Цифрові сервіси у «розумних містах»: європейський досвід для Харкова та України

У європейських містах широко використовують різноманітні цифрові платформи й додатки, що дозволяють громадянам брати участь у прийнятті управлінських рішень та ініціювати й обговорювати міські проекти, контролювати діяльність місцевої влади та виявляти її неправомірні дії й повідомляти про випадки корупції й шахрайства, брати участь у розробці додатків для покращення міської інфраструктури. Які сервіси найбільш ефективно працюють у європейських містах і сприяють їх розвитку як «відкритих і розумних», чим їхній досвід корисний для Харкова та інших великих міст України – дослідив Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Платформи для громадської участі

Барселонська відкрита платформа для участі городян в управлінні містом decidim.barcelona є гідним взірцем зручного набору великої кількості сервісів у доступних форматах.

Цю платформу міська рада Барселони відкрила на своєму офіційному сайті. Її наповнення сервісами для громадської участі повністю відповідає тим формам участі, які закріплює Регламент «Регулювання участі громадян». Для кожної з цих форм на платформі є окремий підрозділ, в якому надають актуальну інформацію про сутність питань / проблем, які міська рада вирішує спільно з барселонцями, про цілі і завдання громадської участі, про результати, яких прагнуть досягнути та про заходи, що проходять в межах відповідної форми громадської участі. На першій сторінці платформи містянам нагадують про активні процеси громадської участі. Зараз таких 7.

Так само й підрозділ «Органи участі» інформує про роботу 12-ти таких органів, а підрозділ «Громадські ініціативи» – про актуальні ініціативи, процес їх обговорення та збір підписів. У окремому підрозділі «Допомогти» на тематичних довідкових сторінках містянам надають необхідну інформацію про всі форми громадської участі та як до них долучитись, відповіді на запитання, які часто задають барселонці.

Муніципальна рада Брюсселя у 2019 році прийняла «Хартію громадської участі». Щоб досягнути головної мети – дати новий імпульс участі громадян, міська влада здійснила низку заходів, в тому числі, створила Платформу громадської участі, на якій надає актуальну інформацію про всі процеси громадської участі та громадські ініціативи.

Окремий розділ Платформи «Прозорість» містить 6 підрозділів – «Відкритий уряд», «Видання муніципальних некомерційних організацій», «Управління», «Міський бюджет», «Доступ до документів», «Відкриті дані». В кожному з них представлена вичерпна тематична інформація. Зокрема, перший містить великий масив документів про діяльність муніципалітету – від тих, що описують організаційну структуру міської влади й повноваження чиновників, їх набір та просування по службі – до містобудівних планів, дозволів, щорічних договорів про закупівлі, звітів про субсидії гранти тощо. «Бюджетний» підрозділ містить низку документів про щорічний бюджетний процес – сам бюджет, рахунки, звіти. Всі розпорядчі документи, які зобов’язує публікувати «Спільний указ та розпорядження від 16 травня 2019 року про відкритий уряд в установах Брюсселя» є в підрозділі «Доступ до документів». Тут також за зверненням можна отримати і доступ до адміністративних документів. У підрозділі «Відкриті дані» самі набори даних не представлені. Тут лише надається гіперпосилання на Портал відкритих даних Брюсселя, на якому розміщено 500 наборів відкритих даних.

Доповнюють відкритість міської влади документи, що містяться в підрозділі «Муніципальні плани» розділу «Політичне життя». Вони ж орієнтують жителів міста на певні форми громадської участі – від обговорень і консультацій – до спільного прийняття рішень. Така «брюссельська родзинка», коли на порталі для громадської участі розміщуються як інформація та сервіси для громадської участі, так і всі документи, що забезпечують прозорість міської влади й дозволяють містянам контролювати її діяльність, виглядає доволі вдалою.

Міська рада Парижа надає всю інформацію для громадської участі й про неї, а також, відповідні сервіси у підрозділі «Участь громадян» розділу «Громадське життя».

Тут є сервіси для бюджету участі («Participatory Budgeting»), для роботи 11-ти органів участі міста. Вони містять вичерпну інформацію про самі органи й процеси участі, про їх цілі та завдання, нормативну базу, про хід і результати відповідних форм громадської участі, включають опції для комунікації з парижанами. Доповнює інформаційну базу тематичний блок новин про громадську участь, який розміщений у цьому ж підрозділі. Такий формат також є прийнятним і досить зручним. Адже містяни мають можливість відстежувати результати своєї участі в міських справах у режимі реального часу.

Сервіси для запобігання / протидії корупції та шахрайству

Цифрові платформи та сервіси, які в європейських містах застосовують для боротьби з корупцією та шахрайством місцевої влади, можна розділити на кілька груп. По-перше, це портали відкритих даних, на яких муніципалітети розміщують у відповідних наборах даних інформацію про закупівлі, тендери, фінансові операції. Багато міст використовують для цього платформи «Open Data Portals». Це важливі ресурси, оскільки в західних країнах саму прозорість влади вважають важливим засобом протидії усім видам шахрайства, а набори відкритих даних дають дієві інструменти для аналізу та моніторингу фінансової діяльності місцевої влади. Багато європейських міст додатково користуються спеціальними платформами для публікації та моніторингу даних про державні закупівлі. Зокрема, Лісабон та інші міста в Португалії, Афіни застосовують «Public Spending Portals».

Платформи для залучення містян до розробки сервісів і мобільних додатків для розвитку «розумних міст»

Головним ресурсом є платформи відкритих даних, оскільки вони надають багато інформації про усі сфери життя міст, яка й використовується фахівцями для розробки сервісів і додатків. Долученню городян до вирішення проблем своїх міст сприяють платформи громадської участі. В багатьох містах на сайтах муніципалітетів розміщують спеціальні сервіси для збору ідей та пропозицій щодо покращення послуг, наприклад, «Crowdsourcing Platforms», які дозволяють мешканцям міст повідомляти про проблеми в роботі міської інфраструктури, а також - висловлювати та обговорювати пропозиції щодо їх вирішення. У Лондоні це - FixMyStreet, у Салоніках - ImproveMyCity.

Крім того, міські фахівці в різних галузях – програмісти, дизайнери, архітектори засновують свої спільноти для обговорення, створення та тестування інноваційних розробок. Найчастіше використовують для цього сервіси «Civic Hacking Communities», «Hackathons and Innovation Challenges», «GovTech Hackathon», які, крім того, дають можливість проводити хакатони, воркшопи, комунікувати з міською владою, інвесторами та іншими зацікавленими сторонами. Так, «Smart City Expo World Congress» у Барселоні, «Hack the City Zurich» в Цюріху, «Accelerate Estonia» в Талліні – популярні веб-сайти, що користуються, в тому числі, вищезгаданими сервісами для інноваційних рішень в «розумних містах».

Висновки та рекомендації

Успішному розвитку «відкритих та розумних міст» сприяє активне впровадження міською владою у партнерстві з громадськістю різноманітних цифрових сервісів для спільного вирішення міських проблем та підвищення якості життя городян. В сукупності ці ресурси можна порівняти із багатошаровим «наполеоном», перший і головний шар якого – муніципальні платформи для громадської участі. Їх розміщують у окремих розділах сайтів міських рад чи на окремих порталах для громадської участі. Розділи / портали містять сервіси для всіх форм громадської участі, передбачених чинною нормативною базою міст. Ці сервіси дають можливість не лише долучитися до різноманітних форм участі, але й відстежувати їх хід, проміжні та остаточні результати. Крім того, у цих розділах / на порталах розміщені документи, що роблять діяльність місцевої влади максимально прозорою, а також - посилання на платформи відкритих даних міст.

Оскільки влада надає доступ до ресурсів, зловживання якими є, як мінімум, вічною спокусою для чиновників, то працюють додаткові сервіси, що дозволяють містянам контролювати діяльність місцевої влади на предмет реальних / можливих зловживань. В демократичних країнах як аксіому сприймають те, що чим більш відкрита влада, тим менше в неї простору для корупції й шахрайства. Тому наступний шар «наполеона» – великі масиви відкритих даних, що включають сотні наборів, які висвітлюють всю діяльність міської влади. Найчастіше відкриті дані розміщують на окремих порталах. Часто їх доповнюють спеціальні платформи для моніторингу й контролю фінансових операцій муніципалітетів, які акумулюють і надають інформацію про ті сфери, де корупція та шахрайство найбільш вірогідні – закупівлі, тендери, контракти. На додачу, запроваджені сервіси для безпечного інформування громадянами про шахрайські дії, в тому числі чиновників, чи про підозри на такі дії. В сукупності ці ресурси забезпечують повний цикл протидії різним формам шахрайства – від превентивних заходів до розслідування фактів, про які повідомили містяни. Звісно, необхідною передумовою для цього, окрім сервісів, є громадська нетерпимість до шахрайства та спрямованість правоохоронної системи на боротьбу з ним.

Дослідження досвіду європейських мегаполісів дозволяє сформулювати кілька актуальних рекомендацій для Харкова та інших міст України. Щоб створити стартові умови для розвитку у напрямі «розумного міста» їм необхідно зробити наступні кроки:

• Удосконалити місцеву нормативну базу в частині участі громадськості в роботі місцевого самоврядування. Це означає, що в статутах громад необхідно розширити перелік форм громадської участі не лише тими, які передбачає Закон «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування», а й тими, які ефективно реалізуються в європейських містах. Крім того, закріпити в статутах перелік сервісів для забезпечення усіх форм громадської участі.
• Із наявного й доступного переліку шаблонних платформ для громадської участі вибрати зручну й розмістити її в окремому розділі «Громадська участь» сайту міської ради, або створити окремий сайт для громадської участі й надати гіперпосилання на нього на головній сторінці сайту міської ради. Платформи трьох міст – Барселони, Брюсселя й Парижа є прийнятним зразком цього, хоча за сукупністю чинників найбільш зручною виглядає decidim.barcelona.
• Розпочати роботу над наповненням порталів відкритих даних міст необхідними наборами відкритих даних з урахуванням об’єктивних обмежень під час війни. Розробити тематичний каталог відкритих даних. Він обов’язково має включати теми на кшталт «Міський бюджет», «Громадський бюджет», «Міські закупівлі», «Тендери, договори, субсидії та гранти міської ради», «Витрати на утримання персоналу міської ради», «Міська інфраструктура», «Протидія корупції та шахрайству». Звісно, ті відкриті дані, які під час війни становлять загрозу безпеці, зокрема, про міську інфраструктуру, низку тендерів, договорів та закупівель міської ради можуть бути оприлюднені лише по її закінченню. Дані про «ціну влади», громадський бюджет, протидію шахрайству необхідно публікувати вже зараз. На головній сторінці сайту міської ради та у розділі / на платформі громадської участі мають бути гіперпосилання на портал відкритих даних міста.
• У розділі «Громадська участь» сайту міськради / на сайті для громадської участі в окремому підрозділі «Протидія корупції та шахрайству» розмістити сервіси для безпечного повідомлення громадянами про можливі корупційні й шахрайські дії чиновників чи підозри щодо таких дій. Також передбачити опції для зворотного зв’язку місцевої влади з мешканцями міста – інформування про дії щодо отриманих повідомлень і результати цих дій.
• У розділі «Громадська участь» сайту міськради / на сайті для громадської участі розмістити сервіси для збору ідей та пропозицій містян щодо покращення міських послуг, а також - для повідомлень про проблеми й скарги на роботу міських служб і комунальних підприємств. Також надавати у відкритий доступ відповіді на повідомлення / скарги тих посадових осіб, чиєї сфери діяльності вони стосуються.

Аналітичний центр «Обсерваторія демократії».

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».