Михайло Бродський звернувся до президента, керівника Офісу генпрокурора та СБУ із проханням розслідувати факти мародерства і рейдерства.
Звертаюся до вас із проханням звернути увагу на репресивно-"підприємницьку" діяльність силовиків, які дореформувалися вже до ручки… і, на моє переконання, можуть змагатися з так званими орлами Кравченка, що "працювали" в позаправовому полі під прикриттям міністра внутрішніх справ часів президентства Леоніда Кучми.
З Кравченком та Кучмою я порівнюю недаремно, оскільки вперше влада довела до банкрутства мій бізнес саме з легкої руки цих "добродіїв": у такий спосіб вони намагалися відібрати в мене найпопулярніше на той час видання "Киевские ведомости", видавцем якого я був. Принизливу роль курʼєра їхніх меседжів виконував тодішній секретар ради Нацбезпеки Володимир Горбулін, він у деталях розповідав, що буде зі мною, якщо не віддам видання… Голова СБУ Володимир Радченко тоді декілька разів мені говорив, що не розуміє, як я залишився живим, адже вбивця Гонгадзе Пукач та йому подібні складали основу правоохоронної системи часів Кучми.
Мене врятували кияни, обравши депутатом Верховної Ради 3-го скликання, і в парламентський зал я зайшов просто з Житомирського СІЗО. Тоді не було платних камер, блатних умов, не було навіть матраців. Але я вистояв, зрозумівши найголовніше: принципи варто відстоювати, навіть високою ціною. З цим гаслом я прожив своє життя.
Чесно кажучи, сподівався, що брудні часи свавілля силовиків уже минули, і всі ці замашки "змиті" першим, другим майданами, патріотизмом широкомасштабного вторгнення… Але ні. І сьогодні я, публічна особа, голова редакційної ради Oboz.ua, голова Федерації баскетболу, народний депутат 3-го скликання, вимушений прилюдно говорити про дикунство в діяльності правоохоронців, мета якої – віджим бізнесу та перерозподіл ринків.
Йдеться про ринок піску. Почну з публічної частини: сумнозвісний ТГ-канал "Джокер", модерований любителем "майбахів" та посиленої охорони Романом Кравцем, відомий на прізвисько "Прищ", фактично озвучив погрози мені та моїй сімʼї через те, що я нібито замовив програмі "Схеми" на Радіо Свобода матеріал про Кіпера. Він, за словами "Джокера", "наш любимый губернатор и самый честный прокурор Киева". Очевидно, йдеться про Олега Кіпера, керівника Одеської ВЦА. По-перше, з цією людиною не знайомий і жодного разу не перетинався. По-друге, прошу розказати мені, як можна замовити сюжет у "Схемах"? У них лише один замовник, народ України, і тому аудиторія програми довіряє журналістам.
Єдиний мій контакт зі "Схемами" – я давав коментар як постраждала особа від проактивних бізнесменів "у погонах", і здається, маю на це повне громадянське право.
Тепер про частину непублічну: що відбувається на ринку піску і до чого тут я. Деякий час тому на горизонті зʼявився такий собі Сергій Шапран, депутат Броварської міськради від "майбаха", який мені зараз дуже нагадує раннього Сергія Курченка, "талановитого менеджера" часів Януковича. Шапран поклав око на підсанкційну групу компаній "Юнігран" загальною вартістю в понад 100 млн дол., яка потрапила під санкції РНБО. Але внаслідок досить нехитрих маніпуляцій держава втрачає ці активи, а її власником стає, за моєю інформацією, депутат Шапран. "Як?" – запитаєте ви. Гадаю, компетентні органи зможуть розібратися і дати правову оцінку, як під час війни, коли люди донатами і податками складаються на захист, бізнес у 100 млн дол. перетікає до підприємливої особи… А також чи та особа діяла самостійно?
Та апетити Шапрана на цьому не наситилися, і він прагнув захопити контроль над усім ринком піску. Він погрожував мені, іншим підприємцям, і робив це не голослівно: працівникам моїх компаній, і як і фірм інших бізнесменів, пачками сиплються підозри. Ми розуміємо, що відбувається: бізнес заганяють у напрямку ухвалення "правильного" рішення.
Як могло трапитися, що активність силовиків збіглася в часі та в напрямку з намірами Шапрана? Це ще одне питання, яке треба розслідувати компетентним службам, але можу додати одне: у моє розпорядження абсолютно випадково потрапило відео, на якому зафіксовано, як Шапран зустрічається з працівниками прокуратури Подільського району… Не виключаю, що в когось може бути відео, як він "тусується" із прокурорами з екологічної прокуратури.
У комплекті до Шапрана йде "Джокер", який намагається зробити те саме, чим свого часу займався Віктор Пінчук, коли я звинуватив Леоніда Кучму у вбивстві Георгія Гонгадзе: він намагається дискредитувати мене як опонента, пише про незаконне добування піску, про незаконне будівництво і т.д. Я подаю на нього в суд, і подивимося, чи зможе він підтвердити свої твердження… і чи буде він такий сміливий, як у салоні свого "майбаха".
Шановний пане президенте! Також звертаюся до керівника Офісу генпрокурора та СБУ! Прошу вас розслідувати факти мародерства під час війни, а також масового рейдерства в інтересах певної групи осіб, яку, на мою думку, фронтує Шапран: під час війни це неприпустимо ні з морального, ні з правового, ні з фінансового погляду.
А охочим мене залякати раджу читати мою біографію: я не раз і не два ризикував фінансами, життям, майбутнім, бо розумів, що без принципів не буде ні майбутнього, як і всього іншого. Тому не йдіть шляхом Кравченка, нічого доброго ця дорога вам не принесе.
"Не питай, по кому дзвонить дзвін, він дзвонить по тобі".