Дуже непересічна навіть для хитрого на вигадки Ізраїлю операція з дистанційним вибухом пейджерів у сотень членів « Хезболли » нагадала сюжет фільму «Кінгсмен: Секретна служба».
Там у членів умовно-таємної спільноти вибухали вшиті в шию чіпи: надісланий сигнал з пульта керування миттєво змусив крихітні пристрої перегрітися і зробити великий бум. Розліт відірваних голів, що супроводжується чомусь різнобарвним феєрверком, займає не одну хвилину у фільмі, ще й відповідна музика… Інцидент з пейджерами «Хезболли» в Лівані був набагато нуднішим, це все-таки не всесвіт «Марвел».
Але відірваних частин тіла теж вистачало, враховуючи, де основна маса людей носить пейджери.
Наразі світова громадськість задається двома питаннями. Перший – як це могло статися? Другий – реально, пейджери? Ті штучки, про які ми забули вже на початку 2000-х? Хіба вони не упокоїлися разом із ICQ, пошуковою системою Lycos та фідонетом? Про все по порядку у матеріалі Коротко про.
Ану, відстеж
Так, до 2005 року більшість світових операторів пейджингового зв'язку припинили свою роботу, поступившись стільниковою телефонією. Проте сказати, що пішли усі – це неправда. У США, наприклад, тільки одна пейджингова компанія Spok має близько мільйона абонентів. Пейджери добре працюють у районах, куди не добиває вишка стільникового зв'язку, а це важливо для масового розсилання повідомлень про надзвичайну ситуацію.
Також пейджери є у багатьох лікарів у лікарнях: медику зручніше глянути мигцем на дисплей, що пискнув, і побігти на операцію, де на нього вже чекають. До того ж, пейджери не створюють перешкод для чуйних медичних приладів, чим грішать усі мобільники. За цим принципом «невтручання в роботу» воліють пейджери працівники різних виробництв – пристрої не можуть дати випадкову іскру, а мобільний телефон – може.
Також цей зв'язок дешевий і безпечний. Неможливо визначити місце розташування пейджера через відсутність у ньому передавача (тільки приймач), а на одній «пальчиковій» батарейці пристрій може працювати майже місяць.
У пейджинговій службі зазвичай працюють оператори, які приймають повідомлення від одних абонентів та надсилають їх іншим. Поки що незрозуміло, чи були задіяні оператори в ліванській операції, чи мова про «двосторонній пейджинг», коли повідомлення надсилаються безпосередньо з абонентського обладнання, що схоже на мобільний телефон. Але десь є вихідна точка, яка надіслала сигнал на пристрої членів «Хезболли» (і, схоже, що вона в руках ізраїльської ЦАХАЛ).
А Угорщина тут до чого?
З фактів: пейджери компанії Gold Apollo, зокрема використана для вибухів у Лівані модель AR-924, були виготовлені на заводі в Будапешті компанією BAC Consulting. Про це заявив фундатор компанії Сюй Чинг-Куанг.
– Цей продукт не був нашим. На ньому просто стояв наш бренд, - заявив у середу журналістам засновник та президент Gold Apollo Сюй Чинг-Куан. У заяві компанії йдеться, що модель AR-924 була зроблена та продана компанією BAC. Прямих поставок пейджерів із Тайваню до Лівану не зафіксовано.
Міністерство економіки Тайваню заявило, що Gold Apollo експортувала 260 тисяч пейджерів з 2022 по серпень 2024 року, в основному на європейські та американські ринки. Жодної заяви про вибухи цих пристроїв не надходило. Тому однозначно йдеться про одну конкретно партію пейджерів, яка призначалася «Хезболлі» і яка була «модифікована» вибухівкою чи то на складах, чи то на етапі виробництва. Тобто за кілька місяців до екса хтось добре знав, кому адресовано партію до 5000 пейджерів.
- Чи була ця партія товарів насправді модифікована?... Чи зробив їх інший виробник і просто помітив їх брендом Apollo? Ця частина все ще розслідується владою», - повідомив представник міністерства телеканалу NBC News.
Тоді що сталося?
Версія перша: "Моссад" зміг ввести пентаерітриттетранітрат (PETN, потужна бризантна вибухова речовина) в батареї нових пейджерів. Це дозволило ізраїльтянам дистанційно перегріти та підривати літієву батарею всередині пристрою.
Гіпотезу підтверджують ліванські джерела агентства Reuters: кажуть, що пристрої модифіковані ізраїльською шпигунською службою «на виробничому рівні». Моссад ввів у пристрій платівку з вибуховим матеріалом, який отримує код. Такий пристрій дуже важко знайти навіть за допомогою спеціального сканера. Такою вибухівкою начинили близько 5000 пейджерів.
Для довідки: пентаерітриттетранітрат у чистому вигляді використовується для спорядження капсул-детонаторів, кумулятивних запасів, детонуючого шнура. Є білим порошком, який при нагріванні розкладається з сильним самоприскоренням, часто з вибухом.
Версія друга: нібито члени «Хезболли» самі налаштували пейджери так, щоб вони самоліквідувалися, потрапивши до чужих рук, а краще – до рук ворога. Але вороги випередили, проникли у програмне забезпечення та змінили налаштування. Перед вибухом пейджери просигналили - їх власники взяли прилади до рук або нахилилися до них, щоб подивитися на екрани. Це пояснює рани на обличчях після вибухів, повідомлялося, що так втратив очі посол Ірану в Лівані Моджтаба Амані. Щоправда, інформацію про втрату ока посольство Ірану спростовує.
Гіпотезу підтверджує телеканал Al Jazeera, посилаючись на свої джерела в спецслужбах Лівану: у кожному з пейджерів, що вибухнули в Лівані, знайдено до 20 грамів вибухівки. Десь киває головою екс-співробітник спецслужб США Едвард Сноуден, мовляв, так, детонація пейджерів пов'язана з роботою вбудованих вибухових пристроїв, а не атакою хакерів.
Версія третя: до речі, атака хакера, точніше, зараження апаратів деактивованим вірусом, який активувався за сигналом. Миттєве перегрівання акумуляторів – масовий вибух пристроїв. Який це вірус, хто його писав і як запроваджував – невідомо. Тому версія про вірусний код – нудна і поки що нічим не підтверджена.
Страшна та небезпечна батарейка
Після детонації тисяч пейджерів загинуло дев'ять осіб і було поранено близько 3000. Звичайно, у багатьох власників як пейджерів, так і мобільних телефонів постало питання: чи може статися подібне з моїм пристроєм?
Якщо погортати стрічки новин за пошуковим запитом «вибух мобільного телефону або пейджера», то подолавши вал повідомлень з Лівану, можна знайти десятки повідомлень, наприклад, про вибухи телефонів, що стояли на зарядці, або спалах перегрітих пристроїв зв'язку. Тут все просто: літій-іонні батареї в наших мобільниках мають властивість дуже сильно нагріватися: чи від старості, чи від надмірно старанного пошуку мережі, чи банально від нагріву під сонцем чи механічного пошкодження. Може статися і міні-вибух. Він може статися через замикання всередині джерела живлення та подальшого розігріву батареї до 200 градусів. Відбувається різке виділення кисню, вуглекислоти та інших газів – акумулятор роздмухується. Іноді кисень спалахує через температуру, відбувається невеликий вибух.
До речі, частина власників «біперів» незадовго до вибухів виявили, що пристрої щось надто перегріваються, і залишили їхні будинки, аніж врятували собі руки, обличчя та інші органи від вибухових травм. Хороша ідея і для власників смартфонів та будь-яких інших пристроїв з літій-іонною батареєю: якщо вона починає нагріватися або здуватись – краще відкласти апарат подалі і замінити батарею швидше.