У п'ятницю в Києві зустрілися Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс та президент України Володимир Зеленський. Їхні радники також взяли участь у зустрічі. За повідомленнями учасників розмови, атмосфера між Зеленським і Сікорським була вкрай напруженою, можна було навіть говорити про сварку. За словами джерел Onet, поляки, схоже, були як мінімум здивовані стилем, у якому Зеленський намагався звертатися до голови польського МЗС.
Від самого початку тон розмові задавав президент Зеленський, який у низці претензій звинуватив Варшаву, серед іншого, в тому, що вона не підтримує Україну в переговорах про вступ до Європейського Союзу. Україна, додамо, хоче завершити їх до наступного року. Радослав Сікорський заявив, що ці переговори зайняли в Польщі 10 років і терміни, запропоновані Києвом, нереалістичні.
На жаль, на цьому невдоволення Володимира Зеленського не закінчилися. Далі стало тільки гірше.
На думку українського президента, Польща повинна передати Україні більше військової техніки, але вона не хоче цього робити. За словами Зеленського, Варшаві також слід прийняти рішення про те, щоб польська ППО збивала російські ракети та безпілотники, поки вони ще перебувають у повітряному просторі України.
Голова польської дипломатії пояснив, що Польща не прийме рішення використовувати системи ППО самостійно, без координації з НАТО.
Щодо техніки, то Сікорський нібито відповів Зеленському, що Варшава в принципі готова передати Україні решту винищувачів МіГ-29 з нашого арсеналу, але зробить це лише в тому випадку, якщо наші союзники по НАТО вирішать перекинути свої літаки на нашу територію, щоб заповнити прогалину, залишену МіГами.
Зеленського ці аргументи не переконали. Той факт, що Польща першою передала Києву бойові винищувачі і передала Україні більше танків, ніж США, Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Іспанія, Чехія, Словаччина та Болгарія разом узяті, схоже, не запам'ятався українській стороні.
Питання Волині також було предметом розбіжностей під час переговорів. Президент України заявив, що Польща займається цим лише через свою внутрішню політику і не повинна повертатися до цього питання. Сікорський відповів, що Україна повинна ставитися до ексгумацій та поховань як до християнського жесту, але Володимира Зеленського це не переконало.
За повідомленнями, отриманими "Онетом" від учасників розмови, в якийсь момент атмосфера була настільки поганою, що її можна було навіть назвати протистоянням. Примітно, що литовська делегація не спробувала підтримати польського міністра.
У розмові з "Онетом" українська сторона спробувала подати хід розмови так, щоб звинуватити в напруженій атмосфері Радослава Сікорського. Справа в тому, що навіть згідно з цією версією Сікорський не поводився недипломатично. Його провина була в тому, що він не прийняв беззастережно очікування української сторони.
Хід зустрічі голови польської дипломатії з президентом України свідчить про те, що відносини Варшави з Києвом, на жаль, перебувають у кризі.
Польські учасники, схоже, були, принаймні, здивовані стилем, у якому президент Зеленський вів бесіду. Причина, всупереч видимості, досить проста. Україна, як свідчать численні переговори "Онета", що відбулися в Києві під час міжнародної конференції "Ялтинська європейська стратегія", переконана, що Польща настільки перебуває під загрозою з боку Росії, що, допомагаючи Україні, вона, по суті, допомагає тільки собі.
Це означало б, що в України немає причин бути вдячною Польщі, на думку її еліти.
Радослав Сікорський нібито намагався пояснити президенту Зеленському, що Польща як член НАТО перебуває в іншій ситуації.
Проблема в тому, що багато польських політиків та експертів навіть не намагаються пояснити це українським політикам. На мій погляд, вони насправді більш відповідальні за нинішні відносини з Україною, які погіршуються з кожним днем, ніж антиукраїнські кола, які плутають і змішують пам'ять про Волинь з антипатією до України.
Водночас вони знищують шанси польської дипломатії на встановлення партнерських відносин з Україною.
Таке ставлення проявилося в реакції на інформацію про сварку Сікорського і Зеленського серед інших польських учасників Київської конференції, які намагалися переконати мене не публікувати текст про зустріч.
На їхню думку, польсько-українська напруженість взагалі не повинна обговорюватися публічно.