На Волині вирощують органічний фундук

У фермерському господарстві «Волинь сад» фундук росте упродовж 6 років, і до цього часу там продовжують створювати відповідні умови для успішного вирощування цієї культури. До речі, органічний фундуковий сад підприємства – найбільший у західному регіоні України. Про це повідомляє techhoriculture, пише agronews.ua.

Фермерське господарство «Волинський сад», засноване 2018 року, розташоване у зоні волинського Полісся – у Ківерцівському районі. На площі 60 гектарів підприємство вирощує 30 тисяч дерев європейських сортів фундука – Каталонський, Барселонський, Вебба та Косфорд.

“Я вважаю, якщо земля родюча, і на ній можна виростити 7 тонн пшениці чи 4 тонни сої, то висаджувати сад там недоцільно, адже це буде просто економічно невигідно. Тому в наших умовах 6 років тому заклали фундуковий сад”, – зазначив Валерій Панчук.

За словами заступник директора ФГ «Волинський сад», правди в поширеній тезі «мільйон з гектара», мовляв, на фундуку можна легко заробити та дуже швидко отримувати максимальні прибутки, насправді немає:

“Науковці констатують, що на 7-й рік садок виходить на промислову продуктивність, але з власного досвіду я можу сказати, що це неправда. Ніякої промислової продуктивності в такого дерева бути не може, адже сама рослина та її крона у такому віці не настільки великі, щоб вмістити ту кількість горішків, про яку йдеться. Можливо, з цього фундукового саду матимуть прибуток хіба що наші діти, але зараз ми не можемо навіть приблизно сказати, коли ми «вийдемо в нуль». Проте, попри все, я вважаю, що фундуковий сад насправді дуже перспективний і має неабияке майбутнє, але його треба дочекатися”.

Загалом, із самого початку господарство розвиває фундуковий сад не інтенсивним, а екстенсивним методом, і завдяки цьому вдалося дещо зекономити інвестиції на етапі створення насаджень:

“Я вважаю, що горіх повинен адаптуватися до погодно-кліматичних умов місцевості. Оскільки в Україні немає місцевих акліматизованих сортів, то садивний матеріал ми купували за кордоном. Відповідно, ці саджанці повинні були адаптуватися, що відбувалося досить складно, через що загинуло чимало дерев”.

Ділянка, на якій зараз розташований сад фундука ФГ «Волинь сад», раніше була заліснена та не зовсім придатна для ведення сільського господарства.

“Ми перебуваємо в поліській зоні, де зернових у нормальних товарних кількостях виростити майже неможливо через заболочені й кислі ґрунти. Тобто тут можна займатися тваринництвом, пасти овець, корів, гусей, але не вирощувати зерно. Але ж ми не можемо тут жити і нічого не робити та не забезпечувати людей роботою”, – розказав Валерій Панчук.

За його словами, вирощування саду в лісовій місцевості має деякі особливості, зокрема, через те, що ліс – це середовище, де виживає сильніший.

“Ліс повністю мікоризований, і ця мікориза й допомагає дереву живитися. У результаті ті рослини, які сильніші та більші, ростуть і тягнуться до сонця, а всі інші гинуть. І якщо на такому кладовищі посадити свої дерева, – сортові, які не загартовані від природи, – то вони теж загинуть, адже ґрунт заражений кореневими гнилями та іншими збудниками, шкідниками тощо. І ми припустилися такої помилки, викорчувавши всі насадження кущів і малих дерев, задискувавши землю та вирівнявши її. І вже в перший рік ми почали висаджувати першу половину саду”, – розповів заступник директора ФГ «Волинський сад».

За його словами, на іншій частині майбутнього фундукового саду висіяли сидерат – гречку. Згодом, коли й на цій ділянці посадили фундук, стало помітно, що стан дерев тут був набагато кращий, і вони мали більше шансів прижитися. Натомість на розкорчованій частині саду приживання саджанців виявилося досить слабким.

“Загалом, перед тим, як створювати фундуковий сад, ми розробили проєкт майбутніх насаджень. Схему посадки дерев обрали 4 х 5 м, а потім робили розбивку саду. Це, до речі, дуже важливий етап, адже якщо розбивка правильна, тоді буде можливість без проблем використовувати техніку в саду та максимально механізувати всі роботи”, – переконаний Валерій Панчук.

Так, після розбивки в саду встановили кілки і трактором бурили ями для посадки саджанців, у які вносили перегній. Але особливість місцевості, де росте фундуковий сад, полягає в тому, що вона знаходиться на осушувальних землях, і осушення, яке було зроблене в 1950 роках, уже не працює, тому рівень залягання ґрунтових вод досить високий.

“І коли в першу зиму після посадки ґрунтові води опустилися через морози, пішли до низу й наші рослини. У результаті посадка саджанців вийшла не на рівні кореневої шийки, а нижче. В такій ситуації коренева система не може нормально функціонувати, адже вона не потрапляє в зону живлення та відповідної температури, тому рослина починає випускати вище інший корінь, адже просто прагне вижити. Частині рослин це вдалося, але чимало з них загинули”, – розповів заступник директора підприємства.

Як уже зазначалося, ФГ «Волинь сад» вирощує чотири європейські сорти фундука. Основними в саду є сорти Каталонський і Барселонський, які дають найбільшу кількість плодів певної якості. Але щоб продовжити період запилення жіночої квітки, у господарстві посадили ще сорти-запилювачі – Косфорд і Вебба. Вони висаджуються окремо, бо збір урожаю теж відбувається неодночасно через різну форму горіхів.

“Ми пробували додатково запилювати фундук пилком дикої ліщини, результат був непоганий, але я не думаю, що в нас взагалі виникатимуть проблеми із запиленням рослин. До речі, один із чинників, чому ми вирішили вирощувати саме фундук, полягав у тому, що в лісі поруч із нашим господарством росте багато дуже потужної дикої ліщини зі стовбурами діаметром 16–18 сантиметрів. І ми подумали: якщо так гарно росте близький родич фундука, то й наш сад буде так само потужно розвиватися”, – переконаний Валерій Панчук.

На етапі посадки саджанців у саду внесли міцелій гриба у нормі 100 кг/га, який придбали у «НВЦ «Черкасибіозахист»».

Загалом існує певний набір правил, які діють для всіх рослин. Тобто для того, щоб дерево росло, йому треба створити певні умови. І коли воно отримує достатньо води, всі мінерали, мікро- та макроелементи, воно не так хворіє порівняно з тими рослинами, які недоотримали поживних речовин.

“Так, у нашому випадку були проблеми через не зовсім правильну посадку, тому дерева дуже хворіли, зокрема, на грибкові захворювання. Загалом, Волинь – це регіон із підвищеною вологістю, у нас не вистачає сонця, адже дуже багато хмарних днів. І це значною мірою впливає на фундук. Тобто несприятливі погодні умови, слабка коренева система, проблеми з посадкою, ґрунти з невеликим вмістом гумусу спричинили те, що мінеральні добрива не затримуються в зоні кореня. Тому нам довелося зменшувати дозування та збільшувати кратність живлення”, – розповів Валерій Панчук.

За його словами, для росту будь-якого дерева потрібен азот. Тому, крім фосфорно-калійних добрив восени, навесні насадження обов’язково підживлюють азотом. Але важливо вносити азот максимум до кінця травня, адже в іншому випадку він може спровокувати ріст пагонів наприкінці літа, які можуть не встигнути задерев’яніти до настання морозів.

Також додатково фундуковий сад підживлюють по листу, вносячи мікро- та макроелементи, але лише після аналізів, які визначають, чого саме потребують дерева. Валерій Панчук переконаний: в інтенсивному садівництві обов’язковими процесами є аналізи – води, ґрунту тощо, і підживлювати рослини можна лише на основі їхніх даних:

“Щодо шкідників, то небагато з них загрожують насадженням фундука. Так, у саду трапляється гусінь, часом буває тля та кліщ, але з ними легко боротися. А от найбільшої шкоди фундуку завдає довгоносик, який робить у молодому горішку дірку, відкладає туди яйця, а потім черв’ячок з’їдає весь плід. У цього шкідника є фази розвитку, кратні десяти дням, тому кожні 10 днів ми обприскуємо сад препаратом інсектицидно-акарицидної дії”.

Фунгіциди й інсектициди ФГ «Волинь сад» купує у європейських виробників. Важливий критерій у виборі засобів захисту – тривалий період дії. Щодо препаратів живлення, то в саду використовують швидкорозчинні добрива Yara, а селітру купують на підприємстві «Рівнеазот».

Формують крону фундука у ФГ «Волинський сад» у формі чаші на штамбі. Обрали такий метод через те, що в майбутньому промисловий урожай фундука планують збирати комбайном.