У Києві зупиняють транспорт під час тривог: яку альтернативу вигадали інші міста

Українцям розповіли, чому Київ зупиняє транспорт під час тривог, а інші великі міста – ні.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі liga.net.

Сигнал повітряної тривоги у Києві викликає серйозні проблеми для транспортної системи міста. Наземний громадський транспорт припиняє рух, а метро швидко переповнюється. Особливо складно перетнути Дніпро.

Люди змушені чекати на зупинках чи транспорті, часто поруч із важливими об'єктами. Багато хто спізнюється у своїх справах.

Нещодавно тривога у місті тривала близько 10 години, а відновлення нормального графіка руху зайняло ще кілька годин після її закінчення. Нерідко громадський транспорт припиняє роботу раніше відбою тривоги, через що людям доводиться шукати дорожчі способи дістатися додому.

На відміну від міського транспорту, приміські поїзди, маршрутні таксі, звичайні таксі та приватні водії продовжують працювати під час повітряної тривоги у Києві.

Ця непослідовність викликає невдоволення у багатьох жителів міста. Вони створюють петиції з проханням переглянути правила, але міська влада відхиляє їх. Це не сприяє популярності місцевої адміністрації.

Проте правило зупинки громадського транспорту під час тривоги у Києві залишається незмінним.

Бетонні зупинки та експериментальна сирена Харкова

У Харкові був випадок, коли повітряна тривога тривала понад 48 годин поспіль – із вечора 23 по 25 липня. Якби у місті діяли такі самі правила, як у Києві, це призвело б до повного колапсу транспортної системи.

Спочатку у Харкові намагалися запровадити подібні обмеження. З 2 серпня 2022 року деякий час автобуси та тролейбуси зупинялися при оголошенні повітряної тривоги. Проте, враховуючи, що Харківська область посідає третє місце в Україні за частотою та тривалістю повітряних тривог, влада переглянула це рішення. Щоб не паралізувати життя міста, обмеження було частково знято.

А ось банки, державні установи, торгові центри та сфера послуг все ще припиняють роботу. Проте міський транспорт працює у звичайному режимі та залишається безкоштовним. Завдяки цьому під час тривоги на станціях метро не утворюється тиснява.

Метро у місті стало не просто притулком, а й місцем для освіти – там організували дитячі садки та навіть школу. У періоди підвищеної загрози метро відкрито навіть уночі під час дії комендантської години. Варто зазначити, що в цьому місті комендантська година починається раніше, ніж в інших великих містах - о 23:00, через що і громадський транспорт припиняє роботу раніше, ніж звичайно.

У березні, коли відбулися атаки на об'єкти інфраструктури, рух у Харкові тимчасово зупинився. Через відсутність електрики не функціонували електротранспорт, ні метро. Для вирішення проблеми у місті запровадили тимчасові автобусні маршрути.

Схема із 34 напрямків покриває всі райони Харкова, але починає працювати десь за півтори години після відключення енергії.

Тимчасові маршрути проходять біля станцій метро, ​​пунктів незламності, магазинів і лікарень. Таким чином незабаром ці заклади зможуть працювати довше, адже у місті хочуть провести диференціацію повітряних тривог. Це означає, що оповіщення звучатимуть лише у разі безпосередньої небезпеки для Харкова, а не усієї області.

При цьому в липні цього року в мерії заявили, що півдорозі вже пройдено, програмне забезпечення придбали і, ймовірно, восени нова система запрацює.

Місто продовжує функціонувати, незважаючи на загрозу ракетних ударів, які можуть досягти мети за лічені хвилини. Навіть мешканці Північної Салтівки, району, що найбільше постраждав від обстрілів, мають можливість дістатися найближчої станції метро. Для їх обслуговування організовано рух кількох автобусних та трамвайних маршрутів.

У 2022 році в цьому районі з'явилося інноваційне рішення – перше модульне укриття на зупинці громадського транспорту поряд із міською лікарнею. Ця споруда є залізобетонним блоком з посиленим каркасом, здатним вмістити 25 осіб. Усередині укриття є сидіння, доступ до Wi-Fi і екран, з'єднаний із зовнішньою камерою, що дозволяє пасажирам бачити транспорт, що наближається, не виходячи з безпечного місця.

Модульне укриття протестували на полігоні. Після серії вибухів воно залишилося цілим. Таким чином, уже за рік з'явилося 14 таких зупинок. Їх встановили на головних дорожніх розв'язках та людних місцях. Загалом планували обладнати 25 модульних укриттів для пасажирів.

Схожі бетонні споруди на зупинках встановлюють у Дніпрі та Одесі. У цих містах обмеження руху під час тривоги також не прижилося.

Нічні маршрути Одеси

На Одещині заборона діяла лише у місті Подільськ, і лише кілька годин. У самій Одесі громадський транспорт не зупиняли, оскільки щодня він перевозить понад 375 тисяч пасажирів. На відміну від Києва та Харкова, альтернативи у вигляді метро немає.

В Одесі концепцію безпечних зупинок почали розробляти у березні 2023 року, але реалізація проекту зайняла деякий час. Лише цього року у місті з'явилося перше модульне укриття. Цю споруду площею 10 квадратних метрів, розраховану на 15 осіб, встановили на кінцевій зупинці трамвая у популярному серед туристів районі Аркадія.

У планах міської влади - обладнати подібними укриттями ще чотири кінцеві зупинки у різних частинах Одеси. Цікаво відзначити, що від однієї з цих зупинок, розташованої у Пересипському районі, вже почав курсувати нічний трамвай, що покращило транспортне сполучення у нічний час. У ньому оновили систему керування електродвигуном, що дозволяє знизити енерговитрати, особливо за дефіциту енергії.

"Фронтові" укриття Дніпра

Тут біля зупинок громадського транспорту встановлюють бетонні укриття. За формою вони відрізняються від харківських та одеських і скоріше нагадують військові оборонні споруди. Власне їхню фортецю і випробували на фронті.

Конструкція, що складається із 11 секцій, не є повноцінним притулком, але здатна захистити від уламків. Усередині вміщуються до 30 осіб. Укриття можна поєднувати як конструктор. Через два роки встановили понад 60 таких споруд у громадських місцях та на зупинках.

Чому у Києві не так

У КМДА пояснили, що не можуть взяти на себе відповідальність за трагічні наслідки. Подібний аргумент використовують і для захисних споруд. Спочатку, у червні 2023 року, на встановлення 250 модульних сховищ погодилися виділити 300 мільйонів гривень. Перше з'явилося наприкінці місяця, але вже у липні у міськраді засумнівалися.

Мера столиці Віталій Кличко пояснив, що масово встановлювати нові бетонні укриття, у тому числі на зупинках, не можуть через відсутність державних будівельних норм (ГБН). Це стосується й тимчасових притулків, які вже розгорнули у столиці – їхню надійність офіційно не підтверджено.

Нагадаємо, окупанти знову вдарили по ринку у Костянтинівці.