Важливі теми і глибинні сенси: якою була прем’єра танцювальної вистави «Один на Один»

14 вересня в Палаці культури КПІ відбулася прем’єра танцювальної вистави «Один на Один», яка, зокрема, привернула увагу знаменитих артистів, інфлюенсерів та медійників. Серед них були співачка та ведуча Анна Заклецька, режисер Семен Горов, теле- й радіоведучий Микола Матросов, учасники гурту МУР і блогерка Поліна Майко.

Команда «Один на Один» об’єднала 20 професійних хореографів, що майстерно працюють у різних стилях — від хіп-хопу до джаз-фанку. Вони представили близько 15 номерів. Постановку створили Родіон Косяк і Мар’яна Савчин, а режисером вистави став Владислав Романщак.

З перших хвилин постановка захопила глядачів, занурюючи у світ неоднозначних виборів, які ми робимо щодня. Масовий номер-знайомство інтригуюче представив аудиторії героїв, з якими вона проведе наступну годину.

Перший емоційний акорд задала історія про молоду пару, де дівчина не наважується зробити крок у майбутнє зі своїм партнером. Її нерішучість, судячи з бурхливих реакцій у залі, відгукнулася багатьом, вочевидь, нагадуючи про страх змін, що знайомий кожному.

Виразно метафоричний номер «шкарпеточник» різко змінив атмосферу, додавши їй легкості та гумору. Буденні турботи про шкарпетки іронічно контрастували з попередньою драмою, дозволивши на мить відпочити від серйозних тем.

Наступна історія Адама і Єви підкреслила вічну боротьбу між коханням і спокусою. А «Спокуса», у яку вона переходила, додала драматичної напруги, відображаючи силу бажань, яка може поглинути людину. Це був один із найбільш чуттєвих моментів вистави. Зал реагував на такий зухвалий випад авторів наджваво та схвально.

А далі – історія про гроші. Вона проілюструвала, що матеріальні блага не завжди приносять радість. Головний герой усе ж таки обирає духовні цінності. Натомість персонажі, які пізніше доєднуються до цього номеру, гарячково збирають купюри, що сипляться з неба.

Їх змінюють прибиральники, які еротично танцюють із мітлами, додаючи номеру пустотливого настрою. Вони з іронією підмітають гроші, що впали зверху, показуючи своє ставлення до матеріальних цінностей.

Номер «Шахи» демонструє боротьбу двох королів і їхніх воїнів. Вчинок пішки, яка віддає життя за свого короля, змусив замислитися про справжню ціну самопожертви.

Теми впливу суспільства й особистих виборів продовжилися в номерах про клітку. Танцівники втілили символ полону — чужих думок, суспільних очікувань чи, можливо, реального тортурного полону, у якому наразі перебуває багато українців.

Номер із дівчатами, які чекають на визволення бранців, став одним із найбільш емоційно сильних моментів вистави. Сцена, де одна з героїнь підходить до клітки, сповнена болю і надії, резонувала в серцях багатьох глядачів.

«Ця вистава зачіпає дуже важливі сенси. Особливо припав до душі дівочий номер. «Плакала-тужила, бо вірно любила…» Як на мене, це був найсильніший момент вистави, коли розумієш, чому героїня боїться майбутнього. Адже так страшно любити й закохуватися, коли немає гарантії, що ви зможете бути поруч», — поділилася враженнями Анна Заклецька.

Номер «Хвилина мовчання» переніс глядачів у спогади про перші дні повномасштабної війни. У ньому буквально кожен рух танцівників передавав почуття, які вони відчували 24 лютого 2022 року. Це був один із найвиразніших символічних моментів вистави.

Останній номер «Кричати» став кульмінацією постановки. Червона тканина, яка накрила танцівників, символізувала війну, яка огорнула всіх. Але один з них обирає «кричати». І його вибір є символом незламності та боротьби за свободу.

«Дуже енергійно, молодо, з віддачею і цікавими думками. Мені дуже приємно, що молодих хореографів і постановників такі глибокі думки, таке відчуття ритму й гумору. Бажаю цій виставі гарної долі і глядачів. Це вистава для молоді, про молодь, яка дуже сподобалася і мені», — прокоментував побачене Семен Горов.

Постановникам і танцівникам вдалося достукатися і до дітей.

«Я прийшов на виставу із сином Іваном. Він наразі цікавиться тільки футболом 24 на 7. Тому я не був впевнений, що син оцінить постановку. Однак він майже до завершення сидів із відкритим ротом і сказав, що було класно. Я дуже здивований. Для мене це стало найбільшою несподіванкою вечора», — зазначив теле- й радіоведучий Микола Матросов.

Стильні образи персонажів естетично й ідейно увиразнили гру та пластику танцівників. А однією з найважливіших складових успіху постановки стала особлива атмосфера в залі.

«Глядачі знали, на що йдуть, і з нетерпінням чекали на виставу. Кожен рух танцівників викликав живу реакцію — постійні оплески, вигуки захоплення, якісне поєднання емоцій та енергії між сценою і публікою. Відчувалося, що глядачі не просто спостерігають, а активно підтримують артистів, створюючи теплу та надихаючу атмосферу, яка нагадала мені про великі сцени Нью-Йорка», — додав Микола Матросов.

Постановка «Один на Один» викликала в глядачів цілу палітру емоцій — від усмішок і сліз до глибоких роздумів. Вона виявилася не просто танцювальним спектаклем, а емоційною подорожжю, яка через рухи та образи торкнулася важливих тем, близьких кожному. Глядачі вийшли із залу з думками про власні вибори й переживання.

До того ж прем’єра мала благодійну місію. Перед постановкою було проведено аукціон на підтримку бригади НГУ «Азов», під час якого вдалося зібрати понад 40 тисяч гривень.