Модерація коментарів – обов’язок медіа

Оригінал публікації на сайті «Інституту масової інформації» за посиланням 

Усі ці особи можуть зненацька виявитися цивільними відповідачами чи, в гіршому разі, фігурантами в кримінальному провадженні у зв’язку з протиправними діями користувачів їхніх ресурсів. Річ у тім, що закон вимагає, щоб розпорядники медіа, блогери та публічні особи постійно модерували контент, який читачі або користувачі відкрито публікують на їхніх сайтах чи в облікових записах. Це стосується і публічних коментарів. У зв’язку з цим юрист Інституту масової інформації роз’яснює, звідки взялася така вимога, якими є межі чищення коментарів та на що слід звернути увагу редакторам під час їхньої модерації.

Історія з відповідальністю власників вебсайтів за користувацький контент (коментарі) далеко не нова. Вперше подібна практика стосувалася справ про захист честі, гідності, ділової репутації. Ще 2009 року Пленум Верховного Суду України роз’яснював, що в разі неможливості встановити автора публікації та/або відомостей щодо його особи, місця проживання належним відповідачем вважається власник сайту, на якому була розміщена інформація. Суд навіть пояснює, що власник ресурсу повинен бути стороною в справі, оскільки саме він “створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації”.

На практиці є випадок, коли суд відмовив у задоволенні позову про захист честі та гідності особи, оскільки потерпілий не зміг довести причетність коментатора до публікації допису, а медіа, на ютуб-каналі якого розміщено коментар, не залучено до справи як належного відповідача.

Однак Європейський суд з прав людини в справах Delfi v Estonia та Sanchez v France значно розвинув тему відповідальності посередників та поширив її на висловлювання, що є кримінально-караними. 

Під терміном “посередники” суд розуміє власників соцмереж, вебсайтів, блогів та навіть облікових записів з можливістю відкритої публікації інформації сторонніми особами. Безумовно, такі власники повинні мати редакційний контроль над інформаційним ресурсом, щоб можна було говорити про наявність у них обов’язку з реагування на протиправні коментарі. Водночас суд враховує багато критеріїв, що важливі для розуміння змісту та обсягу вказаного обов’язку. 

Загалом практику ЄСПЛ з цього питання можна розкрити у формі зауважень для медіа та медійних осіб щодо правильного підходу в модеруванні коментарів сторонніх користувачів.

Як визначити протиправність допису?

Варто вміти правильно визначати протиправність дописів коментаторів. Дописи, що ображають честь і гідність певної людини (образливі висловлювання та наклеп), є неочевидно протиправними. Такі висловлювання обов’язково мають видалятися за скаргою особи, проти якої вони спрямовані, в найкоротші строки. Звісно, краще, якщо редактор на них відреагує до моменту отримання скарги.

Щодо іншого виду дописів – очевидно протиправних, то вони обов’язково видаляються з моменту їхньої публікації в найкоротші строки. Коментарі є очевидно протиправними, якщо вони містять: 

• погрози знищити майно, завдати шкоди здоров’ю, позбавити життя людину чи її близьких осіб, заклики до подібних дій;
• фрази, що можна розцінювати як розпалювання, поширення або виправдання ненависті та насильства щодо людини, групи людей за ознаками статі, сексуальної орієнтації, раси, етнічної належності, національності, мови, соціального статусу, релігії або інших переконань (мова ворожнечі).

Очевидно протиправними також є заклики до повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, змін меж території або державного кордону країни, розв'язання воєнного конфлікту, ведення агресивної війни, її виправдовування, до вчинення геноциду, терористичних актів, інших насильницьких дій проти суспільства загалом. Подібні висловлювання не були предметом розгляду ЄСПЛ, оскільки не мають конкретної потерпілої особи. Водночаc кримінальна справа Павла Дурова у Франції та розгляд його причетності до терористичної діяльності, що організовувалася сторонніми особами на платформі “Телеграм”, свідчить про потребу модерації і такого контенту. На щастя, подібний кейс є одиничним та стосується власників соцмереж, однак тенденція до розширення відповідальності існує, і це потрібно мати на увазі.   

Як швидко треба видаляти протиправні коментарі?

Вищезазначені поняття “найкоротші строки” або “оперативність” у контексті реакції на протиправні коментарі є дуже суб’єктивними та залежать від:

• Технічних можливостей медіа чи медійної особи: більша організація і публічно вагоміша особа в соцмережі мають швидше реагувати на протиправні коментарі, адже вони можуть забезпечити собі постійну редактуру.
• Аудиторії медіа та медійної особи: що більше читачів, то більша і відповідальність перед ними.
• Резонансності матеріалу: наприклад, медіа та медійні особи мають розуміти, що публікація про конкретну особу чи організацію, ймовірно, спричинить негативну реакцію читачів у коментарях. І вони мають бути готові до швидкого реагування на такий негатив, щоб не допустити порушень.
• Історії коментування в медіа та обліковому записі медійної особи: якщо посередник часто стикається з протиправними дописами, модератори мають уважніше та активніше видаляти протиправні коментарі та навіть блокувати злісних порушників. 

Суд може врахувати й інші фактори, що впливають на швидкість модерації коментарів, а тому в деяких випадках суд вважає достатнім строком для видалення декілька днів, а в інших – лічені години.

Українське ж законодавство має чіткіший підхід до визначення строків видалення протиправних коментарів: три дні з моменту отримання відповідної скарги чи припису Національної ради. Водночас таке положення стосується лише онлайн-медіа в розумінні Закону України “Про медіа”, а також презюмує наявність попередньої реакції Нацради, що в сукупності радше окреслює обов’язки медіа перед Нацрадою, а не перед потерпілими чи суспільством загалом.

Навіщо потрібні політики коментування?

Суд ураховує наявність правил чи політик коментування на ресурсі, що забороняють розміщувати коментарі з протиправним вмістом. Якщо не розглядати практику ЄСПЛ, то наявність банера, попередження або цілої інструкції поведінки для коментаторів має знімати відповідальність із соцмережі, медіа чи публічної особи за порушення таких правил та загалом за коментарі, які опубліковано всупереч волі власника ресурсу. Такий підхід застосовує Суд Європейського Союзу та деякі країни ЄС у межах національно законодавства. У такому разі посередники позбавляються потреби постійного модерування та контролю, але повинні оперативно реагувати на скарги. Однак ЄСПЛ вирішив обрати інший шлях, який можна описати словами: правила та політики впливають на відповідальність, але необов’язково звільняють від неї. 

Звісно, ЄСПЛ створив та продовжує розвивати практику, якою вкрай незадоволені правозахисні організації. А втім, медіа та медійним особам, що мають свої акаунти в соцмережах, варто приділити більше уваги модерації коментарів, щоб уникнути неприємних судових розглядів та пов’язаних з цим витрат.

Ілюстрація ІМІ