Перемовини про вступ до ЄС: правосуддя та права людини

17–19 вересня у Брюсселі в межах скринінгу українського законодавства на відповідність правовим нормам Європейського Союзу відбудеться двостороння сесія Україна—ЄС, яка буде присвячена переговорному Розділу 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи».

Близько 300 представників державних інституцій візьмуть участь у зустрічі з українського боку, однак понад 85% з них — у форматі онлайн.

Команда від України вже перебуває у Брюсселі. Це віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністр юстиції України Ольга Стефанішина, представники Верховного та Конституційного судів, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівники Міністерства юстиції та інших державних інституцій. «Важливо, що члени української делегації не просто представляють свої органи, українська делегація діє як єдина команда, що представляє позицію України», — зазначає член ВККС Віталій Гацелюк, який коментує ситуацію із Брюсселю.

Що таке Розділ 23?

Офіційна процедура скринінгу відбувається за 33 переговорними главами (розділами), які згруповані за шістьма кластерами (тематичними блоками). Процедура включає два етапи — пояснювальні сесії та двосторонні зустрічі. Мінʼюст є головним координатором за переговорними розділами 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи», 24 «Юстиція, свобода та безпека», що належать до кластера «Основи» (Fundamentals).

Розділ 23 охоплює право та політики ЄС у сферах незалежного й ефективного судочинства; запобігання та боротьби з корупцією як загрозою стабільності демократичних інститутів і верховенству права; основоположних прав і свобод, які гарантуються договорами ЄС, Хартією Європейського Союзу про основоположні права: права дітей, захист осіб, які повідомляють про порушення права ЄС, захист персональних даних, процесуальні права та гарантії, права постраждалих у злочинах, протидія расизму та ксенофобії, свобода вираження, недискримінація, захист прав ромів, гендерна рівність, права осіб з інвалідністю, права громадян держав — членів ЄС.

Тобто, по суті, Розділ 23 присвячений таким комплексним темам, як суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта, боротьба з корупцією та основоположні права і свободи людини.

За переглянутою 2020 року методологією розширення ЄС, розділи 23 «Верховенство права та основоположні права та свободи» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» є найголовнішими протягом усього процесу переговорів. Жоден переговорний розділ ЄС не буде закритий, допоки не виконано бенчмарків (контрольних показників) у межах цих двох розділів.

«Єврокомісія приділяє особливу увагу підготовці до переговорів у межах Розділу 23. Комісія вже отримала від нас і проаналізувала необхідну інформацію, яку ретельно напрацьовувала наша команда», — зазначила віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина за результатами завершальної наради української делегації.

Підготовчий процес тривав кілька місяців і складався з підготовки письмових відповідей на запитання Європейської комісії (за нашою інформацією, йдеться про понад 700 сторінок тексту, який було підготовлено у відповідь на запитання Єврокомісії), а також із підготовки усних презентацій, які у вівторок і буде представлено у Брюсселі.

Що цікавить Брюссель у контексті судової влади?

Під час переговорів представники судової влади презентують бачення української сторони щодо реального стану справ у судовій системі України. Ми поспілкувалися з представниками ВРП і ВККС щодо їхніх презентацій.

Заступник голови Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов говоритиме про роботу ВРП і ВККС після відновлення їхніх функцій, про стан незалежності судової влади, про кадровий голод у судах, який наразі сягає більш як 30%, про призначення нових суддів і притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, про формування Служби дисциплінарних інспекторів ВРП тощо.

Важливим є питання забезпечення інституційної безперервності (континуїтету) Вищої ради правосуддя. На сьогодні до складу ВРП не призначені представники від президента (два члени) та не обрані представники від з’їзду адвокатів (два члени). І якщо конкурси за квотою президента хоча б відбуваються, то з’їзд адвокатів, що стане відправною точкою для проведення конкурсу, так і не був оголошений з 2022 року.

«Складність системи обрання членів ВРП спрямована на забезпечення її незалежності, проте створює ризики для її формування та дієздатності, — зазначає заступник голови ВРП Дмитро Лук’янов. — У березні 2025 року у двох членів ВРП — суддів закінчується строк повноважень, через що у ВРП залишається мінімальний кворум у 15 членів. Це створює загрозу повторення ситуації 2022 року, коли ВРП втратила повноважність і не здійснювала конституційних функцій протягом року. Така ситуація може мати місце як через збіг обставин, особливо в умовах війни, так і бути наслідком цілеспрямованої політики певних суб’єктів».

Проблему можна розв’язати на підставі рекомендацій Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) і Венеціанської комісії, вважають у ВРП. КРЄС рекомендувала запровадити у законодавство правило: «повноваження члена ради припиняються виключно внаслідок законного обрання нового члена, що забезпечить безперервність діяльності Ради, навіть якщо парламент (або інший суб’єкт) провалив голосування з обрання нових членів» (пункт 36 Висновку КРЄС (№24) 2021). Саме у такий спосіб вирішується ця проблема у багатьох європейських країнах — Бельгії, Іспанії, Італії, Португалії.

Окремим блоком у переговорах стоять питання роботи судової системи під час війни. На сьогодні в Україні діють 596 судів, з них загальних місцевих/спеціалізованих — 561; апеляційних — 35. З початку війни зруйновані та пошкоджені 142 приміщення 120 судових установ. 54 судді та 389 працівників апаратів судів доєдналися до ЗСУ. Чотири судді та 14 працівників апаратів судів загинули.

Член ВККС Віталій Гацелюк говоритиме про такі питання, як регулярне оцінювання суддів, зокрема про плани щодо прийняття відповідних документів; функціонування Громадської ради доброчесності, питання фінансування системи правосуддя і питання, які стосуються суддівської освіти, — стан справ у діяльності Національної школи суддів України, її міжнародна співпраця, плани на 2025 рік, конкретні заходи, які передбачається розробити та вжити для того, щоб відповідати викликам, які стоять перед Україною в межах європейської інтеграції. Мова про адаптацію тренінгів для суддів до вимог євроінтеграції, тобто про введення до навчання суддів таких блоків, як основи європейського права, статус Суду справедливості ЄС, належна увага до таких питань, як захист вразливих груп населення, розгляд справ, пов’язаних із наслідками збройної агресії проти України, тощо.

Віталій Гацелюк наголошує, що Єврокомісія добре розбирається в стані справ; вона ставить запитання, відповіді на які є дуже корисними для подальшого розвитку української державності. «Сам процес теж дуже важливий. Він допомагає скоординувати напрям руху подальшої правової реформи. З тих запитань, відповіді на які хоче почути Єврокомісія, я не побачив жодного нерелевантного. Загалом це дуже допоміжний інструмент для України. Це можливість ще раз подивитися на себе з боку, спланувати подальші дії. Від України вимагаються конкретні терміни, індикатори, засоби вимірювання. Це все часто використовується в проєктному менеджменті або в сфері вироблення політики, де дуже чітко видно, до якого результату ми йдемо в тому чи іншому аспекті і коли цей результат планується».

Тіньовий звіт громадського сектору щодо Розділу 23

За тиждень до початку переговорів свій звіт щодо стану справ за Розділом 23 представила коаліція громадських організацій — Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINA, «Адвокат майбутнього» та Асоціація правників України.

Це перший звіт, який громадський сектор України підготував для Європейської комісії після отримання статусу кандидата на членство в ЄС. Подібні тіньові (по суті, альтернативні) звіти щороку готуються в усіх країнах, що прямують до ЄС.

«Цей Тіньовий звіт пропонує більш цілісне та прозоре бачення перебігу реформ в Україні. Він є важливим інструментом для підготовки до переговорів про вступ до ЄС — і для української сторони, і для ЄС», — наголошує керівниця Проєкту Європейського Союзу «Право-Justice» Оксана Цимбрівська.

Звіт підготовлений за всіма напрямами Розділу 23 і, крім інформації про стан справ, містить також опис ключового прогресу і проблем за кожним із напрямів, а також близько 350 рекомендацій. Моніторинг, аналіз і підготовка Тіньового звіту здійснювалися в лютому—серпні 2024 року.

Представники Європейської комісії високо оцінили рівень підготовки Тіньового звіту, зазначивши, що його напрацювання будуть обов’язково використані.

«Я ніколи не бачив такого серйозного звіту, підготовленого громадянським суспільством, — в жодній країні, де я працював раніше. Ми використовуватимемо цей звіт під час формулювання наших рекомендацій для скринінгового звіту, а також під час розгляду проєкту дорожньої карти реформ у сфері верховенства права, які Україні потрібно буде підготувати, щоб рухатися вперед на шляху вступу до ЄС. І, звичайно, ці матеріали буде використано для визначення орієнтирів для переговорів про вступ. Тому звіт дуже своєчасний, з погляду нашої роботи з Україною», — зазначив під час презентації звіту керівник сектору верховенства права та боротьби з корупцією Представництва ЄС в Україні Манфредас Лімантас.

Замість висновків

Завтра в Брюсселі Україна відкриє нову сторінку і на нашому шляху до ЄС, і на шляху до реформування (а точніше, належного впорядкування) ключових сфер, віднесених до кластера «Основи» (Fundamentals). І якщо за такими напрямами, як суди, прокуратура, боротьба із корупцією, вже є суттєві досягнення, адже ключові вимоги до них в основному відомі, хоча, звісно, попереду ще довгий і складний шлях, то за напрямами адвокатура та юридична освіта, які вперше з’явилися у звіті ЄК за 2023 рік, список вимог буде сформовано за результатами переговорів і, ймовірно, Тіньового звіту громадського сектору.

А після оприлюднення Єврокомісією скринінгового звіту за 2024 рік Україна формуватиме дорожню карту із переліку ключових завдань та індикаторів, за якою і рухатиметься упродовж наступних років для вступу до ЄС. І саме час для всіх представників кластера «Основи» оцінити свою професійну відповідність тим завданням, які стоять перед Україною, подумати, чи готові вони до фундаментальних реформ і чіткого виконання дорожньої карти, адже невиконання вимог одразу фіксуватиметься громадським сектором і ставатиме каменем спотикання під час подальших моніторингів з боку Єврокомісії.