Швейцарія стикається з проблемами на ринку озброєнь через власний нейтралітет

Швейцарія, відома своєю нейтральною політикою, високоякісними годинниками і смачним шоколадом, тепер стикається з серйозними проблемами у сфері військових поставок. Європейські країни, включаючи Німеччину, відмовляються купувати продукцію швейцарського військово-промислового комплексу через обмеження, що випливають з нейтральної позиції Швейцарії.

Німеччина та Швейцарія підтримують тісні політичні та економічні зв’язки та багато в чому поділяють одні й ті самі соціокультурні та політичні цінності. Крім того, Берлін є найбільшим покупцем швейцарських озброєнь, боєприпасів та іншої продукції військового призначення. Проте, як зазначає портал SWI, минулого тижня Німеччина вирішила офіційно виключити швейцарські компанії сфери ВПК із програми закупівель з метою військово-технічного та матеріального постачання Бундесверу.

Як уперше повідомила швейцарська газета Le Temps, Федеральне Відомство з питань матеріально-технічного забезпечення Збройних сил Armasuisse отримало нещодавно відповідне офіційне повідомлення.

У середовищі оборонної промисловості Швейцарії почалася майже паніка, швейцарські політики всіх мастей обурені цим рішенням Німеччини, яка, «не поважає швейцарські демократичні процеси і нейтралітет країни». Однак мотиви, на основі яких діє Німеччина, цілком зрозумілі: Швейцарія вже не розглядається «великим кантоном» як надійний партнер, причому останній цвях у ці двері забила заборона офіційного Берна на адресу Німеччини передавати Україні озброєння швейцарського виробництва.

Про що йдеться?

Йдеться про дрони або БПЛА, у тому числі про так звані fpv-безпілотники. Нині вони є найперспективнішою технологією, що швидко розвивається, ними користуються і українці, і росіяни і значною мірою саме вони якісно змінили сам характер ведення бойових дій. Безпілотники, зокрема, заново винайшли повітряну розвідку, а тому відповідно значні кошти вкладаються зараз у нові технології маскування — наприклад, у системи та пристрої, які перешкоджають не лише візуальній розвідці, а й розвідці, що робиться за допомогою радарів чи тепловізорів.

Так звані мультиспектральні камуфляжні мережі є на даний момент найефективнішою відповіддю на новий виклик. Німецькі Збройні сили хотіли б придбати 100 000 таких мереж — це дуже велике замовлення, в якому була зацікавлена ​​одна швейцарська компанія. Однак у відповідь на свою заявку вона отримала  повідомлення, в якому йшлося про те, що жодна компанія із зони ЄАВТ (до Європейської Асоціації вільної торгівлі входять Швейцарія, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн) такого замовлення не отримає.

Федеральне Відомство Armasuisse вже отримало відповідний підтверджуючий лист, про що встигла навіть повідомити преса в особі газети Le Temps. З погляду керівництва Armasuisse така відмова стала очевидною ознакою того, що Швейцарія в очах Німеччини втратила репутацію «надійного партнера». За інформацією NZZ у німецькому парламенті в якості заходу з мінімізації ризиків у сфері безпеки тепер пропонується позбавлятися не тільки китайських, а й швейцарських комплектуючих.

Які ж причини?

У вказаному листі з Німеччини таке рішення німецької сторони обґрунтовувалося фактом заборони Берном Берліну передати Україні 12 400 набоїв для зенітних танків Gepard, якраз дуже ефективних у протидії дронам.

Німеччина закупила ці боєприпаси у Швейцарії аж три десятиліття тому, але при цьому Швейцарія, відмовивши у праві реекспортувати їх Києву, послалася на своє власне законодавство, яке регулює військово-технічне співробітництво з іноземними державами, яке прямо забороняє реекспорт військових матеріалів швейцарського виробництва до воюючих країн.

Зенітні самохідні артилерійські установки “Гепард” в Україні.

Заявив про своє чітке засудження агресії Росії проти України, Берн зазначив, що такого роду норми, передбачені відповідним федеральним законом, є для швейцарської сфери ВПК обов’язковими до виконання.

Це рішення стало причиною різкого невдоволення Берліна, який зі свого боку нагадав, що, будучи членом оборонного блоку НАТО, Німеччина повинна мати можливість підтримувати своїх партнерів по альянсу, зокрема у сфері військової допомоги. І якщо Швейцарія перешкоджатиме цьому, то Берліну «доведеться шукати інші рішення», про що, за даними газети NZZ, Німеччина вже офіційно повідомила всі швейцарські підприємства оборонної сфери.

А що щодо інших країн?

Нідерланди вже пішли саме таким шляхом. Минулого 2023 року парламент у Гаазі ухвалив рішення повністю припинити закупівлю оборонного обладнання у Швейцарії. Це рішення було ухвалено після того, як Швейцарія заблокувала реекспорт 96 танків типу Leopard 1, які зберігалися в Італії.

Нідерланди були готові сплатити за їх ремонт та модернізацію в Німеччині перед відправкою в Україну. Ці машини могли бути використані виключно для заповнення танкового парку Німеччини та інших її партнерів по НАТО чи ЄС з метою закриття лакун, що виникли внаслідок перекидання відповідної німецької чи іншої бронетехніки в Україну.

За повідомленнями ЗМІ, Іспанія та Данія також розглядають можливість у майбутньому обходитися без продукції швейцарського ВПК: Данія аж ніяк не забула, як два роки тому Швейцарія заборонила Копенгагену передачу Україні колісних бронетранспортерів Piranha III, також посилаючись на своє законодавство, яке регулює військово-технічне співробітництво. державами. Іспанія хотіла б передати Києву імпортовані зі Швейцарії 35-міліметрові зенітні ракети, у чому їй влада Швейцарії також відмовила.

Що це може означати для швейцарської оборонної промисловості?

З політичного погляду Німеччина є найважливішим союзником Швейцарії в ЄС. Її сусід на півночі є ще й найважливішим економічним партнером Конфедерації – обсяг торгівлі Швейцарії лише з двома південними німецькими федеральними землями (суб’єктами федерації) Баден-Вюртемберг та Баварія перевищує весь обсяг торгівлі Швейцарії з Китаєм. Все те, що відбувається зараз, загалом не має для швейцарської оборонної промисловості критичного значення, але це був явний «тривожний дзвіночок».

У Швейцарії багато хто наголошує, що швейцарські компанії сфери ВПК мають бути в змозі експортувати свою продукцію — причому навіть не так з фінансово-економічних причин, як для того, щоб залишатися частиною міжнародних виробничих і логістичних ланцюжків. В іншому випадку Швейцарія буде «обороноспроможною лише частково», а це означає, що в перспективі країна втратить свою оборонну автономію.

Є тут і інша думка: багато хто вказує на те, що оборонний суверенітет Швейцарії в будь-якому разі давно є ілюзією. При цьому, будучи оточеною країнами ЄС та НАТО, вона й так у безпеці. Нічого особливого та додаткового їй робити в цьому сенсі не треба.

Що далі?

Законодавчі основи швейцарського нейтралітету забороняють Швейцарії постачати озброєння країнам, що воюють. І це всім зрозуміло. Не зрозуміло за кордоном Конфедерації інше: чому озброєння швейцарського виробництва, продані за кордон часом десятиліття тому, не можуть бути кінцевими покупцями передані Україні, яка здійснює своє право на самооборону відповідно до міжнародного права та норм ООН?

Це ніби ви купили в автосалоні машину, але подарувати її ви нікому не маєте права, так як автосалон заборонив вам акт дарування, посилаючись на свій «нейтралітет». Не розуміють цього багато хто і в самій Швейцарії. Тому парламент уже погодився з тим, що до відповідних законодавчих документів слід внести деякі поправки.

Наприклад, відповідно до них уряд (Федеральна рада) повинен мати більшу свободу дій при видачі дозволів на здійснення збройових угод, точніше, кабмін повинен мати право враховувати «виключні обставини».

Крім того, пропонується зняти заборону на реекспорт озброєнь стосовно країн, які віддані схожим зі швейцарськими демократичним цінностям і мають аналогічний режим експортного контролю. Таким країнам має бути дозволено передавати придбані у Швейцарії військові матеріали будь-яким країнам після п’яти років з моменту підписання договору купівлі-продажу.

Ця норма стосувалася б і випадків, коли країна-покупець відповідно до міжнародного права використовує своє законне та підтверджене відповідною заявою ГА ООН право на самооборону.

Наскільки ці зміни підуть на користь Україні? Поки що невідомо. Очікується, що ці виправлення доведеться виносити на референдум, який може відбутися не раніше кінця 2025 року. А це означає, що ранні швейцарські військові матеріали зможуть потрапити в Україну тільки в 2026 році.