Кримські татари – зрадники, а Бандера – живий? Зірка серіалу "Коли всі дома" розповіла, якими наративами "годує" російська пропаганда кримчан

Популярна українська акторка Тетяна Шеліга, яка більше двох десятиліть пропрацювала в театрі у Севастополі, розповіла, чому перервалися її багаторічні стосунки з колегами з Криму. Акторка каже, що та дружба вимірювалася трьома десятиліттями.

За словами Тетяни Шеліги, після повномасштабного вторгнення ніхто з друзів їй не зателефонував у Київ. Також не поцікавилася долею акторки її однокурсники (Шеліга навчалася у школі-студії імені Немировича-Данченка при московському МХАТі), з якими теж всі роки підтримувала стосунки. Про це артистка артистка розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA.

"Коли почалася велика війна, ні одна людина не запитала: "Як ти? Де ти? Чи в Києві, чи цілий будинок?" От вам дружба по тридцять років, – каже Тетяна Шеліга. – Так само, до речі, і москвичі – мої однокурсники, з якими дружила десятки років. Вони і зараз думають, що весь жах, який коїться з нами, це постановні картинки. І повторюють одне: "П'яний Хрущов подарував Україні Крим". Про те, що він не мав ніякого стосунку до цього, його підпису немає ні на одному документі, слухати не хочуть. І що Україна рятувала ті території – теж.

"І кримські татари в них – зрадники, – продовжує акторка. – "Ти ж не забуваєш, що до нас повертаються кримські татари?" – казали мені. "Вони не до вас повертаються, а до себе додому. Це ви у них живете", – відповідала. Джанкой, Бахчисарай, Керч, Чуфут-Кале, Судак, Саки – нічого в назвах не коле? Те саме зі Степаном Бандерою. Ворог – і ніяк інакше. А дехто навіть думає, що досі живий. І цікавляться, скільки грошей дадуть, якщо їм вдасться його спіймати. Всі докази, що це не так, марні".

Тетяна Шеліга згадує, що через свою проукраїнську позицію почала втрачати друзів ще після Майдану: "Звісно, переживала. Бо навіть коли вже не працювала в Криму, продовжувала ще років десять туди їздити, бо залишалася квартира. І вони – в гості до мене. Водила по Києву – Софія, Лавра, Андріївський узвіз, по ресторанах – на борщ та вареники. Звісно, я дуже переживала, що моя життєва дорога розходиться з людьми, яких вважала своїм найближчим колом. Але потім десь прочитала мудру думку про те, що якщо друзі розлучаються, то місія їхньої дружби виконана. І далі немає сенсу – адже вони тільки гальмують одне одного. Але, чесно кажучи, ця тема мені продовжує боліти".

Повне інтерв’ю з Тетяною Шелігою читайте на OBOZ.UA тут.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки.