У Харкові пройшов форум з питань розвитку системи забезпечення потреб людей з ампутаціями

У Харкові відбувся форум «Перспективи розвитку системи забезпечення потреб людей з ампутаціями», в якому взяли участь фахівці з протезування, посадовці різних міністерств і установ, представники громадських організацій.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. 

На заході презентували звіт соціального дослідження щодо системи надання послуг військовим і цивільним з ампутаціями. 

Директорка “Благодійного фонду “Харків з тобою”, керівниця проєкту “Протезування як частина життя” Олена Рофе-Бекетова у вступному слові наголосила, що зусилля мають фокусуватися саме на потребах. 

Серед таких: інформаційні (наприклад, потреба в доступній інформації про послідовність дій – від поранення до повернення в активне життя), юридичні (допомога у виборі виробника протезу та підписання з ним договору), медичні, психологічні, соціальні та побутові.

Одноденний форум працював у двох форматах: виступів і тематичних мозкових штурмів. Учасники обговорили, що зараз пропонує та які зміни потрібно внести. 

Форум про потреби людей з ампутаціями у Харкові / Фото: Юлія Байрачна, Укрінформ

Зокрема розбиралися проблеми маршрутизації пацієнтів, якості реабілітації, недостатньої координації та комунікації між фахівцями (наприклад, хірургами та виробниками протезів), недостатня підтримка від суспільства. 

Уповноважений Президента з питань реабілітації учасників бойових дій Вадим Свириденко акцентував увагу на найскладніших випадках поранень. 

“Якщо це втрата однієї ноги нижче коліна, то протезисти - і наші, і закордонні охоче беруть такого пацієнта. Тому що за три місяці він може стати, за пів року зможе бігати, і це правда. І протезувати легше, і психологічно легше людину “підняти”. Але ж є вкрай складні випадки. Якщо це ампутація вище коліна - від 6 місяців до року. А якщо ампутації поєднуються з втратою зору? Це найважче. Коли поруч дружина сидить, це молода сім’я. Як їм повірити, що вже завтра буде допомога? Бо немає таких програм. По всіх реабілітаційних центрах по крихті збираються знання”, – наголосив Свириденко. 

На його думку, підхід до фінансування найскладніших випадків Нацслужбою здоров’я потрібно переглянути. 

“Не 8 циклів (протягом року не менше 14 днів кожний – ред.), а для важких випадків - поденно. Тому що реабілітація - це безперервний процес”, - сказав уповноважений. 

Директор Українського науково-клінічного центру протезування та реабілітації Антоніна Салєєва зауважила, що для певних випадків потрібно зняти обмеження щодо кількості ремонтів протезів. 

“Хоча б для військових, які продовжують служити. Вони повинні мати необмежену кількість ремонтів, бо мають екстремальне навантаження. Бо заміну куксоприймача, кількість лайнерів, кількість ремонтів ми робимо таку саму, як людині, яка ходить на другій ступені мобільності - скажімо, до магазину і назад. У нас діти з ампутаціями мають необмежену кількість замін. А у військового може виникнути будь-яка ситуація. Як же можна сказати, що він може робити ремонтів або в певну кількість, або тільки на певну суму”, - пояснила Салєєва.

Юристка, експертка фундації “Здорові рішення” Тетяна Гавриш, коментуючи результати дослідження, відзначила, що для багатьох людей із ампутаціями система надання допомоги є незрозумілою.

“Як розібратися в бюрократії? Тим більше, що інституції, які задіяні, ще трохи не усвідомили, що людина має бути в центрі, і явно не сприяє допомозі. Я думаю, багато хто читав про випадок у МСЕК, коли добровольцю сказали, що треба було відрізати ногу, тоді була б стовідсотково II група. Реформа МСЕК на часі, вона якось рухається, але ніяк не зрушиться. Мова не лише про інституційні зміни, про полегшення шляху людини, яка має отримати певний статус, а питання в тому, через що вона проходить морально, психологічно. Бо знецінюється гідність як така, тому що в цій системі успадкована неповага до людини”, – вважає Гавриш. 

Результатом форуму стала резолюція з пропозиціями змін, які необхідно внести в систему забезпечення потреб людей з ампутаціями.

Як повідомлялося, за 2023 рік державна програма протезування була профінансована більш ніж на 3 млрд грн (для майже 11 тисяч людей). У цьому році фінансування збільшене на 40%. За перше півріччя протезувалися майже вісім тисяч людей.