Стратегія розвитку сільського господарства ЄС: озвучено принципи та рекомендації

Основними принципами майбутньої політики сільського господарства Європейського Союзу стануть захист доходів фермерів та гарантування продовольчої безпеки з одночасним фокусуванням на екологічній та соціальній відповідальності.

Про це розповів директор ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко.

Він зазначив, що нещодавно презентований звіт групи «Стратегічний діалог про майбутнє сільського господарства ЄС» став відповіддю на виклики, з якими зіткнулося сільське господарство ЄС у попередньому циклі, та які вилилися в подекуди запеклі протести фермерів по всій Європі. 

«На думку розробників, у межах звіту вдалося узгодити сільськогосподарське виробництво із турботою про навколишнє середовище та окреслити шляхи, якими вони «будуть йти пліч-о-пліч», сприяючи одночасно розвитку більш ширшим тенденціям, зокрема співіснування людини та тваринного світу, природи і культури, міста і села, традицій та прогресу», — пояснив Юрій Лупенко. 

Учасники групи розробили набір основних політичних принципів і рекомендацій, які враховують різноманітність та складність агропродовольчих систем, націлених на їх трансформацію у більш стійкі, сталі, конкурентоспроможні, прибуткові та справедливі.

Положення звіту окреслюють межі дій на 10-15 років і базуються на таких основних політичних принципах:

• Час для змін уже настав.
  
• Співпраця та діалог по всьому ланцюгу створення вартості продуктів харчування мають важливе значення.
• Політичні заходи мають бути узгодженими, створювати потужне сприятливе середовище, засноване на плідній синергії.
• Продовольство та сільськогосподарське виробництво відіграють стратегічну роль у новому геополітичному контексті як невід’ємна частина європейської безпеки.
• Молодь у сільському господарстві та на сільських територіях, а також різноманітність європейських продовольчих та фермерських систем є важливим активом.
• Економічна, екологічна та соціальна сталість можуть посилювати одна одну.
• Нові ринки повинні стимулювати сталість, створення вартості по всьому ланцюгу та адаптацію до зовнішніх впливів.
• Трансформації до більш сталих агропродовольчих систем слід здійснювати з використанням можливостей нових технологій та інновацій.
• Перехід до збалансованого харчування, яке є більш здоровим і сталим, є важливим для успішної трансформації.
• Привабливість сільських територій має вирішальне значення для продовольчої безпеки, майбутньої життєздатності суспільства та ліберальної демократії.

Звіт пропонує набір рекомендацій щодо трансформації європейських продовольчих систем та процвітаючих сільських районів, у основі яких має стати нове зобов’язання до діалогу, деполяризації та співпраці між зацікавленими сторонами агропродовольчої системи, громадським суспільством та політиками. Рекомендації структуровані за п’ятьма напрямами:

1. Спільна робота для сталого, стійкого та конкурентоспроможного майбутнього. Ця частина стосується необхідності адаптації Спільної аграрної політики у контексті поточної трансформації переходу до більш стійких та конкурентоспроможних продовольчих систем, важливості зміцнення позиції фермерів у продовольчому ланцюгу, доступу до фінансування, а також ролі торгівлі та міжнародних стандартів.
   
2. Наближення до стійких агропродовольчих систем. Рекомендації стосуються підтримки та просування сталих сільськогосподарських практик, зокрема тваринництва, а також підвищення обізнаності щодо добробуту тварин і розширення можливостей споживачів обирати сталі та збалансовані раціони.
3. Сприяння трансформаційній стійкості. З огляду на дедалі більші екологічні, кліматичні, геополітичні та економічні ризики, звіт окреслює необхідність посилення інструментів управління ризиками та управління кризами, а також кращого збереження та управління сільськогосподарськими угіддями, сприяння водостійкому сільському господарству та розвитку інноваційних підходів до селекції рослин.
4. Створення привабливого та різноманітного сектору. Розглядається важливість оновлення поколінь та гендерної рівності, а також розвиток динамічних сільських районів та агропродовольчих систем, зокрема необхідність захисту працівників.
5. Кращий доступ до знань й інновацій та їх використання. Доступ до знань і навичок має бути полегшений, а подальша цифровізація має цьому сприяти.

«Знаковим моментом є одностайне схвалення звіту, яке свідчить про досягнення консенсусу щодо розуміння та бачення майбутнього сільського господарства та агропродовольчих систем ЄС. А отже Україні вже зараз слід враховувати положення цього документу в своєму прагненні здобути членство в Європейському Союзі», — підсумував Юрій Лупенко.