Гривня: дно нижче прогнозів

Міжнародні фінансові партнери тиснуть на Україну з метою швидкої девальвації гривні. Але якщо процес ослаблення гривні занадто пришвидшити, велика та бурхлива ріка конвертації національної валюти може перетворитися на цунамі. Тому краще не поспішати. Однак і це не дає гарантії, що долар уже цього року не перестрибне прогнозованих для нього рамок.

Приміром, за останні 12 місяців «американець» погладшав на 14% відносно гривні, що вже значно вище від доходу за гривневими депозитами. Але далі буде…

«Міняли» більше не реагують на регулятора

6 вересня «міняли» та легальні обмінники своєрідно зреагували на зміцнення офіційного курсу гривні. Замість того, щоб зменшити курс долара до гривні, вони його підняли. Понад те, ще й збільшили звичайну різницю між курсом НБУ та своїм курсом долара вдвічі. І не помилилися, бо вже на наступних торгах гривня знову ослабла до долара.

Отже, бажання продемонструвати гравцям ринку міцну гривню призводить лише до прискореного скуповування валюти. А потім гривня освоює нове локальне дно, щоб уже ніколи не повернутися до попереднього.

При цьому американський провайдер фінансової інформації для професіоналів Bloomberg попереджає, що МВФ вимагає від НБУ стрімкого здешевлення гривні, значного підвищення податків і пом’якшення монетарної політики на тлі помірної інфляції, щоб скоротити неймовірний бюджетний дефіцит.

Відповідно, наразі регулятор шукає компроміс, адже такий різкий крок може поставити під сумнів здатність центрального банку підтримувати цінову стабільність. До того ж у фінансовій системі України існує свій скелет у шафі. Приміром, у липні в банках українці зберігали 1 трлн 289 млрд грн. З них лише третина — у доларах та євро. Решта — гривневий навіс, який тримається лише на процентних доходах депозиту.

Тут слід зазначити, що поточний рік був збитковим для гривневих вкладників, враховуючи стрімке зростання курсу валют (девальвацію гривні). Адже із початком неоднозначної нової стратегії НБУ та відходом від практики фіксованого курсу гривня девальвувала на 14%, а з доходів населення від вкладів, між іншим, вираховується ще й 19,5% податку.

За чужий рахунок

На стійкість гривні також впливає сценарій виборчих перегонів у Сполучених Штатах. Так, країни G7 у червні погодили кредит на 50 млрд дол. за рахунок прибутків від заморожених активів Центробанку РФ.

Згідно з планом, рішення мало бути фіналізоване до кінця жовтня, до визначення наступного президента Америки. Проте на сьогодні впевненості в цьому проєкті немає. Адже на фініші змагання кандидатів двох партій можуть виникнути сюрпризи, економічні наслідки яких для України можуть бути непередбачуваними.

Непрості політичні процеси відбуваються й у країнах ЄС. А оскільки жоден політик не може існувати без свого виборця, сподіватися на зміну тенденції марно. Тож зростає ймовірність того, що українських пенсіонерів і бюджетників не оплачуватимуть коштами американських та європейських платників податків без ліміту у кількості, а головне — у часі.

Тобто зовнішнє фінансування рано чи пізно стане відносно незначним бонусом, а не базою бюджету, як зараз. Макроекономічну рівновагу, яка раніше існувала в Україні, в останні два роки порушено. Фінансові партнери вже не натякають, а повідомляють цілком відверто: вчіться жити за свої.

Що так і станеться, було відомо ще задовго до гострої бюджетної кризи. Але й досі подушка безпеки у вигляді золотовалютних резервів є недостатньою. Не дивно, що в аварійному порядку розпочався пошук внутрішніх резервів, з допомогою яких країна та її національна валюта зможуть пережити 2025 рік.

Ідеальний шторм

Існує два базові та один проміжний сценарії співіснування двох паралельних грошових одиниць України — долара та гривні (євро коливається відповідно до світового Форексу).

Перший передбачає девальвацію під контролем регулятора та відносний успіх фінансової стратегії й тактики, що реалізується зараз. Тобто йдеться про повільну втрату ваги національної грошової одиниці.

Другий пов’язаний із грошовим шоком під час ідеального шторму. Цей варіант, звісно, значно менш імовірний, але виключати його також не можна.

Ідеальний шторм на валютному ринку та швидкий обвал гривні до непрогнозованих значень можливий у разі збігу кількох з перелічених нижче факторів:

— жорстка вимога фінансових партнерів (не публічно, не де-юре, але де-факто), що супроводжуватиметься значним зменшенням допомоги. Адже інтереси національних платників податків — це фактор, що переважає в світі;

— не закриті повністю фінансові потреби бюджету, адже лише на 2025 рік, за словами урядовців, нам не вистачає мінімум 15 млрд дол., а серед спонсорів і кредиторів наразі лише Європа та МВФ. Загальний дефіцит бюджету при цьому близько 35 млрд дол.;

— різке погіршення й так не найкращого стану економіки, надходження — в стагнації, а видатки зростають;

— подальше загострення ситуації на театрі бойових дій;

— виникнення проблем із морським коридором;

— депресійні тенденції в економіці, пов’язані із станом енергетики взимку;

— психологічний фактор, часом паніку спричиняє капля, що переповнила чашу;

— продовження нинішньої руйнівної практики лобізму й корупції та, як наслідок, незначні успіхи в пошуку внутрішніх резервів фінансування державного бюджету на наступний рік. Саме останній фактор може мати вирішальний вплив на курс гривні 2025-го. Адже замість того, щоб реально наповнювати держбюджет буквально сотнями мільярдів, які наразі осідають у кишенях податківців, митників чи просто виводяться в офшори через відмову запровадити реальні трансфертні ціни, рентні платежі, справжню вартість оренди держмайна тощо, корумповані чиновники намагаються збалансувати держбюджет лише шляхом збільшення податків і зборів. Хоча це просто нереально.

Звісно, разом із варіантами контрольованої повільної девальвації або форс-мажору на валютному ринку існує умовно проміжний (між першим і другим) третій сценарій.

Податкове навантаження

Наступний рік для більшості звичайних громадян і бізнесу точно буде фінансово більш обтяжливим. Адже доходи держбюджету не збігаються з видатками. Причому дисбаланс лише наростає. За рахунок видатків, що збільшуються випереджаючими темпами. Тому 2025-й пройде в парадигмі постійного пошуку внутрішніх грошових резервів.

Новий рівень цінового і податкового навантаження кожен відчує на власному гаманці. Це будуть:

— інші ціни в маркетах;

— інші тарифи на енергоносії;

— обмежене зростання заробітних плат, що встигатиме за офіційними індикаторами інфляції, але точно не за реальними;

— вищі податки;

— інший курс долара та євро, звісно, не на користь гривні.

Зона турбулентності

Долар/гривня: найближча ціль — коридор 42–43. Причому лише на цей рік.

Думки щодо наступних періодів МВФ висловив ще навесні й поки що не оновлював:

2024 рік — 41 грн за долар;

2025 рік — 45,8 грн;

2026 рік — 48,6 грн;

2027 рік — 50,4 грн;

2028 рік — 52,1 грн;

2029 рік — 54,1 грн.

Зрештою, прогноз Міжнародного валютного фонду є суто інформативним і майже ніколи не збігався із реальною динамікою пари. Але цього разу все може статися інакше. Тим більше що проект держбюджету-2025 готувався на базі середнього курсу 45 грн/дол.

А першим серйозним випробуванням для гривні (що не залежить від бажання Нацбанку) можуть стати ранок на міжбанку та чорному ринку після американського exit poll і наступний період. Чекати залишилося недовго — до середи 6 листопада 2024 року.