Банки розкриватимуть банківську таємницю, особисті дані та IP-адреси українців за запитом Нацполіції

В Україні хочуть змінити правила реагування банків на запити від поліції щодо махінацій з коштами — відповідний законопроєкт №11043 нардепи мають розглянути найближчим часом.

Згідно з документом, банки мають надати відповідь Нацполіції на запит щодо платіжної операції клієнта «у найкоротший строк» (але не пізніше, чим через 24 години) — у випадках, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 361-2, 362-363 Кримінального кодексу України (усі так чи інакше пов’язані з крадіжками, шахрайством, зломом електронних систем і подібне).

Яку інформацію мають надати банки?

Суму та валюту платіжної операції;
Дату проведення платіжної операції;
Тип платіжної операції;
Геопросторові дані, IP-адресу, адресу засобу дистанційної комунікації (включаючи платіжний застосунок) або платіжного пристрою, що використовувався для здійснення платіжної операції (за наявності), а в разі здійснення платіжної операції через касу – адресу каси (за наявності);
Ідентифікаційні дані отримувача: для фізичної особи – прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків; для юридичної особи – повне найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;
Повне найменування надавача платіжних послуг отримувача;
Унікальний ідентифікатор отримувача та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку отримувача;
Найменування та код еквайра (за наявності);
Ідентифікатор платіжного пристрою (за наявності);
Код, що ідентифікує операцію в платіжній системі (за наявності);
Унікальний ідентифікатор платника та/або повний номер електронного платіжного засобу та/або рахунку платника.

На думку експертів, такі зміни не враховують вимог Конституції щодо захисту конфіденційної інформації про особу.

«Запровадження поширення «інформації про все належне майно (активи) та зобов’язання осіб», що є конфіденційною інформацією, без згоди власників цих даних, є необґрунтованим, непропорційним та таким, що не враховує вимоги статті 3 Конституції України», — кажуть в Головному юридичному управлінні Парламенту.