників ці вимоги, які запроваджуються?

Абсолютно ні! Всі виробники молока розуміють свою відповідальність за ту сировину, яку вони поставляють в обіг. Тому вони абсолютно спокійно сприймають такі зміни. Тим паче, 118 наказ діє вже з 2017 року і ці вдосконалюється не вперше. Тому такі речі, як контроль на первинному виробництві – це було прохання саме виробників молока. Тому що вони також хочуть контролювати ці питання.

Чи відкриває їм це дорогу до європейського ринку?

Звичайно. В Україні на сьогоднішній день 58 молочних підприємств мають європейські номери. Ці підприємства зобов’язалися відповідати нормативним документом ЄС у питанні безпечності молочних продуктів. Такі ж вимоги вони ставлять і перед постачальниками своєї сировини. Тому, звичайно, ферми хочуть відповідати цим нормам і впроваджують всі необхідні вимоги.

Яких ще законодавчих змін потребує молочна галузь?

Велику кількість європейських регламентів в Україні вже впроваджено. Це і Закон “Про безпечність харчових продуктів”, і новий Закон “Про ветеринарну медицину”, Закон “Про безпечність та гігієну кормів”. Але робота над документацією триває далі.

Так, наприклад, 4 вересня в другому читанні було ухвалено проєкт Закону № 5148 “Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення якості харчових продуктів, у тому числі тих, що споживаються дітьми”. Він стосується, зокрема, використання пальмової олії. Це також закон, що імплементує регламент ЄС 9125.

Насамперед, цим законом зменшується норма, яка дозволяє кількість пальмової олії, рослинних жирів. Якщо раніше в харчових продуктах дозволялося пальмової олії 8 г на 100 г жиру, то зараз це 2 г на 100 г жиру.

Це абсолютно європейська норма. Окрім того, забороняється використовувати пальмову олію в дитячому харчуванні. Було проведене дослідження, згідно з яким, якщо дитина споживає адаптовану молочну суміш, в якій використовується пальмова олія, у таких малюків менше засвоюється кальцій в кістках. Що, звичайно, не сприяє їхньому хорошому розвитку. Тому й забороняється використання пальмової олії. Також вона забороняється в традиційних молочних продуктах, таких, як вершкове масло, сир, сметана. Хоча, варто сказати, що і до цього в наших традиційних молочних продуктах заборонялося використовувати стабілізатори, консерванти, а також замінники білків і жирів немолочного походження.

Але згідно з цим законом, ми знаємо, що не має бути пальмової олії. Паралельно будуть існувати такі продукти, як спред та рослинна суміш, в таких продуктах дозволяється використання пальмової олії. Виробник має чесно про це написати: спред, сирний продукт, сметанний продукт. На жаль, не всі виробники молочних продуктів в Україні є добросовісними. І приблизно 20% молочних продуктів в Україні, а саме, масла і сиру, є фальсифікованими.

Тому цей закон також передбачає штрафні санкції для таких виробників: 40 мінімальних зарплат для юридичних осіб і 25 мінімальних зарплат для фізичних осіб.