Власник найзатишнішої на Львівщині ферми: Наші кози - це найкращий "антистрес"

Тут добре, наче у бабусі в селі. Кози, коні, коти, будиночок на дереві, гойдалка аж до неба. А ще смачний сир та молоко, якими усіх гостей пригощають господарі сімейної ферми Cozy farm. Про кіз, які «працюють» наче антистрес, про щасливе дитинство зі стрибками у калюжі та будівництво халабуди, а також про мрії і плани про розвиток екотуризму на найзатишнішій на Львівщині фермі - читайте у матеріалі Коротко про.

Місце перезавантаження для туристів

На околиці села Когути, що неподалік містечка Новояворівськ (Львівська обл.), є невеличка сімейна ферма Cozy farm. Назва господарства говорить сама за себе: у перекладі з англійської мови слово Cozy означає «затишок». А  українською нагадує про головних мешканців ферми - тут живе близько 60 кіз. А ще коні, кури, собаки, коти, кролі.

- Більшість кіз - різних порід, - розказує Коротко про власник ферми Cozy farm Андрій Маланчак. – А кізоньку, яка стала першою у нашому господарстві, нам подарував родич. З неї все і почалося.

Хоча насправді все почалося, як завжди, з ідеї. Але про це трохи нижче.

Cozy farm – це місце перезавантаження для туристів. Щороку за сезон (з другої половини весни і аж до листопада) до садиби проїздять тисячі гостей. Їдуть, щоб погладити фермерських тварин, погодувати їх з власних рук, пофотографуватися у мальовничій місцевості.

- Ми всіляко намагаємося розвивати екотуризм, щороку придумуємо для гостей щось цікавеньке, - каже Андрій Маланчак. – Наприклад, облаштували невеличку фотозону. А ще я власноруч збудував дім на дереві. Ось тут у нас (показує рукою. – Авт.) така велика груша росте, а на ній будиночок з терасою. Скажіть мені, хто з нас в дитинстві не мріяв про хатку на дереві? Всі мріяли! (сміється. – Авт.). Також є гойдалка, батут для дітей, зіп-спуск, місце для пікніка.

Та головна розвага і дорослих, і дітей – це кози. У Cozy farm ці тваринки доглянуті, спокійні і дуже компанійські. Дорослі кози аж вимагають їх погладити, витягують голови з-за паркану. До речі, місцевих кіз так часто фотографують, що вони вже наче фотомоделі - знають, як треба ставати для знімку. А за соковите яблучко навіть мекнуть подяку. Ці тварини тут мають майже повну волю, адже гуляють всюди, куди дозволяє «електропастух».

Найбільше козами тішаться діти. Малеча власноруч збирає яблука, несе з копиці, що неподалік, сіно, аби погодувати тварин. А скільки сміху від того, що маленьке козеня лизнуло дитячу руку!

- Тут діти щасливі, - посміхаються власники ферми Маланчаки.

Переїхали у село заради дітей

Саме задля щасливого дитинства своїх власних малюків Андрій та Галина Маланчаки, абсолютно міські жителі, переїхали до села. Ще років 8 тому мешкали у Новояворівську. Хоча це місто не якийсь великий мегаполіс, та все ж жити й виховувати майбутніх дітей «на поверсі», тобто у квартирі, ні Андрій, ні Галина не хотіли.

- Ми мріяли, щоб у наших малих було дійсно класне дитинство, близьке до природи, - розповідають Маланчаки.

Тоді й вирішили підшукати хатину у селі. Шукали довго. Невеличкий будиночок у Когутах орендували вже після народження доньки Алітеї. Через кілька років у подружжя з’явився ще й син Ян.

- У наших дітей тут простір, свобода, життя вирує, - кажуть батьки. – Вчора вони стрибали наввипередки по калюжах, сьогодні збирають палички для того, щоб побудувати власноруч халабуду, а завтра кататимуться верхи на нашому коникові Лялі. При цьому вони ходять до школи та на гуртки, мають власні телефони, інтернет, іграшки. Але між грою у телефоні чи на свіжому повітрі оберуть друге. Саме цього ми й прагнули.

В ідею «жити у селі» у родині Андрія та Галини мало хто вірив. Рідні казали, що молодята проживуть у Когутах до першої зими. Та не так сталося, як гадалося.

- Нам тут добре, - зізнаються Маланчаки. – І маємо чимало планів на майбутнє. Усі вони пов’язані з селом. От вже шукаємо ще одну ділянку, хочемо проводити кінні катання для наших гостей.

Найкраща реклама – «сарафанне радіо»

А поки з хлібом та сіллю, тобто з козячим молоком та сиром, зустрічають туристів. Бо Маланчаки ще й власноруч виготовляють продукцію з молока, яке дають їхні кози. Варять всілякі види сиру і продають їх на фермерських ринках та на власній фермі.

- Зараз асортимент зменшився до однієї лише сирної намазки, вартість якої 450 грн за кілограм, - уточнює Андрій.

У цей час Галина виносить з хати тацю з нарізаними скибочками чорного хліба та сирною намазкою у тарілці. Підходить до гостей, пропонує скуштувати. Сирна намазка Cozy farm ароматна, пахне спеціями, має неоднорідну структуру з крупинками сиру. Це не якийсь «хімічний» сирний спред з супермаркету, а смачний локальний продукт.

Поки куштуємо, Галина коротко розповідає технологію приготування такого сиру. А Андрій заклопотано бігає між гостей, яких у суботу наїхало багато.

- Приймаємо гостей лише у вихідні, а в інші дні тільки за попереднім записом, наприклад, фотосесії чи екскурсії, - пояснюють Маланчаки. – Люди їдуть до нас, бо на Cozy farm добре. Уявіть, ми навіть ніколи не робили якусь комерційну рекламу нашої ферми, допомагає лише так зване «сарафанне радіо». Ті, хто побував у нас, самі рекомендують іншим. А ще дуже тішить, коли до нас приїздять військові. Все ж наші кози - хороший антистрес.

Як доїхати: зі Львова тримаємо курс на Новояворівськ (приблизно 30 хвилин автівкою), проїжджаємо околицю міста, і через кілька кілометрів буде поворот наліво до села Когути. Щоб гості не заблукали, по дорозі є таблички-вказівники на ферму.

Вартість: вхідний квиток на ферму – 150 грн, військовим безкоштовно. Сім’ям військових знижка - 50%.