Якби Олександр Довженко мав Інстаграм. Показуємо архівні знімки легенди українського кінематографу
Якби Олександр Довженко мав інстаграм. Показуємо архівні знімки легенди українського кінематографу
Заходять якось Крістофер Нолан, Денні Вільнев та Зак Снайдер у бар. А бармен їм каже: «Вийдіть і зайдіть нормально! І без Довженка не приходьте!».
У нашому з Антоніною анекдоті є велика частка правди. Бо ж українське кіно без Олександра Довженка — як український Мінкульт без міністра. Та й закордонні кінематографісти знаходять у стрічках нашого режисера чимало спільного зі своїми. І хоч радянські кінокритики вважали стиль Довженка «сложним пріколом», зате в Парижі та Нью-Йорку він заходив на ура.
Днями Олександру Петровичу стукнуло б 130 років. З такої нагоди Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України виклав в онлайні рідкісні фото Довженка. Ми з Антоніною погортали знімки та уявили, як режисер підписав би їх, якби мав соцмережі.
Молодий Довженко. Фотосесія для Tinder
А це вже Довженко зрілий. Чим вам не Енді Воргол?
У роздумах про Римську Імперію з першою дружиною Варварою Криловою (1922, Берлін)
Кейтеринг — 10 із 10. На зйомках фільму «Мічурін» (1949)
Олександра Довженка приймають до «Гострих картузів». На зйомках фільму «Сумка дипкур’єра» (1927)
Російський морпіх після «бавовни» в Криму. На зйомках «Сумки дипкур’єра» (1927)
Революція — це сексі. На зйомках фільму «Арсенал» (1929)
Фрагмент сценарію стрічки «Земля» (1930). Здається, картині бракує пейзажів
Бойзбенд, на який ми заслужили: Павло Тичина, Олександр Довженко та Максим Рильський
Олександр Довженко (праворуч) вистежує росіян на Каховській ГЕС (1952)
«Пиво привезли?». Пікнік із другою дружиною, акторкою Юлією Солнцевою
А ось це вже серйозно. НКВС звітує про перевірку біографії Олександра Петровича за 1917-1920 роки (1941). Тоді режисер топив за Петлюру, але українські комуністи все порішали.
У фільмі «Україна в огні» «мають місце політичні помилки антиленінського характеру» (витяг із засідання політбюро, 1944). Одним махом Довженка звільняють з Київської кіностудії (тієї, що нині носить його ім’я), редакції журналу «Україна» та комітету Сталінської премії.
«Великої квартири мені не треба. Тільки треба мені, аби з одного бодай вікна було видно далеко». Довженко з Москви проситься на «вписку» в Києві (лист за 10 жовтня 1956-го). Спойлер: повернутися в Україну режисер не встиг. 25 листопада він відійшов у вічність у віці 62 років. Похований у Московській області.
Дружній шарж на режисера від С. Козюренка. Тарантіно зацінив би.
Українська кіноадаптація «Атлант розправив плечі». У головній ролі: О. Довженко. Насправді — ще один дружній шарж від І. Ніжника.
Всі фото запозичені з сайту ЦДМЛУ