Чи буде світло взимку та чи реально закопати ЛЕП під землю: як Україна готується до важкої зими

З весни 2024 року енергетика – знову топтема в Україні. Навесні цього року українці знов зіштовхнулися зі стабілізаційними та екстренними знеструмленнями, але не через атаки на підстанції, як це було взимку 2022 – 2023 років, а через знищення генерації. Мовиться про російські атаки на ТЕС та ГЕС, які "допомагають" атомним електростанціям виробляти електрику у пікові години споживання.

26 серпня Росія знов атакувала розподільчу мережу – цього разу цілями ворожої атаки стали підстанції Укренерго, що роздають електроенергію з атомних станцій.

Що буде з електрикою взимку, чи варто будувати в Україні нову АЕС та закопувати лінії електропередач – про це 24 Канал поспілкувався з головою підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, народним депутатом Сергієм Нагорняком.

Як варто захищати підстанції та чому не варто закопувати ЛЕП під землю

У вересні заступник міністра енергетики Микола Колісник в ефірі телемарафону заявив, що в Україні можуть перенести під землю повітряні лінії електропередач для захисту їх від російських обстрілів.

Мовиться про кабельні мережі на високих опорах, які можна побачити у багатьох містах та на територіях між містами та селами. Хоча російські дрони та ракети перебивали повітряні лінії, вони не є основними цілями атак, як електростанції та підстанції.

Я вважаю, що ця ідея – фантастична, її важко реалізувати – в першу чергу. По-друге, на це потрібні шалені ресурси. По-третє, треба зрозуміти, хто власник цих мереж. Якщо мова йде про мережі Укренерго, це тисячі кілометрів ліній електропередач, і їх нереально закопати під землю, на це будуть потрібні мільярди доларів. Це хибна стратегія,
– вважає Нагорняк.

"Закопування" ЛЕП від атомних електростанцій до підстанцій Укренерго, через які видається електрика з АЕС, депутат також називає дороговартісним проєктом.

За його словами, для цього потрібно отримати всі експертизи від ДСНС, Генштабу, державну експертизу зокрема, розробити проєкт та кошторис, отримати дозволи.

"Це лише заява окремого чиновника, яка поки що не обґрунтована нічим", – каже співрозмовник.

Трипільська ТЕС на Київщині, атакована Росією у квітні 2024 року / Фото Лева Шевченка, 24 Канал

Як захистити підстанції від російських атак

Щодо укриттів для підстанцій, на думку Нагорняка, потрібно завершити укриття другого рівня захисту, які почало будувати Укренерго спільно з Агентством з відновлення на підстанціях саме Укренерго для захисту трансформаторів великої потужності.

На завершальній стадії будівництво понад 60 таких укриттів готовністю від 60 до 100 відсотків.

Справа в тому, що ці будівництва, коли з'явилася така ініціатива, розділили навпіл – половину віддали Агентству з відновлення, хоча фактично це підстанція Укренерго, а половину – самому Укренерго. Останнє стало замовником із закупівлі робіт, і Агентство з відновлення стало закупівельником цих робіт. Агентство з відновлення закуповувало роботи за державний кошт, з державного бюджету, з спецфонду, а Укренерго будувало такі укриття за рахунок грошей донорів, і жодної гривні з бюджету на це не витратило. Були певні суперечки між Агентством і Укренерго щодо ціни, але вартість будівництва схожа,
– розповідає нардеп.

Ці будівництва важливо завершити до зими – росіяни 26 серпня прицільно стріляли безпосередньо по підстанціях Укренерго, пояснює співрозмовник.

За словами Нагорняка, на тих підстанціях, де вже збудований захист трансформаторів великої потужності, вдалося зберегти обладнання від дронових атак, і від вибухових хвиль ракетних атак, і від уламків. 26 серпня росіяни застосували і касетні боєприпаси, площа ураження від яких значно більша. Водночас укриття Укренерго захищають лише трансформатори великої потужності, решту території підстанцій фізично захистити нереально.

Певні вузли на території підстанції можна сховати під землю, але комплексно обʼєкт можна забезпечити лише ППО чи РЕБ. Тому, на мою думку, важливо все ж таки завершити будівництво цих укриттів, що стосується Укренерго,
– каже Нагорняк.

За словами нардепа, більше причин витрачати кошти на ці всі сховища немає жодного сенсу. Нагорняк наводить історію про те, як агентство з відновлення у 2022 році розпочало будівництво третього рівня захисту – теж на підстанціях Укренерго.

Це саркофаги площею як футбольне поле з шаром бетону та землі, порівнює нардеп. За його словами, ці будівництва на сьогодні заморожені – роботи тривали за кошти саме міжнародних донорів, є дуже дороговартісним та тривалим за часом. На сьогодні жодного з таких саркофагів третього рівня захисту не збудовано ні агентством, ні Укренерго.

Сергій Нагорняк / Фото з соцмереж

На мою думку, також немає сенсу витрачати шалені кошти для того, аби захистити одну підстанцію, яка не впливає глобально на систему, лише на район міста,
– додає співрозмовник.

Як росіяни хочуть залишити Україну без світла

26 серпня росіяни били якраз по підстанціям Укренерго, які фактично роблять видачу з атомних електростанцій. Швидше за все, метою росіян був локальний блекаут, щоб вимкнути АЕС, каже Сергій Нагорняк.

Якби ураження на підстанціях Укренерго були критичними, довелося б повністю погасити атомні електростанції. Саме укриття, за словами нардепа, збудовані на тих підстанціях, вберегли роботу й атомних електростанцій.

Росіяни не стріляють саме по території атомних електростанцій. Але вони поцілюють по підстанціях Укренерго, які фактично роблять і видачу, і розподіл електроенергії з АЕС,
– пояснює нардеп.

Що буде з електрикою взимку

Основне питання – чи вистачить Україні згенерованої електроенергії взимку, наголошує Нагорняк. За його словами, це залежатиме від погоди – якщо зима буде достатньо теплою, від 0 до 5 градусів тепла, за оптимістичним сценарієм ми можемо пройти зиму або без відключень, або з незначними по 2 – 4 години на добу лише в будні.

Якщо ж температура на вулиці буде мінус 5 – 10 і триватимуть морози по кілька днів поспіль, то обмеження в споживанні будуть більш значними – від 8 до 10 годин на добу. Але це короткостроково, на дні морозів, коли ми будемо більше споживати електроенергії,
– зауважує депутат.

Важливо! За 2024 рік Україна втратила 9 гігаватів генерації, з них 3,5 – 4 гігавати відновлять до зими, додатково йтиме імпорт, пояснює співрозмовник.

Але в пікові години за умови значних морозів Україні не вистачатиме генерації для покриття 100% потреби населення, промисловості та військової промисловості. Але все це – за умови, що не буде критичних обстрілів по генерації чи по підстанціях Укренерго, ГЕС, ТЕС.

Якщо росіяни будуть прицільно бити великою кількістю крилатих чи балістичних іранських ракет по підстанціях Укренерго, то генерація залишатиметься, але не буде можливості її видати. Так було ці два тижні у серпні – вересні, коли генерації було достатньо, але на підстанціях проводились ремонтні роботи, каже співрозмовник.

Чи треба добудовувати Чигиринську АЕС

У серпні Енергоатом заявив про плани збудувати Чигиринську АЕС, яку в радянські часи планувати спорудити у Черкаській області поблизу міста Чигирина. Там навіть встигли збудувати кілька житлових будинків у селищі енергетиків Орбіта.

Нагорняк наголошує, що коєен атомний енергоблок має свій термін експлуатації. Зазвичай його продовжують, якщо блок працює без аварій – на 5 – 10 років, але це не може тривати безкінечно.

Рано чи пізно кожен блок доведеться виводити з експлуатації. Якийсь блок – за 5 років, якийсь за 10. Будівництво нової атомної електростанції може тривати від 8 до 10 років. Така ситуація – в Європі та США, так буде і в Україні. Нехай у нас навіть трошки швидше, 6 – 8 років, але це досить тривалий час,
– каже депутат.

Зрозуміло, що для повоєнної відбудови нам потрібна буде додаткова генерація, і нічим іншим, як атомною енергетикою, ми не зможемо забезпечити достатню кількість електроенергії для відбудови, вважає співрозмовник. За його словами, повоєнна відбудова, навіть якщо війна закінчиться завтра зранку, триватиме і 5, і 10 років, і на неї потрібні величезні ресурси.

Більш реалістичним планом Енергоатома Сергій Нагорняк називає плани з добудови 3-го та 4-го енергоблоку Хмельницької атомної електростанції. Зокрема, блок №3 має ступінь готовності біля 60-80% за оцінками самих атомників. Але для того, щоб Енергоатом добудував 3-й та 4-й енергоблоки Хмельницької атомної електростанції, важливо та потрібно, щоб український парламент схвалив законопроєкт про добудову нових енергоблоків ХАЕС.

Цей закон був внесений урядом цьогоріч, він пройшов наш профільний комітет, документ рекомендували схвалити у першому читанні, але поки що його до зали парламента не вносять. У Раді є як прихильники, так і критики добудови атомних енергоблоків. Наразі 226 потрібних голосів для схвалення немає. Триває робота з парламентарями, пояснюється можливість прийняття такого рішення для того, аби Енергоатом мав законні підстави добудувати 3-й та 4-й енергоблоки. Ресурси компанії для цього з'являються вже після підняття тарифу на електроенергію,
– пояснює нардеп.

За словами Нагорняка, деякі парламентарі не довіряють Енергоатому – поки ще немає погодженого кошторису, не відомо, скільки коштуватиме це будівництво, є питання щодо прозорості використання коштів. Але справа в тому, що Енергоатом за законом не може схвалити кошторис і пройти державну експертизу без прийняття закону про добудову – так і виходить замкнене коло.

Водночас Енергоатом має попереднє погодження з одним із американських банків для кредитування таких робіт і попередню домовленість щодо отримання кредиту на закупівлю відповідного обладнання саме для реакторів 3-го та 4-го енергоблоків. Також є стратегія щодо побудови 5-го та 6-го енергоблоків ХАЕС вже за американською технологією Westinghouse.

Чи потрібна Україні мала енергетика та чим допоможуть накопичувачі енергії

Після російських атак на українську енергетику стало актуальним посилення мережі станціями малої потужності – газопоршневими, газотурбінними. Мова йшла навіть про малі модульні атомні реактори, компактніші за ті, що використовуються на "класичних" АЕС.

На думку Нагорняка, такі рішення, у разі їх впровадження в Україні, не стануть тимчасовими – розвиток газотурбінних, газопоршневих станцій розпочнеться вже цього року. І певні інвестиції підуть у цей напрямок, але це інвестиції частково державні, каже нардеп.

Накопичувачі електроенергії / Фото Wärtsilä

Деякі державні компанії, такі як "Укрнафта", або інші державні компанії, будуть інвестувати в це для того, аби підстрахувати енергетику в цьому році, вважає нардеп. І, окрім цього, заходять українські приватні компанії, які раніше не мали досвіду в енергетичному секторі, але інвестують кошти в газопоршневі і газотурбінні станції для того, аби надавати допоміжні послуги Укренерго.

Але я не впевнений, що цей напрямок буде дуже динамічно розвиватися. Я вважаю, що більш пріоритетним напрямком може стати встановлення накопичувачів електроенергії – це більш зрозумілий бізнес. Накопичувач – це морський контейнер з "сотами", де зберігається електроенергія,
– зазначає Сергій Нагорняк.

Бізнес, який інвестує в ці накопичувачі, закуповує у нічні години дешеву електроенергію і в ранкові або вечірні піки видає цю електроенергію, коли ціна на піку.

Що стосується газопоршневих і газотурбінних, то є дві речі, на які зараз бізнес зважає. По-перше, це ціна газу. Для бізнесу вона завжди буде залишатися ринковою. І бізнес не може сьогодні спрогнозувати, яка ціна на газ буде або взимку, або навесні наступного року, або за кілька років. І так само бізнес не може спрогнозувати ціну на електроенергію, яка теж буде за рік чи за два,
– додає нардеп.

Тому бізнес дуже обережно інвестує кошти в газопоршневі і газотурбінні станції, більше інвестує в сонячні електростанції, вітропарки і має зацікавленість сьогодні якраз в накопичувачах електроенергії, каже Нагорняк. Укренерго провело низку аукціонів протягом останніх півтора – двох місяців з закупівлі допоміжних послуг, саме для балансування системи.

Вже укладено договори із потенційними інвесторами на п'ять років зі сталим тарифом – це дає гарантію, що вони будуть закуповувати електроенергію, яка буде згенерована або газотурбінними, або газопоршневими станціями.

Деякі українські компанії вже закуповують такі накопичувачі та встановлюють їх. Поки що об'єм потужності накопичувачів незначний. Але з різними компаніями вже підписано контракт після проведення аукціону Укренерго на обсяг до 600 МВт.

Компанії зобов'язалися, що протягом певного періоду часу, 6 або 12 місяців, встановлять такі накопичувачі по території України, вони будуть накопичувати електроенергію і надаватимуть допоміжні послуги Укренерго для балансування енергосистеми.

Щодо малих модульних реакторів – Сергій Нагорняк каже, що поки не вірить в цю технологію, адже в світі поки мало прикладів, або ж їх взагалі немає, де малі атомні реактори залучені і працюють.