"План перемоги": 5 пропозицій, які Зеленський може повезти для обговорення з Джо Байденом

"Від Джо Байдена залежить успішність плану — чи дадуть нам те, чи не дадуть, чи будемо ми вільні у використанні того, що там буде в цьому плані", — сказав ще наприкінці серпня Зеленський. Та пообіцяв, показати напрацювання під час свого вересневого візиту до Нью-Йорка та зустрічей у рамках Генеральної Асамблеї ООН.

На засідання приїдуть близько 150 глав держав і урядів, 193 країни надішлють міністрів або інших представників. Виступ президента США Джо Байдена запланований на 24 вересня.

Неспроможності ООН: Генасамблея як трибуна для проголошення промов

Українська Формула миру, ситуація на окупованих територіях та російські воєнні злочини — ці теми будуть серед головних, які Україна порушуватиме під час Генасамблеї. Про це сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. Він наголосив: потрібно посилювати роль зібрання всіх членів ООН у відповіді на російську агресію проти України. "Низка резолюцій, включно з документом про безпеку ядерних установок в Україні, прийнятих після Саміту миру, показує, що Генеральна Асамблея здатна бути лідером", — навів приклад він. Крім того, делегація України представить оновлений проєкт резолюції щодо ситуації з правами людини на окупованих територіях, зокрема, Криму. "Це стане ще однією стратегічною можливістю розширити глобальну обізнаність і підштовхнути досягнення справедливості щодо російських звірств", – написав міністр.

Така позиція є або бажанням в котрий, насправді, незчисленний раз, закликати ООН до дії, або лише гучними словами, які, очевидно, не призведуть до результатів. Бо ж не секрет, що до ролі ООН у російсько-українському конфлікті більшість експертів вже давно ставляться скептично. Наприклад, дослідник центру International Crisis group Річард Гован говорить, що західні країни розчаровані, як ООН не може стримувати Росію та Китай. "Бідніші країни скаржаться, що багатші держави не дотримуються своїх зобов’язань в ООН щодо допомоги розвитку та фінансування боротьби зі зміною клімату", — говорит він в інтерв'ю виданню US News, що цитує "Голос Америки". Раніше Гован також заявляв: "Росіяни використовують ООН як фабрику дезінформації".

У силу ООН не вірить навіть його генеральний секретар Антоніу Гутерріш. Під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки 2024 року він сказав, що "нинішній глобальний порядок працює не для всіх". "Насправді я б пішов далі і сказав, що це ні для кого не працює", — додав він.

Проте для України ООН — один з ймовірних важелів впливу на РФ, який розглядається у комплексі з іншими діями.

"4+1": економічний тиск та груба сила

Інші дії — прописані у так званому плані перемоги. Після саміту щодо української Формули миру Офіс президента підготував цей документ. Його структура та зміст залишається утаємничений, проте комунікація назовні триває вже кілька тижнів. Зокрема, й на сторінках західних медіа. План передбачатиме посилення психологічного, політичного та економічного тиску, який має призвести до неспроможності вести бойові дії та закінчення війни.

Міжнародне інформаційне агентство Іспанії EFE, з посиланням на власні джерела, повідомило, що Володимир Зеленський працює над дорожньою картою щодо завершення війни вже цієї осені, в основі якої міжнародний тиск на РФ для досягнення миру на прийнятних для України умовах. І при цьому бажання РФ не може бути враховане — вона просто не матиме іншого виходу.

План перемоги — це формат "4+1". Чотири пункти стосуються досягнення миру, п’ятий — необхідний для розвитку у післявоєнний період.

• З публічних заяв можна зробити висновок, що перший пункт — сили.

Частина його — Курська операція. Наразі, за словами президента, Збройні сили України контролюють близько 1300 квадратних кілометрів території РФ — Суджанський та Кореневський райони. І це за місяць від початку операції. Не виключено, що за прикладом Курської може Брянська, Белгородська чи інша подібна. Від початку розрахунок був на те, що РФ почне не захоплювати українські території, а звільняти свої. "Росіяни розпочали контрнаступальні дії. Важливо перенести війну на територію РФ. Все йде, але йде за нашим, українським планом", — заявив Зеленський на прес-конференції з литовським президентом Гітанасом Науседою.

Але головна мета — відвести до Курської області російські війська — не досягнута. Аби РФ відмовилась воювати, потрібен якийсь потужний аргумент. Наприклад, прорив до Криму чи блокування значної кількості російських військ на Лівобережжі. Військові говорять, ситуація на фронті зараз складна та непередбачувана, ініціативи немає ані у ЗСУ, ані у ворога — все може скінчитися чи початися досить несподівано.

Проте у будь якому разі рішення щодо подальших дій має бути ухвалено якнайшвидше. Далі, ймовірно, йдеться про обмін окупованими територіями.

• Другий пункт — стратегічне місце України в безпековій інфраструктурі світу. Тобто підтримка західних партнерів на тому рівні, аби Росія розуміла, завдати шкоди Україна може далеко за межами кордонів. А для цього потрібно зняти ембарго на використання далекобійних ракет.
• Третій — дипломатичний тиск. Незважаючи, на застереження щодо ООН — організація один з компонентів цього тиску.
• Четвертий пункт — економічні санкції.

За приблизними підрахунками щорічно РФ витрачає на війну до 200-300 млрд доларів. Росія вже виснажена і не може воювати на рівні 2022-2023 років. І її треба й надалі позбавити ресурсів. А це означає, що Росія не повинна вільно продавати нафту, газ чи будувати інфраструктурні об'єкти за кордон, а втрачати — стільки, аби на війну не вистачало. При чому тиснути має не лише цивілізований світ, але й так звані союзники РФ. Йдеться про те, якщо Китай хоче будувати економічні зв'язки з Заходом, торгувати з США та ЄС, то має серйозно та предметно поговорити з Путіним. Це буде може підштовхнути РФ до переповненого процесу.

Оптимістичний варіант — закінчити війну з РФ уже восени. Саме про це Зеленський говорив під час нещодавнього Рамштайну "Давайте зробимо так, щоб ця осінь стала часом, коли закінчиться російська агресія", — сказав він.

Обговорення цих пунктів є підготовкою до другого Саміту миру. Україна зацікавлена провести його до кінця року, ймовірно, в одній з країн Глобального Півдня. На нього можуть запросити російських представників. "Із заяв Зеленського та інших українських речників стає зрозуміло, що мета цієї другої зустрічі полягає в тому, щоб якомога більше країн чинили тиск на Росію, щоб вона прийняла мир на умовах, запропонованих Києвом у документі – який може бути чи ні, під назвою "план перемоги" — представити на саміті", — пише EFE.

"По-перше, потрібно, аби цей план максимально відповідав Формулі миру, аби не було різночитань, щоб не підважити основний документ, який Україна вже комунікує зі світом, — говорить Фокусу експерт-міжнародник та кандидат політичних наук Станіслав Желіховський. — Тобто сподіваємося, що план, про який ми так мало знаємо, буде розширювати та конкретизувати, як саме треба втілювати положення формули. По-друге, цей план має бути максимально схвалений нашими західними партнерами, аби ресурсів вистачало на допомогу Україні, аби ЗСУ були здатні переломити ситуацію на полі бою. Водночас Росія має має розуміти ціну, яку вона змушена буде сплатити у разі відмови".

Актуальність для США: Україна як складова американських виборів

На Банковій проголошують: виконання цього плану напряму залежитиме від міжнародних партнерів, зокрема, США. Саме тому так важливо проговорити план не тільки з Байденом, але й кандидатами від демократів та республіканців – Камалою Гарріс та Дональдом Трампом. Наразі виборчій процес на фінішній прямій обидва вони згадували війну в Україні.

Тема війни та миру в Україні зараз актуальна для Вашингтона. Ще навесні, коли ухвалювався закон про 60 мільярдів допомоги, Байдена зобов'язали подати стратегію перемоги України. На початку тижня стало відомо, що Білий Дім надіслав секретну доповідь про свою стратегію щодо війни в Україні Конгресу. Вона, як очікують у Києві, мала б пропонувати план допомоги від США виграти війну.

Стратегію Байден обіцяв ще у червні. Але вона не надійшла до Конгресу вчасно. Тоді окремі конгресмени заявили, що розчаровані, тож розглянуть питання про блокування подальшого фінансування України, бо неможливо "допомагати наосліп". "Президент Байден і віцепрезидентка Камала Гарріс повинні показати стратегією не лише нам, а й американському народові, і їхня зневага говорить про те, що вони не мають його або бояться ним поділитися", — зауважив головний республіканець у Комітеті з закордонних справ Сенату Джим Ріш наприкінці серпня 2024 року.

Нагадаємо, Україна має двопалатну підтримку в Конгресі. Але деякі республіканці критикують адміністрацію Джорджа Байдена за обмеження використання американського обладнання, зокрема, далекобійних ракет, які б могли завдавати шкоди глибоко в РФ.

Росія шукає союзників та не збирається здаватися

"Треба розуміти фактор самої Росії. Якщо вона будуватиме свою альтернативну архітектуру завершення війни, то це не сприятиме врегулюванню конфлікту, сторони залишаються на своїх позиціях", — продовжує Станіслав Желіховський.

Він нагадує: РФ має значний вплив на країни Глобального Півдня, зокрема, Китай.

"Китай продовжує просувати свій мирний план, який відрізняється від українського. Китай, а також Бразилія, виступає за заморозку війни, що в інтересах РФ. І в цьому контексті буде важливою ймовірна зустріч між Зеленським та Сі Цзіньпіном у жовтні. І це буде чергова спроба переконати Пекін підтримати Україну. Бо інакше Китай продовжить диктувати свою волю. І така політика створює біполярність як у врегулюванні війни, так і взагалі постконфліктного існування світу. Розкол світу матиме наслідки. Тому важливо підходити комплексно, підключаючи до мирного плану країни, які або вагаються, або пристають на візію Москви".

Водночас експерт нагадує, Україні потрібне не перемир'я, а сталий мир, законний. Міжнародне право на боці України: Україна не агресорка, а жертва, вона не хоче захоплювати території РФ, а може лише оперувати, аби мати можливість переломити ситуацію на свою користь.

Важливі й санкції. РФ все-таки страждає від них. І санкції треба продовжувати, про що йдеться у "план перемоги". Вони можуть стимулювати Росію сісти за стіл перемовин. Але це може статися завдяки рішучості наших партнерів.

Наскільки РФ готова дослухатися до України та її міжнародних партнерів — питання. Для цього Україні треба мати посилені перемовні позиції, посилювати військову компоненту. "І я б не говорив про часові позиції, коли мир може настати — осінь вже на дворі. Росія також заручається підтримкою, зокрема, Китаю, посилюючи свою переговорну позицію. Тож санкції треба накладати не тільки на Росію, а й на Китай, який активно допомагає Москві", — підсумовує Желіховський. І таких помічників у РФ чимало, і вона їх намагається збільшити.