Кадровий голод на тимчасово окупованих територіях України: чому ніхто не хоче працювати на окупантів

Як повідомляє у своєму матеріалі Херсон online, окупаційна адміністрація Херсонщини має суттєві проблеми з кваліфікованим персоналом. Видання посилається на пост так званого «очільника» незаконної адміністрації Нової Каховки Віталія Гури у його телеграм каналі:

«Кожен бажаючий влаштуватись на муніципальну службу проходить суворий відбір, перший етап якого – особиста співбесіда. Ми з’ясовуємо, чим людина займалась раніше, над чим хоче трудитись зараз і які навички має потенційний співробітник». Але це очевидна брехня. Журналісти дослідили ситуацію, і виявилось, що на службу у місцеву окупаційну адміністрацію беруть всіх прихильників її «очільника». 

Але навіть це не вирішує кадрових проблем. На Херсонщині окупаційна адміністрація шукає таких спеціалістів майже всіх рівнів кваліфікації і досвіду: начальника фінансового відділу, провідних спеціалістів відділів економіки, інвестицій, розвитку підприємницької діяльності, освіти і молоді, безпеки, юридичного, головних спеціалістів відділів матеріально-технічного забезпечення і закупівель, благоустрою, транспорту і дорожнього господарства, по роботі з житловим фондом, у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і мобілізації. 

Обіцянки високої зарплатні та особливих умов не допомагають – охочих працювати на незаконну адміністрацію досі обмаль.

Працювати на окупантів не бажають не тільки на Херсонщині, але і по всій тимчасово окупованій території України.

Зокрема, на території тимчасово окупованої Запорізької області є значний дефіцит фахівців майже у всіх органах незаконної влади: комунальних закладах, правоохоронних органах, закладах охорони здоров’я, освіти та багатьох інших закладах критичної інфраструктури.

При цьому, окупаційна влада активно створює розгалужену систему розповсюдження пропаганди. І, звісно, для цього потрібні медіа спеціалісти: редактори, відеографи, копірайтери, щоб створювати «красиву картинку» у місцевих медіа та впливати на свідомість жителів регіону.

Окупанти не забувають і про необхідність комплектувати репресивний апарат. Вони шукають співробітників у так звану ФСИН (федеральную службу исполнения наказаний), транспортну поліцію та «правоохоронні органи». 

Ворог також намагається сформувати екстрені і медичні служби, які лікуватимуть не тільки цивільних, але і загарбників збройних формувань росії. І найцинічніше, що окупаційна влада набирає працівників у рекрутингові центри для залучення громадян України до збройних формувань РФ.

Але, судячи з кількості актуальних оголошень на сайтах пошуку роботи – жителі тимчасово окупованих територій не поспішають масово йти на співпрацю зі злочинною владою навіть за умови обіцянок у організації навчань та курсів для опанування нової професії. Така тенденція спостерігається в усіх сферах зайнятості: від управлінських позицій в окупаційних адміністраціях до ЖКГ.

При цьому приклади українських громадян, які все ж зголосилися на такі вакансії є – з ними можна ознайомитися на сайті державного проєкту «Хочу к своим»:

Муравльов Петро, житель Лиману, що на Донеччині. На початку червня 2022 року у тимчасово окупованому рідному місті добровільно погодився на призначення його на посаду «исполняющего обязанности начальника ДЭММ ГУП ДНР «Донецкая железная дорога»». Він виконував доручення, надані йому злочинною російською адміністрацією. Тим самим допомагав збройним формуванням РФ у налагодженні постачання військової техніки, боєприпасів, продовольства та відповідного обладнання для ведення бойових дій. Колаборант напряму брав участь у забезпеченні ведення загарбницької війни. Суд визнав винним зрадника, засудивши його до трьох років позбавлення волі. Зараз він перебуває за гратами.

На сайті державного проєкту «Хочу к своим» є приклади і тих українців, які вирішили взяти участь в організації злочинних виборів:

Світлана Псьол, жителька села Стульнево, що на Запоріжжі. Колаборантка не виїхала з тимчасово окупованої території Запорізької області та почала співпрацю з представниками незаконної російської адміністрації. Зрадниця обходила помешкання місцевих жителів та агітувала «проголосувати» за «кремлівського кандидата» на так званих «законодавчих зборах Запорізької області РФ». За активну пропаганду російської влади колаборантці надали вільне переміщення територією тимчасово окупованої Запорізької області та винагороду у 5000 доларів США. Виявити та затримати колаборантку вдалося на Вінничині, коли вона відвідувала рідних. Суд виніс вирок, засудивши зрадницю до 12 років позбавлення волі. Зараз вона відбуває покарання за гратами.

Також не зміг уникнути покарання Дмитро Чигиринов, колишній кримінальний авторитет з Вовчанська, що на Харківщині. Він очолив незаконну адміністрацію окупованого рідного міста та вчинив цілий ряд злочинів:

Чигринов, житель Вовчанська, що на Харківщині. За інформацією ЗМІ зрадник на прізвисько «Чиж» неодноразово потрапляв у поле зору правоохоронців та мав статус кримінального авторитету Вовчанської громади. Чоловік вступив у колаборацію з представниками збройних формувань та спецслужб РФ. Йому було доручено збір коштів з місцевих аграріїв за можливість обробляти поля власних господарств. Після виконання доручення він погодився на пропозицію агента ФСБ очолити незаконну адміністрацію тимчасово окупованої Вовчанської громади. На посаді псевдо очільника громади він організував інформаційну кампанію з підтримки російської окупаційної влади. За його вказівкою було проведено мітинг та публічно були замінені прапори України на будівлях міста на російські. Також зрадник за підтримки збройних формувань РФ встановив контроль над місцевим м’ясокомбінатом та навчальним центром Національної академії Національної гвардії України. На зборах вчителів місцевого ліцею дав вказівки педагогам включити до програми навчальний матеріал, який виправдовував збройну агресію росії проти України. Колаборант був засуджений до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зараз він перебуває за гратами.

Історії Муравльова, Псьол та Чигринова свідчать лише про одне – зраджувати свою країну заради тимчасової вигоди – це шлях у безвихідь. 

Робота на окупанта схожа на співпрацю з майстром, який використовує інструмент, поки він потрібен, а потім безжально викидає. Як тільки колаборанти виконують свою роль, їхнє «значення» для російських спецслужб миттєво зникає, і вони стають непотрібними і рано чи пізно всі вони опиняються за ґратами. А вчорашні «наставники», які обіцяли гроші і вищі посади не роблять нічого, щоб витягнути з в'язниці свої колишніх підлеглих. 

Якщо ви вже співпрацюєте з ворогом або знаєте когось, хто це робить, не зволікайте. Заповніть спеціальні анкети на сайті «Хочу к своим» і зробіть правильний вибір, поки не пізно.

Державний проєкт «Хочу к своим»