Привіт Сі Цзіньпіну: з якою метою Зеленський розніс в пух і прах китайсько-бразильський мирний план

Своє бачення китайсько-бразильського плану завершення російсько-української війни президент озвучив в інтерв’ю бразильському виданню Metropoles. Зазначивши, що розмови про політичне примирення із Росією йому не зовсім зрозумілі, Володимир Зеленський додав: "Примирення чого? Що значить просто сісти і поговорити з Путіним? Він вбивця… Він повинен робити кроки, показувати, що він хоче закінчення війни. Він зайшов, убив людей, захопив територію, а тепер Лула (президент Бразилії — ред.) каже давайте хай вони поговорять. Якщо би Лула підтримував нас, то він допоміг би зупинити війну. І ще більшою була б підтримка такої великої країни як Бразилія, яка має окремий вплив, дуже великий".

Наголосивши, що китайсько-бразильська мирна пропозиція є деструктивною, президент України констатував: "Для чого цей театр? Ви проговорили з Росією якусь ініціативу і висунули її. Це точно не про справедливість і не про цінності, це точно без поваги до України, до територіальної цілісності, про яку так багато говорять і Китай, і Бразилія".

Нагадаємо, що наприкінці травня, КНР та Бразилія запропонували спільний план, який складається з шести пунктів. У першому йдеться про те, що Україна і Росія повинні "дотримуватися трьох принципів деескалації ситуації, а саме: не розширювати поле бою, не допускати нагнітання бойових дій і не провокувати жодну зі сторін".

З вищенаведених слів Володимира Зеленського випливає, що жодних комунікацій по цьому плану з українським керівництвом не було. Натомість Путін неодноразово схвально відгукувався відносно китайських мирних ініціатив, не уточнюючи при цьому, на якій стадії він з ними ознайомився.

Експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані, що гранично різкі випади президента Зеленського на адресу бразильської та китайської влади, носять цілком конкретний політичний розрахунок. Втім, оцінки фахівців стосовно ймовірного результату даних кроків Банкової, розійшлися.

Чому критика Китаю може зіграти з Україною злий жарт

Зокрема, політолог Олексій Якубін у розмові з Фокусом зазначає: "Передусім слід звернути увагу на те, що свою заяву стосовно китайсько-бразильського мирного плану Зеленський зробив напередодні засідання Генасамблеї ООН (стартує 24 вересня – ред.), куди поїде він і де, можливо, будуть також лідери Бразилії та Китаю. Попри те, що останнім часом відносини Києва та Пекіна дещо покращилися і, більше того, пішли розмови про ймовірну зустріч Зеленського з Сі Цзіньпінем, ось ці заяви українського президента можуть свідчити про наявність складнощів в організації цієї зустрічі".

Якби Банкова, підкреслює політолог, була переконана, що на шляху зустрічі Зеленського і Сі не залишилося жодних перешкод, то президент не критикував би китайсько-бразильський мирний план.

"Якщо нам може видаватися, що публічна критика – це цілком нормальна штука, то китайці дуже і дуже ретельно відслідковують будь-які заяви лідерів, аналізують, інтерпретують їх та на основі цього ухвалюють ті чи інші рішення. Тобто, надзвичайна чутливість до заяв, де фігурує КНР, характерна для китайської дипломатії. І в цьому сенсі заяви Зеленського можуть мати на меті розворушити Бразилію та Китай, але в результаті Пекін може образитися і відмовитися від зустрічі Сі Цзіньпіна з Володимиром Зеленським", — аргументує Олексій Якубін.

Наголосивши на тому, що зовнішньополітичний стиль Зеленського завжди відрізнявся публічністю, політолог констатував: "Президент лише останнім часом зробив серію гострих заяв щодо союзників, які стосувалися затримки з постачанням озброєння. Але партнери в основному це списували на війну, на велике психологічне напруження, тощо. А ось певна імпульсивність щодо Китаю, думаю, може зіграти злий жарт. Інакше кажучи, якщо в президентському Офісі робили ставку на те, що різкі випади Зеленського на адресу КНР можуть стимулювати Китай до того, щоб Сі Цзіньпін зустрівся з українським лідером, то тут все може зіграти з точністю до навпаки".

Чому Китай має дослухатися до зауважень Зеленського

Підкресливши, що критика з боку Володимира Зеленського китайсько-російського мирного плану є своєрідним політичним бомбардуванням КНР, політолог Олексій Буряченко у розмові з Фокусом наголосив: "Наразі йдуть розмови про ймовірну зустріч Володимира Зеленського з Сі Цзіньпінем і різкі заяви українського президента можуть свідчити про бажання, не витрачаючи час на зайві пояснення під час того історичного рандеву, пояснити все превентивно. Дехто може розцінити заяви президента, як вкрай різкі, але потрібно розуміти, що не тільки Україні потрібна зустріч з Китаєм, але й Пекіну потрібен контакт з Києвом на найвищому рівні по цілому ряду причин. Тому Китай не образиться на заяви Зеленського, які, до слова, є хоч і різкими, проте цілком справедливими".

Враховуючи педантичність китайців, прогнозує експерт, вони мають, якщо не провести роботу над помилками, то, принаймні відкоригувати свою позицію з урахуванням "слушних зауважень з боку президента України".

На думку політолога, Зеленський в прямій, різкій, але правдивій формі артикулював те, про що повсякчас говорить і Київ, і його союзники, зокрема, що жодні мирні плани не можуть розглядатися і прийматися без участі України.

Крім того, висловивши переконання, що конкуренція так званих мирних планів дуже заважає Україні, Олексій Буряченко назвав китайсько-бразильську ініціативу не планом, а переліком "хотєлок".

Експерт також звернув увагу на те, що паралельно з критикою КНР з боку Києва лунають також зауваження щодо Індії, де вказується, що такій великій країні не гідно виконувати функцію банального листоноші.

Відштовхуючись від цього, Олексій Буряченко припускає, що офіційний Київ наразі умисно проводить лінію відходу від традиційних дипломатичних протоколів та реверансів. Метою такої тактики політолог вважає намагання в різкій, але доступній формі донести Пекіну, Нью-Делі та іншим країнам Глобального Півдня нагальну необхідність корегування їхньої позиції щодо російсько-української війни, оскільки в України "не має часу на пустопорожні балачки".

Як Путін принизив китайців

Тим часом Путін у Костянтинівському палаці в компанії з секретарем Радбезу РФ Шойгу провів 12 вересня зустрічі з представниками Китаю та Індії. При цьому міністра закордонних справ Китаю Ван І Путін змусив чекати близько 15 хвилин. Цього часу, як пишуть росЗМІ, Ван І вистачило для того, щоб ретельно вивчити всю ліпнину на стелі, розгледіти в деталях люстру, поміряти кроками кімнату і уважно оглянути все, що лежало на путінському столі.

Попрощавшись з китайським дипломатом, з яким за зачиненими дверима обговорювався саме мирний трек, Путін провів зустріч з радником індійського прем’єра з національної безпеки Аджитом Кумаром Довалом. Той буквально з порогу заявив наступне: "Прем’єр-міністр (Нарендра Моді — ред.) хотів, щоб я приїхав особисто і розповів вам про його нещодавні переговори у Києві. Це був закритий формат, тільки два лідери були присутні, і я був поруч із прем’єр-міністром, тобто, був свідком цієї розмови і можу сказати, що Зеленський шукає шляхів для виходу з кризи…". Далі двері за Путіним та його гостем зачинилися, проте цілком очевидно, що Індія поки що вперто не бажає відмовлятися від геть не статусної ролі країни-листоноші.