Апокаліпсис у Європі: чи є загроза великої повені в Україні та як на це впливає зміна клімату

У середині вересня Центральну Європу накрили масштабні повені – через зливи затопило Австрію, Польщу, Румунію, Німеччину та Чехію. Під загрозою затоплення – півмільйонний Вроцлав на півдні Польщі, у країні евакуюють міста. Суттєво підвищився рівень води в Дунаї в межах Відня. Станом на 17 вересня повідомляють вже про понад 17 загиблих.

Хоча зі стихійним лихом зіткнулися сусідні з Україною держави, наша країна цього масштабу наразі не відчувала. Як Європа реагує на повені та чи варто чекати Україні подібного лиха – про це 24 Канал розпитав у синоптикині Укргідрометцентру Наталії Птухи.

Смертельні повені накрили країни Центральної та Східної Європи

Країни Центральної та Східної Європи від Польщі до Румунії у середині вересня зіштовхнулися з найсильнішою повінню за останні 20 років.

У кількох регіонах Польщі та Чехії оголосили евакуацію – на прикордонні між країнами підйом рівня води зруйнував кілька мостів, пошкодив будинки та авто.

Затоплені вулиці у польському Клодзку / Фото Wojciech Kozioł / Forum

Щонайменше 17 людей загинули через повінь у країнах, які вона накрила. Зруйновано кілька дамб – у Нисі на півдні Польщі та в Остраві у Чехії. Прорив греблі на Одрі призвів до затоплення промислової зони Острави разом із хімічним заводом BorsodChem та коксохімічним заводом OKK Koksovny. Евакуйовано сотні людей.

У Польщі вода тече вулицями міста: дивіться відео

Уряд Польщі оголосив стан стихійного лиха в постраждалих районах і заявив, що виділив 1 мільярд злотих (10 мільярдів гривень) на допомогу постраждалим.

Повінь у місті Жулова: дивіться відео

Також Україна запропонувала відправити до Польщі близько сотні рятувальників для допомоги в ліквідації наслідків масштабних повеней, які почалися 12 вересня.

Місцеві жителі у Польщі порівнюють стихійне лихо із апокаліпсисом, армагедоном та називають міста "привидами".

Лайнер у Відні / Фото APA / GEORG HOCHMUTH

До стихії готуються столиці Словаччини та Угорщини – Братислава та Будапешт. Обом містам повінь загрожує через підняття рівня Дунаю.

У Відні, який також стоїть на Дунаї, через повінь майже півтори сотні людей залишаються заблокованими на круїзному лайнері Thurgau Prestige – затоплено причал.

Яка причина повені та чи загрожує вона Україні

Негода в Центральній Європі спричинена тим, що циклон над регіоном був заблокований полем високого тиску з півночі, пояснила в коментарі 24 Каналу синоптикиня Наталя Птуха. За її словами, оскільки циклон не міг рухатися, на Центральну Європу пролилися потужні дощі, що призвели до повені.

Водночас циклон, який вирував над Центральною Європою, уже поступово втрачає свою силу і, відповідно, опади вже відходять, запевняє синоптикиня.

Водночас з північних широт посилюється поле високого тиску, тож антициклон забезпечуватиме найближчими днями по всій території Північної та Центральної Європи погоду без опадів. Усі атмосферні фронти, поля низького тиску відходять південніше на територію Італії, але вже не мають такої інтенсивності, наголошує Птуха.

Для території України такої загрози не було і немає, тому що пік цієї негоди припав на вихідні і трохи він зачепив південно-західну частину України, а саме Одещину, Карпатський регіон – Закарпаття та Прикарпаття. Також в нас випали опади різної інтенсивності, місцями значні, подекуди навіть були сильні дощі, але все ж таки Україна уникла катастрофічних наслідків,
– пояснює синоптикиня.

За гідрологічними спостереженнями, на деяких річках Карпат в Україні спостерігалися підняття рівнів води, але максимальний зафіксований рівень подекуди становив 70 сантиметрів – це в межах річищ, без негативних наслідків, запевняє Наталя Птуха.

Зараз ситуація стабілізується, і на території України перевжатиме погода без опадів. Лише 18 вересня подекуди у південних та центральних областях можуть бути дощі, але короткочасні, літнього характеру і доволі локальні, розповідає синоптикиня.

За словами Птухи, дощова погода протримається в Україні за рахунок наявності з півдня поля зниженого тиску, але водночас з півночі надалі посилюватиметься антициклон, тож з четверга у всіх областях переважатиме погода без опадів.

Чи пов'язана повінь зі змінами клімату: що говорять учені

"Катастрофічні опади, які вражають Центральну Європу, – це саме те, на що очікують вчені зі зміною клімату", – наголошує Джойс Кімутаї, науковиця з Інституту Грантема Імперського коледжу Лондона, слова якої наводить The Guardian. За її словами, загибель людей і матеріальні збитки через негоду в Африці та Європі демонструють, наскільки погано підготовлений світ до таких повеней.

Хоча вчені напряму не пов'язують екстремальні зливи із наслідками впливу людини, є ймовірність такого зв'язку. Адже саме гаряче повітря може утримувати більше вологи, що й призводить до катастрофічних опадів, які сталися в Європі цього місяця.

Затоплені райони Вроцлава у 1997 році / Фото dolny-slask.org.pl

Довідково! У 1997 році в тому самому регіоні – у Польщі, Німеччині, Словаччині та Чехії, Австрії – сталася повінь тисячоліття.

Лише в Польщі тоді загинуло 56 осіб, було затоплено житлові райони Вроцлава. Про ці події у 2022 році на Netflix вийшов польський серіал "Висока вода".

Водночас Соня Сеневіратне, кліматологиня зі Швейцарської вищої технічної школи в Цюриху, стверджує, що аналіз повеней у Центральній Європі свідчить про те, що більша частина водяної пари надходить із Чорного та Середземного морів, обидва з яких стали гарячішими внаслідок змін клімату, спричинених людиною.

У середньому інтенсивність сильних опадів зростає на 7% для кожного ступеня глобального потепління. Зараз ми маємо глобальне потепління на 1,2°C, що означає, що сильні опади в середньому на 8% інтенсивніші,
– каже кліматологиня.

Дані метеостанцій свідчать про те, що з 1950 року в Німеччині, Польщі, Австрії, Чехії, Угорщині та Словаччині вересневі опади стали сильнішими.

Як і у війні, у боротьбі з кліматичними змінами важлива підготовка. Кількість загиблих від повеней залежить від того, наскільки добре громади підготувалися до злив та відреагували на наслідки негоди.

Вчені закликають уряди інвестувати в адаптацію до екстремальних погодних явищ за допомогою систем раннього попередження, більш стійкої інфраструктури та схем підтримки постраждалих, а також усунути залежність генерації електроенергії від викопного палива.

Навіть Україні, яка поки ще помірно відчуває наслідки кліматичної кризи, варто мати план не лише на війну та мир, а й на катастрофічні кліматичні зміни.