Бібліотекарі з Полтавщини: Стільки відвідувачів у нас не було за всі роки незалежності

Бібліотеку невеликого (близько 3000 мешканців), але старовинного (перша згадка - 1765 рік) селища Козельщина на Полтавщині зараз ставлять за приклад в інших містах: сюди приїжджають відомі письменники та діячі культури, привозять на виставки картини з Київської галереї мистецтв. Бібліотека стала центром культурного життя не лише для місцевих: сюди їдуть із Полтави, Кременчука, Дніпра та інших міст.

Культурний центр замість радянської бібліотеки

Нещодавно стару бібліотеку, відкриту тут сто років тому, перетворили на культурно-освітній Smart Простір. Обладнали лекційну залу, комп'ютерний клас, дитячу зону – тут діти можуть пограти, поки мама, наприклад, вирішує у місті свої справи, також є дитяча бібліотека з фотозоною з мордочками тварин. Бібліотекарі порівнюють оновлене книгосховище із супермаркетом: можна знайти все, і більше нікуди ходити не треба. Простіше сказати, чого тут немає.

- У нас працюють гуртки для дітей та читацькі клуби, можна займатися творчістю – ліпленням, шахами або вчити англійську, займатися йогою, є і хаб цифрової освіти, а ще – терапевтичний собака-іграшка хібукі, – розповідає Коротко про методистка та колишня директорка Центральної бібліотеки Козельщинської селищної ради Тетяна Лісова. – Її вигадали в Ізраїлі для психічного оздоровлення дітей.

Починалося все з буккросингу

Відвідувачі можуть зробити собі чашку кави або чаю на кухні, поснідати, якщо стало погано - поміряти тиск і навіть рівень цукру в крові. Цьому співробітники спеціально навчалися у лікарні. Якщо потрібно – можна щось відксерити. Пускають і попрацювати за комп'ютером на цілий день. Все безкоштовно.

– Для дорослого населення у нас книжок поки що замало, але фонд поповнюється, і читання знову стає модним, – зазначає Тетяна Лісова. - Культура піднімається не лише завдяки клубам та різним гурткам, які тепер працюють у Smart Просторі, а й завдяки саме читанню. Хоча і кажуть, що кожна книжка знайде свого читача, але завжди є люди, які читати не люблять. Але мені дуже приємно, що у нас книжка на першому місці.

Smart Простір у Козельщині допоміг відкрити земляк-засновник благодійної організації Микола Сушко. Не лише книжковий фонд, а й сама будівля також була в поганому стані: протікав дах, багато років не було ремонту, та навіть туалету не було ні для співробітників, ні для відвідувачів. Нині їх два.

- Раніше у нас було все захаращене - коли нічого не дають, намагаєшся зберегти все, а раптом знадобиться, - продовжують бібліотекарі. - Як хом'як у голодний рік. Нині у нас все чистенько, і всього вистачає.

А починалося все з буккросингу: поставили на вулиці книжкову шафу, з якої чтиво постійно розгрібали.

Зустрічі з письменниками щомісяця

Бібліотека завдяки Smart Простору отримала те, чого раніше місцеві співробітники не могли собі дозволити дати читачам через брак грошей. Наприклад, тепер тут щомісяця проводять зустрічі із відомими письменниками. Вже приїжджали Андрій Кокотюха, Сергій Жадан, Андрій Курков, Андрій Любка, Мар'яна Савка, Галина Крук, Сашко Дерманський та інші. Щоп'ятниці проводять покази фільмів. Звісно, ​​оновили й книжковий фонд – російськомовну літературу списали.

– Щоправда, українських книг такої тематики ще не так багато, щоб задовольнити запити читачів, – зітхає Тетяна Лісова. – Наприклад, альтернативи Дар'ї Донцової, яку любили читати жінки, наразі немає. Схоже пише наша Людмила Охріменко – вона зараз у попиті. Також українською мовою читають Кокотюху, Світлану Талан, Ніну Фіалко. Із закордонних популярна Сара Джі. Зараз читач розпещений: ось якби нова книга, з картинками, тоді так… А раніше виривали з рук навіть ті видання, які без сторінок і давно треба їх списати.

Про війну читати не хочуть - просять психологію та історію України

Після відкриття Smart Простору бібліотечний фонд поповнився двома тисячами книг. Звичайно, цього мало для людини, яка читає, – все підряд книги мало хто бере, обирають тільки цікаву для себе літературу. Але останніми роками книжки купували і завдяки голові громади Олександру Троцькому.

- Він вважає, що книжка має бути на стелажі, і нація має бути читаючою – посміхаються бібліотекарі. – Лише цього року фонд поповнили на 100 тисяч гривень. Якби так виходило щороку, бібліотека трималася б на плаву.

Тетяна Лісова зазначає: за шість років, доки вона була директором, у бібліотеку не могли купити навіть інтерактивну дошку через брак грошей.

- А зараз уже й інші потреби, захищати країну треба. Але читання завжди на часі, - підкреслює вона. – Що мене здивувало під час повномасштабної війни - читачів стало більше. Брати книги розпочали навіть ті, хто взагалі не читав. Я такого підйому за 36 років своєї роботи тут не пригадаю. Вже точно за роки незалежності країни такого напливу був. Не треба кликати, приходять самі, просять: «Дайте щось почитати, хочеться відволіктися від цієї реальності, розслабитися». Більше беруть психологічну літературу найновішу, детективи, бестселери, любовні романи, фантастику… Щось легеньке. І історію України просять. Пізно схаменулися, звичайно, але добре, що хоч так.

А ось про війну не просять – надто важка тема. Хоча такі книги також у бібліотеці є.

Що дивує співробітників книгосховища, то це те, що читає і юнацтво. Якщо часто, за їхніми спостереженнями, з дітей, що читають, виростали дорослі читачі, то ось цей підлітково-молодіжний проміжок часу колишні відвідувачі бібліотеки проводили без книги.